3. Сучасна українська мовознавча періодика

*Вивчаємо українську мову та літературу : наук.-метод. журн. – Х. : Основа, 2003 – Виходить тричі на місяць.

*Слово і Час : наук.-теорет. журн. / Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г.  Шевченка. – К. : Фенікс, 1957 – Виходить щомісячно.

*Українська мова і література в школі : наук.-метод. журн. – К. : Ред. журн. „Укр. мова і л-ра в шк.”, 1997 – Виходить 8 разів на рік.

*Українська мова й література в сучасній школі : наук.-метод. та літ. мистец. журн. – К.: Пед. преса, 1999. – До 2012 р.

Журн. внесено до переліку вид., де можуть друкуватися результати дисертац. робіт на здоб. наук.ступенів д-ра і канд. філол.наук.

*Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – Виходить щомісячно.

*Українська мова та література. Шкільний світ : газ. для вчителів укр. мови та л-ри. – К. : Ред. газ. гуманіт. циклу, 1996. – Виходить двічі на місяць.

*Журнал „Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства”. Проблематика: висвітлення актуальних питань мовознавства та літературознавства. Заснований 1999 року, виходить раз на рік українською та російською мовами. Засновник: Ужгородський національний університет Головний редактор: Сабадош Іван Васильович, доктор філологічних наук .

*„Мовознавство” ─ науково-теоретичний журнал Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України та Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Заснований 1967 року. Виходить 6 разів на рік. У виданні висвітлюються проблеми загального, слов’янського, германського, романського, балтійського, тюркського та фінно-угорського мовознавства. Належне місце приділяється студіям з української мови, особливо в аспекті її зв’язків з іншими мовами. Журнал регулярно аналізує мовну ситуації в Україні та різних її регіонах. На його сторінках регулярно вміщуються матеріали наукових конференції, «круглих столів», дискусій з актуальних проблем мовознавства, ювілейних заходів. У спеціальних номерах опубліковані доповіді українських мовознавців на Міжнародних з’їздах славістів. Часопис знайомить читачів із новими українськими та зарубіжними лінгвістичними виданнями, висвітлює основні події мовознавчого життя в Україні та за її межами. Головний редактор: академік НАН України В. Г. Скляренко.

*„Українська мова” ─ науково-теоретичний журнал Інституту української мови HAH України. Видається з 2001 у Києві 4 рази на рік. У журналі публікуються статті про функціонування української мови в суспільстві, теоретичні проблеми граматики, з історії української мови, взаємозв'язків літературної мови й діалектів, мовної культури, українського правопису, мовної ситуації в Україні в зіставленні з мовною політикою інших країн, з актуальних питань методології мовознавства. Журнал присвячує увагу репресованим за радянського тоталітаризму мовознавцям, публікує їхню лінгвістичну спадщину. Рецензуються або анотуються найвагоміші мовознавчі видання. Головний редактор: Василь Німчук. Тематика журналу охоплює наукові теоретичні та практичні проблеми української мови та українського мовознавства.

*Журнал „Українське мовознавство”. Проблематика: висвітлення матеріалів досліджень з загальних питань мовознавства, теорії та історії мови, діалектології, стилістики, перекладознавства, когнітивної та комп’ютерної лінгвістики, етнолінгвістики, навчальної та методичної роботи мовознавчих кафедр України. Заснований 1973 року, виходить раз на рік українською мовою. Засновник: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Головний редактор: Мойсієнко А. К., доктор філологічних наук. Заступник головного редактора: Плющ Н. П., кандидат філологічних наук.

*„Мовознавчий вісник”. Проблематика: висвітлення результатів наукових досліджень з різних розділів мовознавства, сучасних напрямів лінгвістики. Рік заснування ─ 2006-ий.

*„Дивослово” ─ щомісячний науково-методичний журнал. Започатковано його в березні 1951 року як двомісячники «Українська мова в школі» та «Література в школі», після об’єднання їх у 1963 році виходив як місячник «Українська мова і література в школі», від 1994 року ─ сучасна назва. Призначений для вчителів української мови й літератури загальноосвітніх шкіл, викладачів середніх спеціальних і вищих навчальних закладів. Матеріал подається в трьох розділах ─ «Методика викладання мови й літератури», «Мовознавство», «Літературознавство і компаративістика». Основні рубрики: «Офіційні матеріали», «Наголос», «На часі», «Особистісно зорієнтоване навчання», «Профільне навчання», «Інноваційний урок», «Робітня словесника», «Майстер-клас», «Науковець – практикові», «Викладачеві ВНЗ», «Нові підручники й посібники», «Бібліотечка вчителя-словесника», «Література рідного краю», «Наша Шевченкіана», «Мова художніх творів», «До мовних глибин», «Позакласна робота», «З духовної спадщини», «Постаті», «Музеї України», «Новочасна література». Друкуються статті з актуальних питань мовознавства й літературознавства, методики викладання української мови й літератури, методичні рекомендації, навчальні програми, розробки уроків, матеріали олімпіад, конкурсів, мовні консультації, сценарії виховних заходів, рецензії. Популяризуються новітні педагогічні технології, узагальнюється досвід ефективної роботи вчителів-практиків, розповідається про майстрів-словесників, презентуються навчальні заклади нового типу. До центральної тематики належить також висвітлення, передусім у зв’язку з потребами школи, різних аспектів творчості Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та інших класиків, дається нове прочитання програмових творів минулого, публікуються творчі портрети й зразки текстів сучасних письменників, літературної спроби читачів. 1963 року редакція організувала дискусію щодо нагальних змін в українському правописі; з кінця 1980-х років ─ численними публікаціями активно сприяла поверненню літературної і наукової спадщини заборонених, замовчуваних і репресованих у радянський період письменників і вчених-філологів доби Визвольних змагань 1917–1921 років, Розстріляного відродження, Західної України 1920 ─ 1930 років, української еміграції, літераторів-дисидентів; з 1990 року зосереджує особливу увагу на плеканні любові до української мови, утвердженні її як державної, порушує гострі проблеми її розвитку, захисту, поширення сфер функціонування, становища в інших країнах; подаючи допомогу вчителям, викладачам у справі відродження й піднесення української духовності, національної свідомості, знайомить з помітними явищами культури, традиціями, обрядами й святами українців, роботами українських митців, експозиціями літературних і художніх музеїв. Серед авторів ─ Ю. Барабаш, В. Панченко, Г. Клочек, Є. Нахлік, Л. Масенко, Л. Мацько, І. Ющук, В. Задорожний, І. Фаріон, Д. Дроздовський.

Здобутки педагогічної науки і практики пропагують провідні сучасні методисти А. Фасоля, Н. Бондаренко, Л. Варзацька, О. Ковальчук, С. Омельчук, Г. Токмань, О. Рудницька та ін. Головними редакторами були Т. Бугайко, Ф. Жилко, П. Мисник, В. Біляєв, О. Аврамчук, С. Гречанюк, Л. Дрофань. Від 2004 року головний редактор ─ Катерина Рибалко.

З 2005 року редакція видає також методичний щомісячник «Бібліотечка «Дивослова».

*Збірник наукових праць „Українська термінологія і сучасність”, започаткований у 1996 р. Перші його видання (1996, 1997, 1998 роки) містили тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції, від 2002 р. матеріали конференції переросли у збірник наукових праць (2001, 2003, 2005, 2007, 2009 роки), затверджений постановою Президії ВАК України від 12.06.02 №1-05/6 як наукове фахове видання. Видавався збірник раз на два роки. Редакційна колегія видання ─ це провідні мовознавці України: голова редакційної колегії – В. В. Німчук (чл.-кор. НАН України, д. філол. н., проф.); члени редакційної колегії – К. Г. Городенська (д. філол. н., проф.); П. Ю. Гриценко (д. філол.н., проф.); В. В. Жайворонок (д.філол.н., проф.); С. Я. Єрмоленко (чл.-кор. НАН України, д. філол. н., проф.); М. П. Кочерган (д.філол.н., проф.); А. М. Колот (д. екон. н., проф.); О. О. Тараненко (д. філол. н., проф.); відповідальний редактор ─ Л. О. Симоненко (к. філол. н., проф.); відповідальний секретар ─ Л. В. Туровська (к. філол. н., с. н. с.).

Діапазон наукового спрямування збірника широкий і це відображено в його структурі: Теоретичні питання термінології. Історія, стан та перспективи розвитку української термінології. Термінологія економічно-правової та фінансової сфер. Термінологія природничих знань та інформаційних технологій. Термінологія гуманітарних наук. Термінологічна лексикографія.

*Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Видає філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка з 1968 року.

Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 52. Львів, 2011. Вісник присвячено результатам досліджень у різних ділянках загального мовознавства. Статті висвітлюють проблеми методології сучасних лінгвістичних студій, структури та функціонування текстів і дискурсів, нові аспекти вивчення одиниць, категорій і рівнів мови, питання взаємозв’язку мови, культури і суспільства тощо.

Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 55. Львів, 2011. У збірнику запропоновано різновекторний аналіз творчої спадщини Івана Франка. Звернено увагу на теоретико-методологічний вимір доробку письменника, презентовано сучасну наукову інтерпретацію його окремих художніх полотен, підкреслено вагомий потенціал перекладацьких та перекладознавчих Франкових напрацювань, засвідчено концептуальну глибину фольклористичних студій дослідника. У виданні вперше републіковано „Листи до товаришки” Анни Франко-Ключко.

Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 56. Частина 1-2. Львів, 2012. У збірнику вміщено дослідження, які охоплюють широкий спектр мовознавчих проблем, що стосуються граматики, фразеології, ономастики, етимології, діалектології, культури мови, соціолінгвістики, культурології, перекладу, історії слов’янських мов та історії мовознавства. Розглянуто інноваційні процеси у сфері лексики і термінології слов’янських мов наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст., актуальні питання міжмовних контактів. Значну увагу приділено вирішенню проблем історії слов’янських літератур та літературознавчої компаративістики.