19. Розкрийте специфіку проблемного навчання та особливості особистісно орієнтованого підходу до студентів у навчальному процесі.

Проблемне навчання — це така організація процесу навчання, сутність якої полягає в утворенні в навчальному процесі проблемних ситуацій, вирізненні та вирішенні студентами проблем. Проблемна ситуація в навчанні — це пізнавальна трудність, для подолання якої студенти мають здобути нові знання або докласти інтелектуальних зусиль. Проблемна ситуація, що усвідомлюється та приймається студентами до розв'язання, перетворюється у проблему. Проблема, в якій зазначено параметри та умови розв'язання, переходить у проблемну задачу чи проблемне завдання.Проблемні завдання принципово відрізняються від тренувальних. Мета останніх — не пошук нового способу розв'язання, а закріплення відомого студентам методу. Тому проблемним можна назвати навчання розв'язання нестандартних завдань, у ході якого студенти засвоюють нові знання, здобувають нові уміння та навички. Проблемне навчання вимагає широкого застосування проблемних методів навчання. Особливістю проблемного навчання є те, що воно змінює мотивацію пізнавальної діяльності: провідними стають пізнавально-спонукальні (інтелектуальні) мотиви. Інтерес до навчання виникає у зв'язку з проблемою і розгортається у процесі розумової праці, пов'язаної з пошуками та знаходженням рішення проблемного завдання або сукупності завдань. На цих засадах виникає внутрішня зацікавленість, що перетворюється у чинник активізації навчального процесу та ефективності навчання. Пізнавальна мотивація спонукає людину розвивати свої схильності та можливості. Натомість формування мотивів — лише одне із завдань проблемного навчання, успішність якого визначається логікою та змістом діяльності студентів. Проблемне завдання, що ставиться перед студентами, має відповідати їх інтелектуальним можливостям: бути досить складним, але водночас можливим до розв'язання завдяки тим навичкам мислення, які сформовано у студентів, володінню ними узагальненим способом дій та достатнім рівнем знань. Частково-пошукова діяльність у процесі виконання експерименту, лабораторних робіт, під час проблемних семінарів, евристичних бесід. Викладач заздалегідь визначає проблему, вирішення якої спирається на ту базу знань, яку повинні мати студенти, тобто питання повинні викликати інтелектуальні утруднення у студентів і потребують цілеспрямованого мисленнєвого пошуку. Самостійна дослідна діяльність, коли студенти самостійно формулюють проблему та розв'язують її (в курсовій чи дипломній роботі) з подальшим контролем викладача.

20. Розкрийте специфіку організації ігрового навчання та його завдання.

Ігрові форми й методи в підготовці майбутніх педагогів дозволяють оптимально врахувати вимоги обраної студентами спеціальності. Навчання з використаних ігрових методів забезпечує переваги смислового компонента логічної пам'яті над короткочасною й механічною пам'яттю, слухової пам'яті над зоровою. Гра - найважливіший засіб професійного становлення студентів. Вона створює необхідні умови для формування професіоналізму майбутніх педагогів. Гра корисна не тільки в розвитку дитини, школяра, але ї в становленні студента як професіонала. Останнім часом гра все частіше привертає увагу педагогів и методистів як засіб професійного розвитку особистості. Ще Б. Г. Ананьєв стверджував, що гра-особлива форма діяльності. Вона «охоплює всі періоди людського життя». Л. І.. Новікова відзначала, що призначення гри полягає в тому, щоб при її організації через різні види діяльності підвищується виховний потенціал, використовуваної технології навчально-виховного процесу. Виховна мета лежить поза грою: у сфері рішення пізнавальних завданнь, у сфері навчання й професійно-морального становлення. Досягається вона через включення студентів у гру, пов'язану з процесом досягнення цієї мети. Л. А. Байкова підкреслює двоплановий характер гри. Учасники гри виконують реальну діяльність, за допомогою реальних дій вирішують поставлені нестандартні задачі. Гра сприяє оптимізації настрою, позитивних емоцій, тим самим стимулює розвиток психічних властивостей і якостей особистості майбутнього спеціаліста, збагачує життєвим досвідом, готуває ґрунт для успішної адаптації до професійно-педагогічної діяльності й виконання функцій учительської праці. Гра у вузі не тільки збагачує знання майбутніх педагогів, але й озброює їх необхідними професійно-педагогічними вміннями, розвиває професійні властивості та якості їх особистості.