185. Які з відносин не входять до складу фінансів підприємств:

між робітниками підприємства та торговельними організаціями;

між підприємством та його робітниками;

між підприємством і державою;

між підприємствами.

186. За зобов'язаннями повну необмежену майнову відповідальність несуть:

приватні підприємства і підприємці;

державні комерційні підприємства і господарські товариства;

казенні підприємства;

всі відповіді вірні.

187. Не набувають статусу юридичної особи об'єднання підприємств:

приватні товариства;

пайові інвестиційні фонди;

закриті акціонерні товариства;

державні (комунальні) організації.

188. Основні функції фінансів суб'єктів підприємництва:

контроль фінансових ресурсів;

формування та розподіл фінансових ресурсів;

розподіл та контроль фінансових ресурсів;

вірні відповіді 1 та 2.

189. Фінансування не лише відтворення, а й розвиток підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів – це:

принцип самоокупності;

принцип саморегулювання;

принцип самофінансування;

принцип розмежування.

190. На момент утворення суб'єкта підприємництва формується:

резервний капітал;

вилучений капітал;

запозичений капітал;

статутний капітал.

191. Частина активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань:

статутний капітал;

власний капітал;

резервний капітал;

додатковий капітал.

192. До основного капіталу підприємств належать:

нематеріальні активи;

гроші та їх еквіваленти;

товари;

дебіторська заборгованість.

193. Інтелектуальна інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання:

корпоративних прав, цінних паперів, деривативів;

будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності;

транспортних засобів, техніки;

ліцензій, ноу-хау, патентів.

194. Прибуток банку - це:

різниця між витратами та доходами;

дохід банку;

перевищення доходів над витратами;

всі відповіді вірні.

195. Банки на відміну від інших суб'єктів господарювання не сплачують:

податок на рухоме майно;

плату за землю;

податок на додану вартість;

податок з прибутку.

196. Процес розвитку науково-технічного прогресу і поява більш досконалих і продуктивних основних фондів є причиною:

фізичного зносу;

фізичного та морального зносу;

морального зносу;

не має вірної відповіді.

197. Що з переліченого не належить до суб’єктів господарювання:

політичні партії та громадські організації;

бюджетні установи;

страхові компанії;

не має вірної відповіді.

198. Об'єднання фізичних осіб як споживачів, котрі отримують доходи з метою поліпшення свого матеріального становища визначають як:

загально державне утворення;

домашні господарства;

фінансові корпорації;

державні й недержавні корпорації.

199. Власні та прирівняні до власних фінансові ресурси – це:

чистий прибуток, амортизаційні відрахування, резервний фонд;

довгострокові банківські позики;

лізинг;

веселі видані.

200. Надання одним підприємством іншому права на виробництво і продаж товарів під його товарним знаком або за його технологією – це:

оперативний лізинг;

фінансовий лізинг;

франчайзинг;

іпотечні кредити.

201. Несуть майнову відповідальність у межах грошових коштів без її перекладання на рухоме і нерухоме майно засновників:

державні (комунальні) організації;

державні комерційні підприємства;

приватні підприємства;

казенні підприємства;

202. Сума коштів, спрямованих на формування основних та оборотних засобів підприємств, це:

фінанси;

грошові накопичення;

фонди грошових ресурсів;

фінансові ресурси;

203. До оперативних фінансових планів відносяться:

бізнес-план;

Державний бюджет;

кошторис доходів і видатків;

платіжний календар.

204. На якій стадії кругообігу капіталу відбувається розподіл фінансових результатів, здійснюються платежі до бюджету, створюються відповідні фонди?

гроші – товар

товар – виробництво - товар

товар – гроші.

товар – гроші - товар

205. До складу залучених джерел формування фінансових ресурсів підприємства не належать:

амортизаційні відрахування;

кредиторська заборгованість;

довгострокові банківські кредити;

кошти, мобілізовані на фінансовому ринку.

206. До грошових коштів підприємства відносять:

амортизаційні відрахування і прибуток;

кошти, що перебувають на всіх рахунках і в касі підприємства;

фонд оплати праці;

резервний і страховий фонд.

