Стратегічний оборонний бюлетень України
У розвиток положень Воєнної доктрини України розроблено Стратегічний оборонний бюлетень України, який є концептуальним документом реформування і розвитку Збройних Сил, інших складових сил оборони на довгострокову перспективу (слайд 19).
У цьому документі сформульовано основні напрями і принципи реалізації політики у сфері оборони України, пріоритети зовнішньополітичної діяльності держави в контексті гарантування воєнної безпеки, проведено аналіз стану сил безпеки і оборони відповідно до визначених завдань за сценаріями застосування військ (сил) та запропоновано стратегію трансформації сил безпеки і оборони (слайд 20).
С
тратегічним
оборонним бюлетенем України визначено
(слайд
21):
стратегію реорганізації Воєнної організації держави у сектор безпеки і оборони України;
раціональний розподіл завдань оборони для всіх складових сектору безпеки і оборони;
перспективну модель Збройних Сил та інших складових сектору безпеки і оборони, а також шляхи її досягнення;
пріоритети
розвитку складових сектору безпеки і
оборони на довгострокову перспективу;вихідні дані для здійснення середньострокового оборонного планування.
У рамках оборонного огляду на основі аналізу безпекового середовища визначено внутрішні та зовнішні виклики і загрози (рис. 2.1, слайд 22), імовірність впливу яких на Україну на період до 2025 р. буде високою.
Ураховуючи (слайд 23) необхідність системного реагування всіх установ держави на загрози у сфері воєнної безпеки, концепція визначає перехід від неактуального на цей час поняття «Воєнна організація держави» до поняття «Сектор безпеки і оборони України». Його функціональні компоненти включатимуть:
Сили оборони;
Сили
безпеки;
недержавні установи, що можуть залучатися в інтересах безпеки і оборони (рис. 2.2, слайд 24).
Трансформація Воєнної організації держави в Сектор безпеки і оборони України та законодавче закріплення цього поняття дозволяє більш ефективно і своєчасно здійснювати корегування пріоритетів державної політики безпеки та оборони, оптимально об’єднати військові і невійськові можливості всіх складових системи національної безпеки для запобігання та нейтралізації існуючих і потенційних воєнних загроз, а також підтримувати оборонний потенціал держави на рівні, що гарантує воєнну безпеку України.
Базуючись на аналізі викликів та загроз національній безпеці України, пріоритетів держави в оборонній та безпековій політиці, проаналізовано широкий спектр імовірних ситуацій, у яких можуть застосовуватися/залучатися Сили безпеки і оборони на довгострокову перспективу. Ці ситуації об’єднані сценаріями, які стали базовими для визначення місця, ролі і завдань кожної складової Сектора безпеки і оборони України для гарантування безпеки і оборони держави (таблиця 2.1, слайд 25).
На
основі аналізу безпекового середовища,
вимог до можливостей Сил безпеки і
оборони сформовано перспективний обрис
Збройних Сил та визначено стратегію
його досягнення, головною метою якої є
досягнення ними на основі принципу
оборонної достатності та збалансованості
потреб безпеки і оборони з ресурсними
можливостями держави здатності
гарантовано забезпечити захист
національних інтересів України від
існуючих та потенційних зовнішніх
загроз і ефективно функціонувати в
умовах демократичного суспільства.
Досягнення перспективного обрису Збройних Сил передбачається здійснити в три етапи (рис. 2.3, слайд 26):
на першому етапі (2011...2015 рр.) – стабілізувати ситуацію у військах (силах), зберегти можливості для відновлення боєздатності Збройних Сил, підтримати мінімально необхідний рівень їх спроможностей для запобігання, локалізації та нейтралізації воєнного конфлікту, сприяння в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і участі у виконанні миротворчих завдань. Заходи першого етапу опрацьовано в Концепції подальшого реформування Збройних Сил України на період 2011...2015 рр.;
на
другому етапі (2016...2020 рр.)
– відновити боєздатність Збройних
Сил, розпочати їх сталий розвиток. На
кінець цього етапу Збройні Сили повинні
бути готовими визначеним складом сил
та засобів у взаємодії з іншими
складовими Сил безпеки і оборони до
виконання завдань за призначенням;на третьому етапі (2021...2025 рр.) – досягти основних якісних показників нового обрису Збройних Сил, оснастити їх сучасним ОВТ, підвищити рівень підготовки військ (сил), створити запаси матеріально-технічних засобів.