Лактаційна поведінка

Вивчення лактаційної поведінки важливо в першу чергу в молочному скотарстві, в основному при використанні доїльних установок. У корів виробляється стійкий стереотип поведінки на час і місце доїння, порядок заходу в доїльний зал, видачу концентратів, тип доїльної установки й апаратів. Все це дуже впливає на рівень надоїв корів і швидкість молоковіддачі, швидкість з'їдання концентратів. Однієї з задач етології є вивчення поведінки для використання його під час приучення молодих корів і нетелей до доїльних установок. Тут важливо звернути увагу на породу, вік тварин, умови вирощування, а також спроможності до екстраполяції.

Дослідницька поведінка

Дослідницька поведінка ґрунтується на інтересі тварини до нового, остраху нового і реакції страху. У неї розрізняють

1. Орієнтувальну реакцію

2. Власне дослідницьку поведінку

3. Маніпуляційно - дослідницьку поведінку.

Рухова поведінка

Рухова поведінка тварин найбільше проявляється в умовах безприв'язного утримання і на пасовищі. У великої рогатої худоби в умовах безприв'язного утримання рух може бути цілеспрямованим або змушеним і вільним. До цілеспрямованого ставиться рух в доїльний зал, до місця годівлі, вихід на вигульну площадку. Найбільша тривалість руху припадає на час годівлі, коли тварина переходить з одного місця на інше: у помешканнях для відпочинку корови пересуваються в пошуках місця відпочинку. Час руху і відстань, що проходять тварини, залежить від технології утримання (пасовищне, безприв'язне або прив'язне, із прогулянками на вигульно-кормових площадках або без них).

Ігрова поведінка є різновидом рухової. Їі можна спостерігати вже в перші дні після народження. Вона властива, хоча й у меншій мірі, і дорослим тваринам.

З одного боку, ігрова поведінка має значення для відпрацьовування і тренування інших життєво важливих форм поведінки, з іншого боку - гра служать нервовою розрядкою для тварини, сприяють вироблення в неї спокійної вдачі. При ізольованому вирощуванні виростають непокірливі і злі тварини, що реагують на значно більше число подразників, чим при груповому утриманні. У таких тварин звичайно продуктивність більш низька, а доглядати за ними складніше. У телят, вирощених в умовах ізоляції, бувають слабко виражені соціальні, стадні, наслідувальні та інші рефлекси.

При гарній годівлі ігри тварин відзначаються значно частіше, ніж при поганому. Випадки ігрової поведінки виникають частіше після прийому корму.

Захисна поведінка також пов'язана з руховою активністю і частіше виявляються при безприв'язному утриманні.

У бугаїв захисний рефлекс може виявлятися в тому випадку, якщо вони знаходяться в групі корів. При наближенні "суперника" або людини бугай приймає загрозливу позу і видає приглушене ревіння. При зустрічі із супротивником бугай перший час демонструє рішучий тиск: риє ногами землю, сопе, а потім із пригнутою до землі головою кидається вперед. Нападу можуть піддаватися і люди. Агресивність бугаїв посилюється, якщо люди одягнені в незвичну сукню або від них виходить різкий запах.

Захисні реакції можуть бути достатньо сильними й у корів, а також у телят, якщо для цього є причина. Частий дотик до лоба теляти сприяє швидкому виникненню і стійкому зберіганню захистного рефлексу. В дорослому стані поведінка таких тварин відрізняється агресивністю. Сила прояву захисного рефлексу залежить багато в чому від особливостей нервової системи й умов виховання тварини.

Виробітку спокійної вдачі сприяє безприв'язне групове утримання і ласкаве, рівне поводження з тваринними обслуговуючого персоналу.

У домашніх тварин сила захисного рефлексу значно нижче, ніж у диких, і залежить від напрямку продуктивності. Серед великої рогатої худоби тварини м'ясних порід у цілому більш флегматичні і менше агресивні, ныж молочних. Захисні рефлекси яскравіше проявляються в рогатих тварин, але іноді підвищену злісність мають і комолі бики.

Стадна поведінка

Перехід від прив'язного (індивідуального) утримання до безприв'язного (групового) викликав необхідність вивчення взаємовідносин тварин у групі або череді. У стадних тварин, а до них відносяться більшість видів сільськогосподарських тварин, існує ієрархічна співпідпорядкованість. Тварина вищого соціального рангу користується визначеними привілеями в череді: вони поїдають кращий корм, займають кращі місця для відпочинку, відганяють інших від поїлки і т.д. При сталій ієрархії в групі тварина нижчого рангу підпорядковується тваринним вищого без бійок. Проте часте перегрупування тварин, зміна складу груп призводить до порушення сформованих взаємовідносин, до сутичок і бійок, зниженню продуктивності. Важливе значення при цьому мають фактори, контрольовані зоотехніком – щільність розміщення тварин, фронт годівлі, частота перегрупувань, уведення нових тварин і т.д.

Ціллю вивчення стадної поведінки є визначення методів і прийомів, що знижують негативний вплив порушення складу співтовариства тварин при перегрупуванні і порушенні стадної ієрархії.