
- •1.Охарактеризуйте предмет педагогіки вищої школи, її категорії і завдання та зв'язок з іншими науками.
- •2. Охарактеризуйте педагогіку вищої школи як науку і навчальний предмет.
- •3. Розкрийте методику (логіку) педагогічного дослідження. 4. Проаналізуйте основні методи педагогічних досліджень у вищій школі.
- •7. Розкрийте поняття системи національної освіти та її структури. Вища освіта в Україні. 8. Охарактеризуйте головні напрямки реформування та перспективи розвитку вищої освіти в Україні.
- •10. Розкрийте сутність та специфіку педагогічного процесу у вищій школі.
- •13. Дайте характеристику осн. Формам навчання у вищій школі.
- •14. Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.
- •15. Обгрунтуйте використання різних типів семінарських занять із вашої спеціальності та особливості їх проведення.
- •16. Проаналізуйте завдання та функції самостійної роботи студентів.
- •17. Дайте характеристику поняття «педагогічна технологія» та її складових.
- •18. Проаналізуйте специфіку модульного навчання.
- •19. Розкрийте специфіку проблемного навчання та особливості особистісно орієнтованого підходу до студентів у навчальному процесі.
- •20. Розкрийте специфіку організації ігрового навчання та його завдання.
- •21. Охарактеризуйте сутність дистанційного навчання у внз.
- •22. Проаналізуйте сутність різних видів контролю знань, умінь та навичок студентів.
- •24. Визначте зміст і значення правового виховання сучасної молоді. Запропонуйте перелік виховних заходів куратора академгрупи з цього напряму.
- •40.Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •41.Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
- •50. Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •51. Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •54. Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •55. Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання.
- •56. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •57. Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •58. Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента.
- •60. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •61. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •62. Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •63. Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання.
- •64. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання.
- •69. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •70. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •71. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •72. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •73. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності.
- •74. Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •75. Бар’єри професійно-педагогічного спілкування, їх причини та шляхи подолання.
- •76. Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •79. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
72. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
Проф.-пед. спілк. - система прийомів органічної соціально-психологічної взаємодії педагога і студентів, змістом якої є обмін інформацією, пізнання один одного, організація діяльності й стимулювання діяльності студентів, організація і корекція стосунків у колективі студентів, обмін ролями, співпереживання і створення умов для самоутвердження особистості кожного студента. Педагогічне спілкування за своєю сутністю – творчий процес. Педагогічне спілкування має бути проникнутим життєрадісністю, гуманністю, людяністю й оптимізмом. Воно виконує такі функції:-взаємопізнання науково-педагогічних працівників і студентів; обмін думками, почуттями та інформацією;-організація та здійснення різноманітних і багатогранних навчально-виховних заходів;- самовираження, самовизначення і самоутвердження учасників цього процесу. За В. А. Кан-Каликом, структура професійно-педагогічного спілкування містить:-прогностичний етап, зміст якого полягає в моделюванні майбутнього спілкування з аудиторією;- комунікативну атаку, що передбачає організацію спілкування на початку навчально-виховного заходу;-управлінський етап, сутність якого полягає в безпосередньому спілкуванні впродовж навчально-виховного заходу;-завершальний етап, сенс якого - в аналізі перебігу спілкування та його результатів і внесення відповідних корективів у модель майбутнього спілкування. Для викладача з високою культурою спілкування характерними є: оптимальність вимог; педагогічний оптимізм; емоційний відгук; формування колективних форм стосунків, взаємин у колективі у навчально-виховному процесі; створення атмосфери доброзичливості. Викладач, незалежно від того, якого предмета він навчає студентів, має володіти всіма тонкощами мовленнєвої культури. Поняттям культури мовлення традиційно окреслюють передусім дотримання правильної літературної вимови, правопису, лексичних і граматичних норм, усталеного в літературній мові наголошення слів. Узагальненим виявленням стилю спілкування педагога є педагогічний такт, у якому акумульовано всі складові педагогічної культури педагога і який є одним із основних показників педагогічної майстерності. Педагогічний такт — це педагогічно грамотне спілкування в складних педагогічних ситуаціях, уміння знайти педагогічно доцільний і ефективний спосіб впливу, відчуття міри, швидкість реакції, здатність швидко оцінювати ситуацію і знаходити оптимальне рішення. Основні показники педагогічного такту викладача: людяність без зарозумілості; вимогливість без брутальності; педагогічний вплив без наказів, навіювань, попереджень, без приниження особистої гідності студента; вміння висловлювати розпорядження, вказівки та прохання без зарозумілості; уміння слухати співрозмовника, не виявляючи байдужості та вищості; урівноваженість, самовладання і діловий тон спілкування, без дратівливості та сухості; простота в спілкуванні; принциповість і наполегливість без упертості; уважність, чутливість; гумор;скромність.