2. Охарактеризуйте педагогіку вищої школи як науку і навчальний предмет.

Педагогіка вищої школи виникла на базі загальної педагогіки. Педагогіка – наука про педагогічні закономірності, сутність, принципи, методи і форми навчання, виховання, розвитку і професійної підготовки конкретної людини, колективу в інтересах успішної діяльності. Поява педагогіки пов’язана з першими об’єднаннями людей для спільної життєдіяльності: щоб її здійснювати, проводили відповідну підготовку. Як окрема галузь педагогіка сформувалася лише після накопичення загальних і спеціальних педагогічних знань. Як і будь-яка інша наука, педагогіка складається з методології, теорії, методів і рекомендацій для педагогічної практики. Її зміст складається з фактичного матеріалу, здобутого в результаті спостережень, експериментів, досвіду; наукових узагальнень, сформульованих у законах, принципах, теоріях, гіпотезах, що їх перевіряють і підтверджують практикою. Розвиваючись, педагогіка відкидає застарілі й неправильні положення, збагачується новими, які адекватніше відбивають сутність педагогічних явищ.

3. Розкрийте методику (логіку) педагогічного дослідження. 4. Проаналізуйте основні методи педагогічних досліджень у вищій школі.

Пед.дослідж.-спеціально організ. наук процес пізнання педагогіч. середовища,педагогіч. явищ, фактів, суб’єктів та об’єктів педагогічної взаємодії в умовах діяльності, а також зв’язків і відносин між ними. За спрямованістю пед.дослідж. можна поділити на фундаментальні, прикладні й розробки. Логіка й динаміка дослідницького пошуку передбачають кілька етапів: емпіричний, гіпотетичний,теоретичний, прогностичний.На першому − емпіричному етапі – здобувають функціональне уявлення про об’єкт дослідження, формулюють наукову проблему.Під час гіпотетичного етапу розв’язують суперечності між фактичними уявленнями про об’єкт дослідження й необхідністю осягнути його сутність. Теоретичний етап пов’язаний з подоланням суперечності між функціональними та гіпотетичними уявленнями про об’єкт дослідження і потребою в системних уявленнях про нього.Створення теорії дає змогу перейти до прогностичного етапу, що вимагає розв’язання суперечності між отриманими уявленнями про об’єкт дослідження як цілісного утворення й необхідністю передбачати його розвиток у нових умовах.Методи педагогічного дослідження – це способи вивчення педагогічних явищ, одержання наукової інформації про них з метою встановлення закономірних зв’язків, відносин і побудови наукових теорій.Їх можна розділити на три групи: методи вивчення педагогічного досвіду, методи теоретичного дослідження і математичні методи. Методи вивчення педагогічного досвіду − способи дослідження реального досвіду навчально-виховного процесу,і професійної підготовки людей та ін. Педагогічне спостереження − метод, в основі якого – цілеспрямоване сприйняття дослідником певних аспектів і явищ педагогічної практики. До методів опитування належать бесіда, інтерв’ю, анкетування.Вивчення продуктів діяльності як метод полягає у виявленні особистісних якостей і властивостей людей на основі аналізу завершальних продуктів діяльності, їхньої досконалості, новизни, оригінальності та ін. Експертна оцінка – різновид непрямого спостереження. Метод незалежних характеристик полягає в отриманні інформації через характеристику людини з боку кількох осіб. Інформацію про значущість певних ознак, властивостей,якостей тощо можна одержати методом парних порівнянь. Метод «мозкової атаки» оснований на гіпотезі про те, що серед безлічі тривіальних знань закономірно з’являються передові ідеї.Метод сценаріїв полягає в короткому викладенні змісту досліджуваного предмета за певним планом. Метод Дельфи становить спроектовану програму, спрямовану на формування групової думки фахівців та узгодження їхніх поглядів з питань досліджуваної проблеми. Морфологічний метод становить певну послідовність аналітичних дій. Названі методи є засобом збирання науково-педагогічної інформації для теоретичного аналізу. Тому й виокремлюють спеціальну групу методів теоретичного дослідження.Теоретичний аналіз − виокремлення й розгляд певних аспектів, ознак, особливостей, властивостей педагогічних явищ. Індуктивні та дедуктивні методи-логічні методи узагальнення отриманих емпірично відомостей.Вивчення літератури дає змогу довідатися, які аспекти й проблеми вже досить добре вивчено, з яких ведуть наукові дискусії, що застаріло, а які питання ще не розв’язано.Математичні й статистичні методи в педагогіці застосовують для опрацювання отриманих відомостей методами опитування та експерименту, а також для встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами.