Статевий цикл і статевий сезон у самок сільськогосподарських тварин

Періодичність прояву клінічних ознак і статевої поведінки, а також зміни, що відбуваються в статевій системі самок і в усьому організмі в період від однієї тічки і охоти до іншої називається статевим циклом.

Статеве життя організму самки можна уявити як комплекс статевих циклів. Ритм статевих циклів, тобто їхнє чергування і тривалість кожного статевого циклу специфічні для кожного виду тварин. У тварин одних видів статеві цикли повторюються послідовно і досить часто, в інших протягом року відмічаються тільки один або два цикли. За цією ознакою усі тварини діляться на поліциклічних і моноциклічних.

До поліциклічних видів тварин відносяться непарнокопитні, велика рогата худоба і свині. До моноциклічних - собака і всі дикі тварини.

Між моно- і поліциклічними тваринами існують перехідні форми. Так, у вівці спостерігається декілька циклів, що проходять один за другим, після чого наступає порівняно довгий період врівноваження. Потім знову повторюються декілька циклів і т.ін. Тому вівцю відносять до поліциклічних тварин, але зі статевим сезоном.

Статевим сезоном називається період, протягом якого виявляється або більш виражено протікає статеве життя. Він звичайно пов'язаний із порою року, видовими особливостями тварини. Головне ж його проявлення, так само як і циклічність, залежить від умов існування і годівлі тварин. По суті статевий сезон є реакцією організму самки, що складається з комплексу умовних і безумовних рефлексів, на дію їжі, світла, тепла й інших умов існування.

Статевий цикл самок звичайно поділяють на 4 стадії:

• проеструм (перед охотою),

• еструс (статева охота),

• метоеструм (після охоти),

• діеструм (поза охотою).

З позицій оцінки співвідношення основних нервових процесів статевий цикл ділиться на 3 стадії: збудження, гальмування і зрівноважування, причому стадія статевого збудження включає такі процеси: тічку, загальну реакцію, охоту та овуляцію.

Середня тривалість

статевого циклу, охоти і часу овуляції

Тварина	Тривалість			Час овуляції від початку охоти, год
	статевого циклу, діб	тічки, год	охоти, год
Кобила	20–22	96-168	96-168	72-140
Корова	19-21	24-36	10-20	22-36
Вівця	16-17	30-40	24-40	20-40
Свиня	20-21	72-96	48-72	20-40

У стислому викладі статевий, або естральний, цикл сільськогосподарських тварин характеризується такими явищами:

1. Стадія збудження (проеструм - еструс). Під впливом нервових впливів і гонадотропних гормонів у статевих органах самки починається ріст (проліферація) клітин, особливо слизової оболонки матки та яйцепроводів, посилюється їхня секреторна діяльність (тічка). Фолікули, що ростуть у яєчниках, збільшуються в діаметрі, концентрація фолікулярних гормонів (естрогенів) у крові збільшується. Зовнішні статеві органи набухають, стають гіперемованими, зростає загальне збудження, тварина відмовляється від корму. Статева активність виявляється яскравіше, самка спромагається наблизитися до самця (або іншим самкам у подібному стані) і стрибають на них ("обнімальний рефлекс"), але не допускають стрибати на себе. Потім наступає стан статевої охоти (еструс, лібідо), при якому зазначені вище явища наростають і самка допускає садку самця, тобто в неї виявляється так званий "рефлекс нерухомості". Це період оптимального часу для природного і штучного запліднення самок. Середовище матки і яйцепроводів найбільш сприятливе для сперміїв. Виділення слизу полегшує рух сперміїв в статевих шляхах, а хвилеподібні скорочення стінок рогів матки сприяє просуванню сперми до яйцепроводів; овуляція в кобил, овець і свиней відбувається через кілька годин від початку охоти, а в корів (на відміну від самок інших видів) через 11 - 26 годин після згасання рефлексу нерухомості. Посилений приток крові до статевих органів, ріст і секреція клітин слизової оболонки матки в цей період є підготовкою до прийому запліднених яйцеклітин. Здійснення тічки, загального збудження, охоти й овуляції необхідні для запліднення.

2. Стадія гальмування (метоеструм). Після овуляції статева активність самки поступово згасає (у корів до овуляції), вона вже не реагує на самця або інших самок в охоті (ареактивність), на місці фолікулів , що овулювали , починають розвиватися жовті тіла, що виділяють гормон вагітності (прогестерон). Якщо запліднення не відбулося, то процеси проліферації і секреції, що почалися в період тічки, поступово припиняються.

3. Стадія зрівноважування - відновлення (діеструм). Відбуваються процеси інволюції репродуктивної системи, тобто повернення її в стан до тічки і охоти. Через два тижні після овуляції секреторна діяльність жовтих тіл (вони дегенерують) припиняється при відсутності вагітності. Знову активуються процеси дозрівання фолікулів і наступає новий статевий цикл.

Статева циклічність у самок характеризується періодичним проявом зазначених вище взаємозалежних і взаємодоповнюючих один одного фізіологічних процесів. Статеві рефлекси можуть здійснюватися лише протягом визначеного і порівняно короткого періоду, що співпадають з активацією центру збудження в центральній нервовій системі (статева домінанта).

Періодичність і тривалість циклів, послідовність стадій, тривалість охоти і час овуляції, зовнішні прояви сексуальної активності контролюються нейроендокринними механізмами.

Періодичність циклів у самок забезпечується наявністю двох видів секреції ФСГ і ЛГ - тонічної і циклічної, регульованих різними центрами гіпоталамуса.

Під впливом статевих гормонів можна домогтися інверсії статі в деяких риб (медака, гупі).

У рогатої худоби при розвитку різностатевої двійні можливий фримартинізм, тобто у самок спостерігається перерозвинення клітора і недорозвинення піхви і матки, відсутність статевих циклів.