- •Демографія
- •Змістовний модуль 1 теоретичні основи та методологічні засади демографії
- •Завдання демографічної статистики
- •3 Метод демографічної статистики
- •4.Практичне значення даних демографічної статистики
- •5. Історія розвитку демографічних досліджень
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Статистичне спостереження як основне джерело демографічних даних
- •1 Демографічна інформація, її види та вимоги до неї
- •2 Перепис населення основне джерело даних про населення
- •3 Поточний облік демографічних подій
- •4 Списки та реєстри населення
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Статистичне вивчення чисельності та складу населення. Змістовний модуль 2 відтворення населення як єдність демографічних процесів
- •Тема 3. Статистичне вивчення чисельності та складу населення.
- •1 . Демографічне вивчення чисельності та складу населення
- •2 Структура та склад населення
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Демографічне вивчення смертності.
- •1 Демографічне поняття смертності
- •2. Показники рівня смертності
- •3 Часткові коефіцієнти смертності
- •4 Стандартизація коефіцієнтів смертності
- •5 Смертність із причин
- •Тема 5. Таблиці дожиття і середньої очікуваної тривалості життя.
- •1 Таблиці смертності.
- •2. Показники тривалості життя
- •Тема 6. Демографічна сітка як основа побудови таблиць дожиття
- •1. Поняття демографічної сітки
- •Тема 7. Демографічне вивчення шлюбності та розлучності
- •Шлюб як соціологічна та демографічна категорія
- •Показники шлюбності
- •Показники розлучності
- •Тема 8. Демографічне вивчення народжуваності та плідності
- •Демографічне поняття народжуваності
- •Народжуваність і плідність
- •Показники народжуваності для умовного покоління
- •Показники народжуваності для реального покоління
- •Тема 9. Режим відтворення населення.
- •Поняття відтворення населення
- •Показники відтворення населення
- •Змістовний модуль 3 демографічне прогнозування
- •Тема 10. Модель населення.
- •1. Поняття демографічного прогнозу
- •Класифікація демографічних прогнозів
- •Тема 11. Перспективні розрахунки населення.
- •Необхідність і значення розрахунків перспективної чисельності населення
- •Статистичні методи в розрахунках перспективної чисельності населення
- •Оцінка точності прогнозів населення
- •Тема 12. Прогнози чисельності населення.
- •1. Необхідність і значення розрахунків перспективної чисельності населення
- •2.Статистичні методи в розрахунках перспективної чисельності населення
- •3.Оцінка точності прогнозів населення
- •Тема 12. Прогнози чисельності населення.
- •Прогнозні розрахунки населення світу та регіонів.
- •Екстремальні історичні події і ретроспективні вирахування їхніх демографічних наслідків
- •Словник демографічних термінів
Змістовний модуль 1 теоретичні основи та методологічні засади демографії
Тема 1. Методологічні засади демографічної статистики
Предмет демографічної статистики, її місце в системі демографічних наук.
Задачі демографічної статистики.
Метод демографічної статистики.
Практичне значення даних демографічної статистики.
Історія розвитку демографічних досліджень.
Предмет демографічної статистики, її місце в системі демографічних наук.
При дослідженні змін, які відбуваються в чисельності населення, його динаміці, у співвідношеннях між його частинами використовуються методи статистики населення. Коли ж населення досліджується абстрактно-аналітичним шляхом за декількома напрямками, те це демографічне вивчення населення.
Населення є об'єктом демографії, яка встановлює загальні закономірності його розвитку, розгляду його життєдіяльності у всіх аспектах: історичному, політичному, економічному, соціальному, юридичному, медичному і статистичному.
Демографія наука, яка вивчає властивими їй методами чисельність, територіальне розміщення і склад населення, їхні зміни, причини і наслідки цих змін, взаємозв'язок соціально-економічних факторів і змін у населенні, вона розкриває закономірності відтворення населення в широкому розумінні слова й отримані знання ставить на службу суспільного розвитку.
Термін “демографія” утворений із двох слів – “демос” – народ і “графія” писання, опис.
Хоча свою назву демографія одержала, очевидно, тільки в середині XIX ст., як галузь наукового знання вона існує вже більш трьохсот років. Вважається, що першим ужив цей термін французький вчений Амійс Гійяр у своїй книзі “Елементи людської статистики порівняльна демографія”, що вийшла в Парижі в 1855 р. Він визначав демографію як “природну і соціальну історію людського роду” , у більш вузькому значенні, як “математичне пізнання людських популяцій (des populations), їхнього загального руху, їх фізичного, цивільного, інтелектуального і морального стану”. Демографія – самостійна суспільна наука.
Предметом її є кількісна сторона закономірностей чисельного і якісного відтворення населення в різних соціально-економічних формаціях. Для вивчення цих закономірностей демографія використовує систему методів для виміру чисельності, територіального розміщення, демографічного і соціально-економічного складу населення і усіх форм його руху: природного, міграційного і соціального.
В даний час термін “демографія” позначає систему демографічних наук, які спеціалізуються на вивченні окремих сторін розвитку населення:
загальні закони розвитку населення в різні історичні епохи вивчає теорія народонаселення;
економіка відтворення населення – предмет нової галузі демографічної науки – економічної демографії;
соціальний рух населення досліджують демографічна соціологія і соціальна статистика;
міграційні процеси і закони розселення вивчає географія населення;
стан здоров'я населення розглядає соціальна гігієна і медична статистика;
населення минулих епох – предмет історичної демографії.
Демографія вивчає переважно закономірності природного руху населення, обумовлені насамперед соціальним середовищем, у якому вони протікають. Демографія вивчає ці взаємозв'язки і залежності, розкриває закономірності відновлення і відтворення населення, а отримані знання ставить на службу суспільно-економічному розвитку.
Характерна риса сучасної демографії полягає у висуванні на перший план питань, які стосуються суспільно-економічних взаємозв'язків і наслідків демографічних процесів. Призначення і користь такого роду досліджень мають двоякий характер. Знання цих залежностей, з одного боку, допомагає демографічному передбаченню, правильному плануванню економіки і вмілому рішенню практичних проблем; з іншого боку, воно полегшує направлення відтворення населення вірним шляхом.
Система демографічних наук включає економічні, соціологічні, історичні, географічні, біологічні, медичні та інші галузі знань, які використовуються в демографічній статистиці. Так, географія населення залишається в системі демографічних наук, демографічна статистика входить у систему статистичних наук.
Місце демографічної статистики в системі демографічних наук має важливу особливість – вона створила і продовжує успішно розвивати метод, яким широко користуються всі демографічні науки.
За допомогою методів, вироблених демографічною статистикою, накопичуються знання про загальні закони зміни населення і про окремі закономірності.
Демографічна статистика в системі демографічних наук є інструментом одержання практичного критерію перевірки наукового передбачення. Вчені-демографи всіх напрямків і галузей – економісти, історики, медики, географи – повинні володіти методами статистики.
Статистичне дослідження населення нині особливо актуальне, оскільки в країні в цілому й в окремих регіонах спостерігається негативне протікання демографічних процесів, незадовільна демографічна ситуація.