207. Фінанси домогосподарств функціонують у:

натуральній формі;

грошовій формі;

50 % натуральної та 50 % грошової форми;

тій формі, яку господарство обере самостійно.

208. До джерел фінансування домогосподарств належать:

заробітна плата, отримана у виробничій і невиробничій сферах (у складі собівартості продукції і послуг);

пенсії, стипендії, субсидії, допомога тощо (за рахунок надходжень до

суспільних фондів споживання у вигляді податків і відрахувань);

доходи від підсобного господарства;

всі відповіді вірні.

209. Яка функція підтримує збалансований розвиток домогосподарства як економічної одиниці?

розподільна;

регулююча;

контрольна;

інвестиційна.

210 Фінанси домашніх господарств функціонують у межах фінансової системи:

регіону;

галузі;

країни;

світу.

211. Внутрішніми грошовими потоками домогосподарства є потоки, які виникають між:

його учасниками;

домогосподарством та комерційними банками;

домогосподарством та державою;

домогосподарством та підприємствами — роботодавцями.

212. Індикатором фінансових негараздів домогосподарства є:

наявність кредиторської заборгованості;

наявність дебіторської заборгованості;

відсутність іноземної валюти на рахунках;

нестача мінімально необхідного запасу грошових коштів.

213. До об’єктів планування основних грошових потоків належить:

доходи і витрати домогосподарства;

капіталовкладення та інші форми інвестування;

поточні потреби домогосподарства у власних оборотних коштах та джерела їх покриття;

всі відповіді вірні.

214. Наявність альтернативних джерел доходів, незареєстрованих і неоподаткованих, характеризує таку модель стратегій виживання домогосподарства як:

перехід до самозабезпечення;

заснування власного бізнесу;

тіньова діяльність;

використання соціальних зв'язків.

215. Основним видом витрат домогосподарств є:

придбання товарів та послуг;

заробітна плата працівникам;

сплата податків;

представницькі витрати.

216. Частина грошових доходів населення, яка не витрачається на споживання і призначена для забезпечення потреб у майбутньому, це:

резерв;

заощадження;

інвестиції;

пенсія.

217. Мобілізацію і розміщення організованих заощаджень домогосподарств здійснює:

банківська система;

небанківські фінансово-кредитні установи;

місцева адміністрація;

правильні відповіді 1) та 2).

218. Розрізняють наступні форми проведення страхування в Україні:

державне та приватне;

добровільне та обов’язкове;

соціальне та особисте;

економічне та юридичне.

219. Правила страхування - це:

статут страховика;

документ, який визначає умови проведення кожного виду страхування;

страховий поліс;

перелік претензій страхувальника до страховика.

220. Страхові послуги відносять до:

фінансових послуг;

кредитних послуг;

банківських послуг;

виробничих послуг.

221. Головними суб’єктами страхового ринку України є:

страхові агенти;

органи державного нагляду за страховою діяльністю в Україні;

страхові брокери;

страховик та страхувальник.

222. Ринок страхових послуг - це:

сфера обігу цінних паперів;

частина фінансового ринку, де об’єктом купівлі-продажу є страховий захист, і на якому формується попит і пропозиція на страхові послуги;

частина фондового ринку, на якому формується попит і пропозиція на страхові послуги;

частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на позичковий капітал.

223. Уповноваженим органом, що видає ліцензії на право надання страхових послуг є:

Міністерство фінансів України;

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю;

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг Украї­ни;

Національний банк України.

224. Які з видів страхування не належать до майнового?

страхування фінансових ризиків;

страхування дітей;

страхування кредитів;

немає правильної відповіді.

225. До витрат страховика відносять:

відрахування в централізовані страхові резервні фонди;

витрати на проведення страхування;

витрати на виплату страхових сум та страхових відшкодувань;

усі відповіді правильні.

226. Чим відрізняється брокер від агента?

брокер може представляти кілька страховиків;

брокер веде діяльність від імені та за дорученням страховика;

брокер завжди представляє інтереси страхувальника;

немає жодних відмінностей.

227. Що таке страховий продукт?

