Виживаність сперматозоїдів у статевих шляхах самок

Свиня	22 - 30 год.
Вівця	36 год
Кролиця	30 год
Піхва	4 -5 год
Матка	48 год

Фізіологія жіночої статевої системи

У відтворну систему самок, так само як і самців, включають органи статевого апарата, а також відділи гіпоталамо-гіпофізарної області, які регулюють процеси відтворення. Органи статевого апарату самок прийнято поділяти на зовнішні і внутрішні. До зовнішніх відносять статеву щілину зі статевими губами (вульва), клітор і переддвер^,я піхви, до внутрішніх - піхву, матку, яйцепроводи і яєчники. Кожний орган виконує певну фізіологічну функцію, пов'язану з заплідненням, плодоносінням і родами.

В яєчниках знаходяться фолікули, в яких утворюються і розвиваються жіночі статеві клітини. У період прояву самкою статевого збудження фолікули збільшуються в розмірі (граафові пухирці) і потім овулюють, тобто розриваються, із них звільняються яйцеклітини, котрі з током фолікулярної рідини потрапляють в бурсу і бахромку яйцепроводу і через лійку в просвіт його каналу. Тут яйцеклітини зустрічаються (при заплідненні) з чоловічими статевими клітинами – сперміями, і відбувається запліднення, тобто процес злиття їх шляхом проникнення одного зі сперміїв в середину яйцеклітини.

Дозрівання яйцеклітин

Яйцеклітину ссавців вперше описав у 1827 р. К. Бер.

Розмір зрілих яйцеклітин у різних видів тварин

Тварина	Діаметр, мкм	Об'єм, млн./ мкм3
Кобила	135
Корова	152 - 95	2,04 - 0,47
Вівця	177 - 107	1,52 - 0,5
Коза	140
Свиня	130 - 92	1,10 - 0,47
Кролиця	120 - 92	0,9 - 0,4

Овогенез – утворення і дозрівання яйцеклітини – відбувається в три стадії: розмноження, росту і дозрівання. Розмноження яйцевих клітин починається у ссавців ще в ембріональний період розвитку. Статеві клітини у стадії розмноження називаються овогоніями. Після періоду розмноження овоцит вступає в стадію росту: кожна яйцеклітина оточується шаром фолікулярного епітелію й утворюється первинний фолікул. За першим шаром плоских епітеліальних клітин з'являється другий і поступово стінка фолікула стає багатошаровою. Порожнина фолікула збільшується, заповнюється естрогенними гормонами, що виділяються клітинами фолікулярного епітелію і фолікул перетворюється в досить значний за розмірами граафів пухирець. У яйценосному горбику усередині фолікула розміщується ооцит. Остаточне дозрівання яйцеклітини відбувається тільки після овуляції і запліднення.

В міру свого росту фолікул спочатку заглиблюється в кірковий шар яєчника, а потім вип'ячується на його поверхні. При ректальному дослідженні яєчників корови або кобили можна прощупати фолікул пальцями.

Крупні фолікули займають значну частину яєчника, а у свині в період охоти дозрілі фолікули нагадують невеличке гроно винограду.

Діаметр нормального зрілого фолікула в кобили досягає 40 - 60 мм, корови – 10 - 20 мм, овець – 10 мм, свиней – 8 - 11 мм, і в обох яєчниках у період статевої охоти звичайно нараховується відповідно видам 1 - 2, 1 - 3, 12 - 20 і більш фолікулів. Проте не усі фолікули в яєчнику розвиваються до стадії зрілості й овуляції, велика частина фолікулів піддається на різних стадіях розвитку - атрезії (запустінню і розсмоктуванню), резорбції і дегенерації їх на будь-якій стадії росту.

У корів, кобил, багатьох інших копитних, приматів, як правило, одночасно дозріває тільки один фолікул, рідко – два. Дозрівання фолікула відбувається в них по черзі: то в правому, то в лівому яєчнику. У овець можуть одночасно дозрівати декілька фолікулів.

На місці фолікула, який розірвався, утворюється жовте тіло, що надалі або розвивається (при вагітності), або дегенерує. Дегенерація жовтих тіл починається наприкінці діеструса (при статевому циклі), а при плодоносінні – в останній період вагітності і закінчується відразу після родів.

Яйцеклітина, що вийшла з фолікула, оточена декількома оболонками. Саму зовнішню складають клітини яйценосного горбика і радіально розташовані клітини фолікулярного епітелію – променистий вінець. Наступна оболонка - прозора і до неї прилягає жовткова. У багатоплідних тварин у яйцепроводі звичайно виявляють суцільну слизову масу - декілька яєць, оточених фолікулярними клітинами.

На відміну від сперматозоїдів, яйця – нерухомі клітини. Яйцеклітина в тисячу разів більша за сперматозоїд. В ній містяться поживні речовини, необхідні для живлення зародка у перший стадії розвитку. Інтенсивність їх дихання менша, ніж у сперміїв. На відміну від сперміїв, у яких переважають процеси дисиміляції, в яйцеклітинах переважають процеси асиміляції.