2. Показники тривалості життя

Динаміка середньої очікуваної тривалості життя в нашій країні за останнє сторіччя характеризується великою неоднорідністю, зміною періодів зростання цього показника періодами його досить різкого й глибокого падіння.

Однак протягом 70-ти із зайвим років основною тенденцією було зниження смертності й зростання середньої очікуваної тривалості життя. Наприкінці XIX ст. величина цього показника дорівнювала 29,4 роки для чоловіків й 31,7 року для жінок, або приблизно на 10 років нижче, ніж у країнах Заходу. Через приблизно 30 років вона становила вже 40,4 роки для чоловіків й 45,3 роки для жінок.

Незважаючи на весь трагізм вітчизняної історії минулого сторіччя, незважаючи на дві світові й громадянські війни, незважаючи на сталінські репресії, які забрали мільйони життів, середня очікувана тривалість життя населення України збільшувалося аж до кінця 60-х рр. що, безсумнівно, можна пояснити як загальним підйомом рівня життя переважної більшості населення, так і досягненнями в галузі медицини й охорони здоров'я. Останні дозволили різко знизити смертність (особливо дитячу) від інфекційних й інших гострих захворювань. У результаті середня очікувана тривалість життя населення України досягла свого максимуму 64,6 року для чоловіків (1963-1964 рр.) і 73,6 року для жінок (1971-1972 рр.).

У наступні роки, аж до 1980 р., середня очікувана тривалість життя населення України повільно, але неухильно знижувалася, причиною чого було зростання смертності від хронічних хвороб і травм, до чого вітчизняна медицина була не готовою. В 1979-1980 р. даний показник склав 61,4 роки для чоловіків й 73,0 року для жінок. Після 1980 р. падіння середньої очікуваної тривалості життя населення України припинилося, а в 1985-1987 рр. її величина помітно виросла, досягши 64,9 року для чоловіків й 74,6 року для жінок. Фахівці вважають це істотне, але вкрай нетривале зростання середньої очікуваної тривалості життя результатом печально знаменитої антиалкогольної кампанії 1985 р., яка обумовила деяке зниження смертності в працездатних віках від нещасних випадків. Крім того, це можна вважати також своєрідною реакцією на підйом в 1984 р. смертності від хвороб системи кровообігу, викликаний епідемією грипу. Ефект цієї кампанії був досить нетривалим. Уже в 1988 р. середня очікувана тривалість життя стала падати, і це падіння виявилося досить глибоким і тривалим (аж до 1994 р.). В 1994 р. цей показник дорівнював 57,6 року для чоловіків й 71,2 роки для жінок. Інакше кажучи, наша країна виявилася відкинутою на кілька десятиліть назад, випавши за цим критерієм із числа розвинених країн. Після 1994 р. середня очікувана тривалість життя при народженні знову стала зростати, і це зростання тривало до 1998 р. В 1998 р. вона дорівнювала 61,3 роки для чоловіків й 72,9 року для жінок, після чого знову почала знижуватися, досягши в 2001 р. відповідно 59,0 й 72,2 років.

Показник середнього очікуваного майбутнього життя немовляти є одним із кращих індикаторів не тільки смертності, але й рівнів соціально-економічного розвитку в цілому. Зовсім не випадково саме ця величина є єдиним з демографічних показників, які використовуються при розрахунку так званого індексу людського розвитку, зведеного індикатора, який дає узагальнюючу характеристику загального рівня соціально-економічного розвитку країни.

Однак величина цього показника досить сильно залежить від вікової структури населення. Тому, крім нього, доцільно розраховувати так званий інтервальний показник тривалості життя, який показує, скільки в середньому має прожити людина в тому чи іншому конкретному інтервалі віку, обмеженому зверху й знизу. Цей показник іноді називають також відстроченою (тимчасово відстроченою) середньою тривалістю майбутнього життя.

Обчислюється інтервальний показник тривалості життя за такою формулою:

, (2.3.3.1)

де _nе_х – середня очікувана тривалість життя в інтервалі віку (х, х + n).

Інші позначення – ті ж, що раніше.

Довжина інтервалу n може бути будь-якою.

Інтервальна тривалість майбутнього життя розраховується або стосовно до народжених, або до тих, що досягли віку х років. Тоді в першому випадку мається на увазі число років, яке має бути прожитим в інтервалі віку (х, х + n) років немовляті. При розрахунку цього показника в знаменнику вищенаведеної формули стоїть l_x. У другому ж випадку число років, яке має бути прожитим в інтервалі віку (х, х + n) років людині, що досягла віку х років. І тоді в знаменнику стоїть l_x.

Показник інтервальної тривалості життя відіграє важливу роль в економічних додатках демографії, де необхідно знати середню очікувану тривалість економічно активного життя (життя в працездатному віці).

Контрольні запитання

1. Поняття таблиць смертності.

2. Які основні функції (показники) таблиць смертності?

3. Етапи побудови таблиць смертності.

4. Методи побудови таблиць смертності.

5. Особливості розрахунку скороченої таблиці смертності.

6. Демографічний зміст середньої очікуваної тривалості життя новонародженого.