страхове відшкодування;

комплекс зобов’язань страховика;

страховий поліс;

процес складання договору страхування.

228. Страховий агент є уповноваженою особою:

страховика;

страхувальника;

брокера;

перестраховика.

229. Плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику відповідно до договору страхування, називається:

страховим тарифом;

страховою сумою;

страховою премією;

страховим забезпеченням.

230. Страховий тариф – це:

нетто-ставка;

страховий платіж;

брутто-ставка;

немає правильної відповіді.

231. Договір страхування набирає чинності:

з моменту підписання;

з моменту сплати страхових внесків;

з початку терміну страхування;

з моменту укладання договору.

232. Страховий платіж – це:

плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування;

оплата послуг страхового брокера;

ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування;

грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату з настанням страхового випадку.

233. Фінансовий ринок – це:

економічна система, пов’язана з фінансами держави;

система правових відносин;

система економічних і правових відносин пов’язаних з купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів;

відносини між фізичними та юридичними особами.

234. Що належить до вторинних фінансових інструментів

ф’ючерсні та форвардні угоди, опціони, свопи, варанти;

акції, облігації, чеки, векселі, депозитні сертифікати;

акції, інвестиційні сертифікати, опціони, свопи, облігації;

державні та корпоративні облігації, казначейські та комерційні векселі, чеки.

235. Опціон - це:

боргове зобов'язання;

частковий цінний папір;

розписка;

право на покупку або продаж цінних паперів за обговореною ціною й у встановлений термін.

236. Основна мета діяльності кредитного союзу :

кредитування держави;

підвищення добробуту учасників шляхом взаємного кредитування їх фінансових потреб на умовах платності та повернення;

фінансова допомога місцевій владі;

організація кредитних відносин між державою та членами союзу.

237. Цінні папери – це:

грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики та взаємовідносини між собою, яка їх випустила, а також між їх власником;

документи, що засвідчують передачу прав на володіння нерухомим майном;

облікові реєстри з ведення рахунків цінних паперів;

розрахункові документи, що використовуються для здійснення платежів між юридичними особами.

238. Випуск в обіг грошей або цінних паперів має назву:

міжнародне запозичення;

емісія;

спеціальні права запозичень;

міжнародна допомога;

239. Цінний папір, що підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати власнику цінного паперу її номінальну вартість у встановлений термін із сплатою фіксованого відсотка, якщо інше не передбачено умовами випуску – це:

облігація;

вексель;

акція;

дивіденди;

240. Юридична особа, що від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов’язки, що випливають з умов їхнього випуску – це:

інвестор;

комерційні банки;

брокер;

емітент;

241. Які акції гарантують виплату дивідендів у заздалегідь установленому розмірі, незалежно від суми отриманого прибутку?

іменні акції;

звичайні акції;

привілейовані акції;

акції трудового колективу.

242. Учасник ринку, який проводить операції з деривативами з метою зниження (уникнення) цінового ризику, пов’язаного з володінням базовими інструментами:

спекулянт;

брокер;

хеджер;

дилер.

243. Хто з членів біржі не має права торгувати від свого імені і за свій рахунок:

дилер;

маклер;

брокер;

разовий відвідувач.

244. Внесення цінних паперів у список цінних паперів, що котуються на фондовій біржі:

біржова послуга;

лістинг;

біржова операція;

біржове замовлення.

245. Корпоративні цінні папери, які не дають право на участь у процесі управління підприємством :

облігації;

звичайні акції;

привілейовані акції;

опціони.

246. Приватизаційні папери в Україні випускаються в таких видах:

акції, облігації;

векселя;

компенсаційні й інвестиційні сертифікати;

майнові сертифікати, житлові чеки, земельні бони.

247. Які з перерахованих фінансових інструментів відносяться до інструментів власності:

облігації;

векселя;

акції;

казначейські зобов’язання.

248. Що є формою руху позичкового капіталу:

кредит;

торгівля;

обмін;

виробництво.

249. До активних операцій комерційного банку відносять:

операції по залученню депозитів;

надання кредитів та купівля-продаж цінних паперів;

консалтингові послуги;

інкасація.

