3. Оцінка точності прогнозів населення

Самим вірним критерієм точності прогнозів населення є збіг прогнозних і фактичних даних. Але таке порівняння можливе або після закінчення терміну прогнозу, або при ретроспективному прогнозуванні.

При збігу прогнозних і практичних даних можна використовувати абсолютну і відносну різниці розбіжностей, які називають абсолютною і відносною помилками прогнозу.

Таким чином, з віддаленням від часу розрахунку прогнозу збільшуються його абсолютна і відносна помилки. Парабола Притчетті передбачала більш високе, у порівнянні з фактичним, зростання населення США.

При складанні різних методів прогнозування використовують середню квадратичну помилку прогнозу, яка розраховується за формулою:

, (3.2.3.1)

де S_n  чисельність населення відповідно до прогнозу;

S_ф  фактична чисельність населення;

n  число величин, які зіставляються.

Чим менше величина середньої квадратичної помилки (σ), тим більш успішним і точним буде прогноз.

Досліджувач питань економічного прогнозування вчений Г. Тейл запропонував вважати мірою помилки прогнозу коефіцієнт невідповідності, у чисельнику якого  середня квадратична помилка (σ), а в знаменнику  середня квадратична з фактичних даних. Коефіцієнт невідповідності обчислюється за формулою:

(3.2.3.2)

При V = 0 має місце випадок повного збігу прогнозних і фактичних даних; при V = l говорять про незмінність приростів динаміки; V > 1 означає, що прогноз дає гірші результати, ніж припущення про незмінність даного явища.

Контрольні запитання

1. Необхідність прогнозування населення та історія розвитку.

2. Напрямки класифікації прогнозів населення.

3. Порядок проведення перспективних розрахунків населення.

4. Методи статистики в розрахунку перспективної чисельності населення:

а) загальної чисельності;

б) за окремими віковими групами.

5. Статистичні методи перевірки точності прогнозів.

Тема 12. Прогнози чисельності населення.

1. Необхідність і значення розрахунків перспективної чисельності населення.

2. Статистичні методи в розрахунках перспективної чисельності населення.

3. Оцінка точності прогнозів населення.

1. Необхідність і значення розрахунків перспективної чисельності населення

Статистична оцінка демографічної ситуації закінчується побудовою прогнозів чисельності і складу населення на перспективу.

Прогнозування – один зі складових елементів планування. Воно дозволяє виявити якісні і кількісні закономірності тенденцій економічного і соціального розвитку, перспективи формування процесів, можливі зрушення в їхній еволюції. Прогнози відіграють важливу роль в обґрунтуванні дострокових планів.

Демографічний прогноз є науковим передбаченням майбутнього розвитку населення на найближчу або віддалену перспективу.

Особливе місце в системі прогнозування займає прогнозування чисельності і складу населення, оскільки це дає можливість визначити величину трудових ресурсів суспільства й обсяг його потреб. Переписи населення дають досить точні дані про країну в цілому й окремо за кожним районом і населеним пунктом. Однак переписи неможливо проводити щорічно.

Перші спроби прогнозування чисельності населення в різних країнах зводилися до визначення так званого періоду подвоєння населення. Д. Граунт на початку XVII ст. розрахував період подвоєння населення Англії в 280 років. В Петті, припускав менший ріст населення Англії і визначив цей період у 360 років. Послідовник В Петті, англійський економіст і статистик Кінг (середина XVII ст.) в основу прогнозів поклав гіпотезу про ріст чисельності населення в арифметичній прогресії. За цією гіпотезою був складений прогноз для Англії на 600 років уперед, але життя виявило його помилковість: у 1800 р. населення країни було в 1,5 рази більше, ніж припускав учений.

Наприкінці XVIII ст. російський математик Л. Ейлер розрахував, що період подвоєння населення складає 12,5 років. Хоча такі темпи перевищують ріст населення будь-якої країни, теоретичні розробки Л. Ейлера були дуже важливі для розвитку прогнозування. Перший прогноз чисельності населення Росії був зроблений тоді ж відомим демографом і статистиком І. Германом, який у праці “Статистичне зображення Росії”, виданій одночасно в Петербурзі і Лейпцизі в 1790 р., пророчив період подвоєння населення, виходячи з його 2-%-го щорічного приросту. Але і цей прогноз не виправдався.

У радянській статистиці перший прогноз чисельності населення, розрахований на 20 років уперед, зробив у 1920 р. академік С.Г. Струмилін. Він виходив з коефіцієнта природного приросту, який послідовно збільшується. Розбіжність прогнозу з фактичною чисельністю населення напередодні Великої Вітчизняної війни складало лише 3 %.

Прогноз населення  демографічний прогноз  має особливо велике значення для суспільства, його економічного, політичного і соціального розвитку. Особливо це важливо, якщо суспільство господарює. Це викликає необхідність знати:

• майбутні трудові ресурси в цілому за країною;

• потреби, їхню структуру для здійснення будівництва дитячих садів, структурних підрозділів середньої й вищої освіти, медичних та інших установ, розвитку житлового будівництва, розвитку підприємств, які виробляють послуги на споживчому ринку  різні туристсько-екскурсійні послуги і т.д.

Таким чином, чисельність населення на перспективу треба знати для соціально-економічного планування, але саме воно складається під впливом різних соціально-економічних умов. Слід зазначити, що економіка в цьому зв'язку є ведучою ланкою. У колишньому СРСР було освоєно багато земель у Казахстані й розгорнулося будівництво БАМу не тому, що туди з невідомих причин ринулися переселенці. Навпаки, рішення підняти цілину, створити промисловий комплекс у Східному Сибіру викликали потоки населення.

Розрахунки перспективного виробництва найважливіших продуктів на душу населення, визначення обсягів капітальних вкладень, планування культурно-побутового обслуговування (пралень, хімчисток, бібліотек і т.д.) та відповіді на інші питання відносно майбутнього багато в чому залежать від того, наскільки точно можна визначити чисельність населення.