- •1.Охарактеризуйте предмет педагогіки вищої школи, її категорії і завдання та зв'язок з іншими науками.
- •2. Охарактеризуйте педагогіку вищої школи як науку і навчальний предмет.
- •3. Розкрийте методику (логіку) педагогічного дослідження. 4. Проаналізуйте основні методи педагогічних досліджень у вищій школі.
- •7. Розкрийте поняття системи національної освіти та її структури. Вища освіта в Україні. 8. Охарактеризуйте головні напрямки реформування та перспективи розвитку вищої освіти в Україні.
- •10. Розкрийте сутність та специфіку педагогічного процесу у вищій школі.
- •13. Дайте характеристику осн. Формам навчання у вищій школі.
- •14. Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.
- •15. Обгрунтуйте використання різних типів семінарських занять із вашої спеціальності та особливості їх проведення.
- •16. Проаналізуйте завдання та функції самостійної роботи студентів.
- •17. Дайте характеристику поняття «педагогічна технологія» та її складових.
- •18. Проаналізуйте специфіку модульного навчання.
- •19. Розкрийте специфіку проблемного навчання та особливості особистісно орієнтованого підходу до студентів у навчальному процесі.
- •20. Розкрийте специфіку організації ігрового навчання та його завдання.
- •21. Охарактеризуйте сутність дистанційного навчання у внз.
- •22. Проаналізуйте сутність різних видів контролю знань, умінь та навичок студентів.
- •24. Визначте зміст і значення правового виховання сучасної молоді. Запропонуйте перелік виховних заходів куратора академгрупи з цього напряму.
- •40.Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •41.Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
- •50. Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •51. Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •54. Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •55. Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання.
- •56. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •57. Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •58. Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента.
- •60. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •61. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •62. Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •63. Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання.
- •64. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання.
- •69. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •70. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •71. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •72. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •73. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності.
- •74. Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •75. Бар’єри професійно-педагогічного спілкування, їх причини та шляхи подолання.
- •76. Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •79. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
54. Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
Функції педагогічного управління: проективна функція (визначення мети, завдань навчання і виховання);конструктивна функція (розробка методів, прийомів і засобів забезпечення навчально-виховного процесу);організаторська й регулятивна функція (практична організація навчально-виховного процесу);комунікативна функція (спілкування, взаємини між учасниками педагогічного процесу);оцінно-коригувальна. Залежно від стратегії навчання і виховання реалізація кожної з функцій педагогічного управління має свою специфіку, на основі якої можна визначити різні моделі управління:1 модель – авторитарна, пряма й жорстка (у минулому);2 модель – сучасна, опосередкована й гуманістична модель.У проекті Програми розвитку освіти України на 2005-2010 рр. визначені такі завдання управління сучасною освітою:оптимізувати управління та організаційні структури системи управління. Формувати творчу, духовно багату особистість із урахуванням її потреб, інтересів, здібностей і бажань. Удосконалювати шляхи становлення національної самосвідомості, патріотичних почуттів.Забезпечити інноваційний розвиток вищої освіти та його випереджувальний характер. Удосконалювати механізми управління (від Міністерства освіти і науки України до студентської аудиторії). Найважливіші функції управління в системі вищої освіти: планування, організації навчального процесу, контролю та оцінки. Планування залежить від низки економічних, культурних, соціологічних та інших чинників. Вони зумовлюють розробку державних стандартів вищої професійної освіти, здійснення вищим навчальним закладом підготовки фахівців із кожної кваліфікації. Важлива умова: зміст професійної підготовки студентів повинен бути інваріантом, прообразом професійної діяльності фахівця. У зв’язку з цим насамперед розробляється професіограма фахівця. Професіограма – це структура та зміст майбутньої діяльності фахівця, але відірвана від конкретних умов їх реалізації. Це загальні орієнтири навчання у вищій школі. Наступним етапом відбору змісту професійної підготовки є переведення компонентів професіограми в модель фахівця, тобто узагальнений, синтезований конгломерат (механічне поєднання чого-небудь) якостей, оволодіваючи якими людина стає професіоналом у відповідній галузі. Модель фахівця є кінцевою метою діяльності вищої школи. Вона узагальнює систему властивостей і якостей особистості, а також зміст знань, умінь і навичок, необхідних для цього виду професійної діяльності. На їх основі розробляється вже модель навчального процесу – навчальні плани і програми (статична модель процесу), одночасно склад кожного предмету наповнюється конкретним змістом.
Набуття студентом досвіду практично-професійної діяльності вимагає управління з боку викладача, забезпечення взаємодії викладача зі студентами та студентів між собою. Організаційно-педагогічною основою управління на рівні педагогічного процесу є сукупність мети, завдань, принципів і методів навчання. Методи організації розвивального навчання спрямовані на активну самостійну пізнавальну діяльність (аналіз, порівняння, узагальнення, абстрагування тощо). Результатом розвивального навчання є новоутворення віку. У студентські роки – це професійне зростання особистості і соціальна її зрілість, професійна самостійність і творче мислення, професійна спрямованість особистості та професійні здібності.