250. Випуск привілейованих акцій не має перевищувати:

10 % від статутного капіталу акціонерного товариства;

15 % від уставного капіталу акціонерного товариства;

5 % від уставного капіталу акціонерного товариства;

20 % від уставного капіталу акціонерного товариства.

251. За якої форми лізингу лізингоотримувач може викупити об’єкт лізингу:

оперативний;

фінансовий;

компенсаційний;

міжнародний.

252. Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює:

Національний банк України (НБУ);

. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР);

Міністерство фінансів України (МФУ);

Кабінет міністрів України (КМУ).

253. На якому ринку відбувається обіг корпоративних довгострокових фінансових інструментів:

ринку капіталів;

грошового ринку;

кредитного ринку;

іпотечного ринку.

254. Відповідно до чинного законодавства України банківська система є:

Одного рівня;

Двох рівнів;

Трьох рівнів;

Чотирьох рівнів.

255. Діяльність щодо визначення взаємних зобов’язань по угодах з цінними паперами та розрахунків за ними визначаються як:

Депозитарна діяльність;

Діяльність з управління цінними паперами;

Розрахунково-клірингова діяльність;

Діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

256. Ризики, пов’язані з майновим станом підприємства, його виробничою та фінансовою діяльністю відносяться до:

фінансових ризиків;

комерційних ризиків;

валютних ризиків;

виробничих ризиків.

257. Придбання термінового контракту на купівлю актива з метою страхування від небажаної зміни ціни називається:

коротке хеджування;

середнє хеджування;

довге хеджування;

безстрокове хеджування.

258. Фінансовий менеджмент – це:

процес управління, формування, розподілення й використання фінансових ресурсів підприємства, а також оптимізація його грошового обороту;

система принципів та форма організації грошових відносин підприємства;

форма управління процесами фінансування діяльності підприємства;

розподіл і використання фінансових ресурсів підприємства;

259. Мета фінансового менеджменту – це

ліквідність та платоспроможність підприємства;

управління внутрішніми фінансовими потоками;

максимізація прибутку, добробуту власників підприємства за допомогою раціональної фінансової політики;

прогнозування прибутку;

260. До спеціальних управлінських функцій фінансового менеджменту відносять:

управління грошовими потоками;

управління активами;

управління фінансовими та реальними інвестиціями;

управління капіталом;

усі відповіді вірні.

261. Ставкою дисконтування може виступати:

ставка депозиту по банку;

альтернативна доходність;

процентна ставка, яка використовується для перерахунку майбутніх потоків доходів в єдину величину поточної вартості;

всі відповіді правильні;

262. Заходи по запобіганню виникнення дебіторської заборгованості:

передоплата 100%;

банківська гарантія;

факторинг;

всі варіанти вірні;

263. Акредитив –це

продаж дебіторської заборгованості;

передплата 50 на 50;

вид розрахунків при яких банк, діє за дорученням платника і виступає гарантом;

немає правильної відповіді.

264. Який із перерахованих нижче методів заборонений в Україні :

ФІФО;

середня фактична собівартість;

зменшення залишку запасів;

ЛІФО.

265. Кредитоспроможність підприємства – це:

наявність у фізичної або юридичної особи передумов та можливостей взяти кредит й виконувати в строк прийняті на себе зобов'язання, в тому числі сплату відсотків,за рахунок власних коштів (активів);

спроможність сплати відсотків за кредит;

наявність можливості отримати кредит;

передумови отримання кредиту фізичною або юридичною особою.

266. До валютних складових міжнародної валютно-фінансової системи (МВФС) належать:

валютний курс, національні та міжнародні механізми регулювання обмінного курсу, національні валюти, валютний паритет, міжнародні фінансові ринки;

національний паритет, національні валюти, валютний курс, центральні банки країн;

міжнародні фінансові ринки, механізм торгівлі кредитами, цінними паперами, міжнародні розрахунки;

національні валюти, валютний курс і паритет, умови взаємної конвертації й обігу національних валют, національні та міжнародні механізми регулювання міжнародного курсу.