Тема 11. Перспективні розрахунки населення.

1. Необхідність та значення розрахунків перспективної чисельності населення.

2. Статистичні методи в розрахунках перспективної чисельності населення.

3. Оцінка точності прогнозів населення.

1. Необхідність і значення розрахунків перспективної чисельності населення

Статистична оцінка демографічної ситуації закінчується побудовою прогнозів чисельності і складу населення на перспективу.

Прогнозування – один зі складових елементів планування. Воно дозволяє виявити якісні і кількісні закономірності тенденцій економічного і соціального розвитку, перспективи формування процесів, можливі зрушення в їхній еволюції. Прогнози відіграють важливу роль в обґрунтуванні дострокових планів.

Демографічний прогноз є науковим передбаченням майбутнього розвитку населення на найближчу або віддалену перспективу.

Особливе місце в системі прогнозування займає прогнозування чисельності і складу населення, оскільки це дає можливість визначити величину трудових ресурсів суспільства й обсяг його потреб. Переписи населення дають досить точні дані про країну в цілому й окремо за кожним районом і населеним пунктом. Однак переписи неможливо проводити щорічно.

Перші спроби прогнозування чисельності населення в різних країнах зводилися до визначення так званого періоду подвоєння населення. Д. Граунт на початку XVII ст. розрахував період подвоєння населення Англії в 280 років. В Петті, припускав менший ріст населення Англії і визначив цей період у 360 років. Послідовник В Петті, англійський економіст і статистик Кінг (середина XVII ст.) в основу прогнозів поклав гіпотезу про ріст чисельності населення в арифметичній прогресії. За цією гіпотезою був складений прогноз для Англії на 600 років уперед, але життя виявило його помилковість: у 1800 р. населення країни було в 1,5 рази більше, ніж припускав учений.

Наприкінці XVIII ст. російський математик Л. Ейлер розрахував, що період подвоєння населення складає 12,5 років. Хоча такі темпи перевищують ріст населення будь-якої країни, теоретичні розробки Л. Ейлера були дуже важливі для розвитку прогнозування. Перший прогноз чисельності населення Росії був зроблений тоді ж відомим демографом і статистиком І. Германом, який у праці “Статистичне зображення Росії”, виданій одночасно в Петербурзі і Лейпцизі в 1790 р., пророчив період подвоєння населення, виходячи з його 2-%-го щорічного приросту. Але і цей прогноз не виправдався.

У радянській статистиці перший прогноз чисельності населення, розрахований на 20 років уперед, зробив у 1920 р. академік С.Г. Струмилін. Він виходив з коефіцієнта природного приросту, який послідовно збільшується. Розбіжність прогнозу з фактичною чисельністю населення напередодні Великої Вітчизняної війни складало лише 3 %.

Прогноз населення  демографічний прогноз  має особливо велике значення для суспільства, його економічного, політичного і соціального розвитку. Особливо це важливо, якщо суспільство господарює. Це викликає необхідність знати:

• майбутні трудові ресурси в цілому за країною;

• потреби, їхню структуру для здійснення будівництва дитячих садів, структурних підрозділів середньої й вищої освіти, медичних та інших установ, розвитку житлового будівництва, розвитку підприємств, які виробляють послуги на споживчому ринку  різні туристсько-екскурсійні послуги і т.д.

Таким чином, чисельність населення на перспективу треба знати для соціально-економічного планування, але саме воно складається під впливом різних соціально-економічних умов. Слід зазначити, що економіка в цьому зв'язку є ведучою ланкою. У колишньому СРСР було освоєно багато земель у Казахстані й розгорнулося будівництво БАМу не тому, що туди з невідомих причин ринулися переселенці. Навпаки, рішення підняти цілину, створити промисловий комплекс у Східному Сибіру викликали потоки населення.

Розрахунки перспективного виробництва найважливіших продуктів на душу населення, визначення обсягів капітальних вкладень, планування культурно-побутового обслуговування (пралень, хімчисток, бібліотек і т.д.) та відповіді на інші питання відносно майбутнього багато в чому залежать від того, наскільки точно можна визначити чисельність населення.