- •1.Охарактеризуйте предмет педагогіки вищої школи, її категорії і завдання та зв'язок з іншими науками.
- •2. Охарактеризуйте педагогіку вищої школи як науку і навчальний предмет.
- •3. Розкрийте методику (логіку) педагогічного дослідження. 4. Проаналізуйте основні методи педагогічних досліджень у вищій школі.
- •7. Розкрийте поняття системи національної освіти та її структури. Вища освіта в Україні. 8. Охарактеризуйте головні напрямки реформування та перспективи розвитку вищої освіти в Україні.
- •10. Розкрийте сутність та специфіку педагогічного процесу у вищій школі.
- •13. Дайте характеристику осн. Формам навчання у вищій школі.
- •14. Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.
- •15. Обгрунтуйте використання різних типів семінарських занять із вашої спеціальності та особливості їх проведення.
- •16. Проаналізуйте завдання та функції самостійної роботи студентів.
- •17. Дайте характеристику поняття «педагогічна технологія» та її складових.
- •18. Проаналізуйте специфіку модульного навчання.
- •19. Розкрийте специфіку проблемного навчання та особливості особистісно орієнтованого підходу до студентів у навчальному процесі.
- •20. Розкрийте специфіку організації ігрового навчання та його завдання.
- •21. Охарактеризуйте сутність дистанційного навчання у внз.
- •22. Проаналізуйте сутність різних видів контролю знань, умінь та навичок студентів.
- •24. Визначте зміст і значення правового виховання сучасної молоді. Запропонуйте перелік виховних заходів куратора академгрупи з цього напряму.
- •40.Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •41.Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
- •50. Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •51. Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •54. Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •55. Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання.
- •56. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •57. Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •58. Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента.
- •60. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •61. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •62. Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •63. Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання.
- •64. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання.
- •69. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •70. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •71. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •72. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •73. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності.
- •74. Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •75. Бар’єри професійно-педагогічного спілкування, їх причини та шляхи подолання.
- •76. Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •79. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
57. Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
Успіх у навчанні залежить від багатьох факторів, серед яких провідне місце займають мотиви (причини, що спонукають до навчання), установка (психологічне налаштування, готовність до діяльності), пізнавальні потреби й інтереси, а також цілеспрямованість та інші вольові якості студента. Висока позитивна мотивація може відігравати роль компенсаторного фактора за умови недостатньо високого рівня розвитку спеціальних здібностей або прогалин у необхідних знаннях, уміннях і навичках студента. Але ніякий високий рівень інтелектуальних здібностей студента не може компенсувати низьку його учбову мотивацію та безпосередньо сприяти успішній навчально-професійній його діяльності. Саме тому важливою проблемою є завдання формування професійних мотивів навчання, потреби в набуванні професійних знань, умінь і навичок. Тоді навчання надає насолоду, викликає позитивні переживання, бажання працювати. Починати кураторові треба з вивчення мотивів вступу студентів саме до цього університету, на цей факультет. Важливо, щоб студенти осмислювали свій ціннісний життєвий простір і побачили його зв’язок з обраною професією. Багато психологів висловлюють думку про необхідність цілеспрямованого формування в студентів позитивної мотивації навчально-професійної діяльності, підкреслюючи складність управління цим процесом (А. К. Маркова).Принципи й психолого-педагогічні умови забезпечення професійної мотивації їх навчання: 1. Формувати (і підтримувати) прагнення студентів виявити і ствердити себе через навчально-професійну діяльність. Із цією метою застосовують: ознайомлення з майбутньою професійною діяльністю, її суспільною значимістю; створення уявлень про професіонала з обраної спеціальності, усвідомлення ближніх (безпосередніх) і кінцевих (перспективних) цілей професійного навчання; складання «Образу-Я» як фахівця; формування ціннісних орієнтацій, що пов’язані з професійною діяльністю; забезпечення умов для самопізнання, самовиховання, стимулювання прагнення до самовдосконалення. Як наслідок, формується часова перспектива, ідентифікація з професійною моделлю, уявлення про себе в майбутньому в ролі виконавця професійної діяльності. 2. Допомагати (навчати) мінімізувати тривожність, невпевненість щодо професійної діяльності, приділяти увагу розвиткові професійних якостей, здібностей до саморегуляції. Ось чому психологічні служби в університетах багато важать для таких студентів. 3. Навчання набуває життєвого сенсу, якщо приносить задоволення, переживання успіху, усвідомлення свого просування вперед. Тому самооцінку треба підвищувати за рахунок успіху, а не зниженням рівня домагань. Розв’язання проблеми забезпечення професійної мотивації залежить також і від викладачів: насичення змісту навчання інформацією, яка має значення для особистісного зростання студента як професіонала (професіоналізація знань із будь-якого предмету); нарощування змісту і новизни навчального матеріалу; надання студентам необхідної свободи (умов) для виявлення своїх творчих можливостей; творче ставлення самих викладачів до викладання свого предмету, інтерес до науки, їх компетентність і авторитет як особистості; визначення, через які мотиви студент пішов навчатися саме до цього ВНЗ.