- •1.Охарактеризуйте предмет педагогіки вищої школи, її категорії і завдання та зв'язок з іншими науками.
- •2. Охарактеризуйте педагогіку вищої школи як науку і навчальний предмет.
- •3. Розкрийте методику (логіку) педагогічного дослідження. 4. Проаналізуйте основні методи педагогічних досліджень у вищій школі.
- •7. Розкрийте поняття системи національної освіти та її структури. Вища освіта в Україні. 8. Охарактеризуйте головні напрямки реформування та перспективи розвитку вищої освіти в Україні.
- •10. Розкрийте сутність та специфіку педагогічного процесу у вищій школі.
- •13. Дайте характеристику осн. Формам навчання у вищій школі.
- •14. Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.
- •15. Обгрунтуйте використання різних типів семінарських занять із вашої спеціальності та особливості їх проведення.
- •16. Проаналізуйте завдання та функції самостійної роботи студентів.
- •17. Дайте характеристику поняття «педагогічна технологія» та її складових.
- •18. Проаналізуйте специфіку модульного навчання.
- •19. Розкрийте специфіку проблемного навчання та особливості особистісно орієнтованого підходу до студентів у навчальному процесі.
- •20. Розкрийте специфіку організації ігрового навчання та його завдання.
- •21. Охарактеризуйте сутність дистанційного навчання у внз.
- •22. Проаналізуйте сутність різних видів контролю знань, умінь та навичок студентів.
- •24. Визначте зміст і значення правового виховання сучасної молоді. Запропонуйте перелік виховних заходів куратора академгрупи з цього напряму.
- •40.Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •41.Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
- •50. Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •51. Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •54. Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •55. Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання.
- •56. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •57. Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •58. Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента.
- •60. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •61. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •62. Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •63. Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання.
- •64. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання.
- •69. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •70. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •71. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •72. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •73. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності.
- •74. Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •75. Бар’єри професійно-педагогічного спілкування, їх причини та шляхи подолання.
- •76. Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •79. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
14. Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.
Науково-педагогічний працівник володіє технікою організації студентів на оптимальну діяльність на лекції;викладачі в нашому ВУЗі постійно тримають себе на рівні належної культури в одязі, зовнішності, використанні додаткових атрибутів, бути взірцем для студентів;перед початком лекції сконцентровують увагу студентів на сприйнятті навчального матеріалу.вдаються до актуалізації опорних знань, які є передумовою розуміння нового навчального матеріалу лекції;чітко сформульовують тему лекції, визначають мету, вказують на професійну спрямованість навчального матеріалу; ознайомлюють з основними питаннями, які буде розглянуто; надають студентам список наукової літератури з коментарями про методику використання джерел;науково-педагогічні працівники використовують опорні сигнали: малюнки, таблиці, схеми, специфічні вправи, ключові слова;важливим чинником, який впливає на ефективність лекції, є мовна культура педагога. Щодо цього потрібно виокремити кілька аспектів.Перший – стилістичні особливості мовлення. Водночас у мовленні лектора можуть бути елементи і публіцистичного, і художнього стилів.Другий – правильність мовлення. Чітке дотримання мовних норм — складова педагогічної культури викладача.Третій – багатство мови. Мова педагогів-лекторів вирізняється оригінальністю, різноманітністю, гнучкістю, лексичним багатством, умінням вільно користуватися всіма її ресурсами, мелодійністю, тональністю.Четвертий – лаконічність. Викладачі дбають про зрозумілість, стиль – стислий, виразний, уникати багатослів’я. П’ятий – емоційність мовлення. Експресивна мова лекторів викликає певні емоції у студентів і надає мовленню емоційності, виразності, спонукає до емоційного збудження слухачів.Шостий – володіння технікою мовлення. Сьомий – у процесі читання лекції викладачі дбають про «польотність» голосу, щоб він поширювавсяна всю аудиторію. Восьмий – сила і тональність голосу, яка часто залежить від кількості студентів в аудиторії. Упродовж лекції сила і тональність голосу викладачів змінюється. Дев’ятий – місце педагога в аудиторії, коли він читає лекцію. Науково-педагогічні працівники перебувають перед студентами у так званому колі уваги (кафедра, дошка). Це забезпечує оптимальні умови для «польотності» його голосу, для стійкості уваги студентів.Читаючи лекцію, науково-педагогічний працівник охоплює поглядом усю аудиторію, психологічно тримає її в стані розумової праці, час до часу концентруючи увагу на окремих слухачах.
Опрацьовуючи зміст теми, розкривають сутність основних питань, особливо тих, які є складними для самостійного розуміння і зміст яких недостатньо розкритий у навчальних посібниках, а решту пропонують для самостійного вивчення. Рекомендують залишити певну кількість сторінок у зошиті для записів результатів самостійної праці; дають методичні поради, де віднайти необхідну інформацію, як її опрацювати, на що звернути особливу увагу.