5 Смертність із причин

Кількісні індикатори рівня смертності і його динаміки є важливим інструментом аналізу демографічної ситуації в країні. Однак тільки кількісних показників, хоча б гранично точних і не залежних від демографічної структури населення, зовсім недостатньо для повної характеристики як самої смертності, так і загальної соціально-економічної ситуації, умов праці й життя населення, його способу життя, поведінки, пов'язаної зі здоров'ям і тривалістю життя, екологічної й санітарно-гігієнічної обстановки. Коефіцієнти смертності й показники таблиць смертності повинні бути доповнені якісними показниками, які характеризують причини смерті, те, від чого вмирають люди в тому або іншому віці.

Іншими словами, мова йде про аналіз причин смерті, про аналіз структури смертності із причин. Важливість цього аспекту аналізу смертності обумовлена тісним зв'язком причин, від яких вмирають люди, з умовами їхнього життя й праці, з рівнем розвитку охорони здоров'я, із загальним рівнем соціально-економічного розвитку, нарешті, з поведінкою самих людей, з їхнім відношенням до власного здоров'я, до життя й смерті.

Під причинами смерті розуміють хвороби, патологічні стани або травми, які привели до смерті або сприяли її настанню, а також обставини нещасного випадку, який викликав травму зі смертельним результатом, або насильницької смерті. Причина, за якої наступила смерть, установлюється відповідним медичним органом або лікарем. При цьому сучасна статистика причин смерті заснована на виділенні однієї головної або початкової причини смерті.

Відповідно до сучасних правил демографічної й медичної статистики, прийнятих у світі, початкова причина смерті встановлюється відповідно до Міжнародної класифікації хвороб, травм і причин смерті (МКХ), яка регулярно починаючи з 1893 р., розроблюється, переглядається й затверджується відповідними вповноваженими міжнародними орга-нізаціями. У цей час у світі діє МКХ 10-го перегляду, прийнята в 1992 р.

У нашій країні фрагментарна реєстрація причин смерті почалася в 1902 р. у деяких містах на основі класифікації, розробленої Суспільством російських лікарів ім. М.І. Пирогова. Регулярна ж реєстрація причин смерті була введена тільки в 1925 р. і теж тільки в містах. Лише з 1958 р. ця реєстрація стала суцільною, охопивши й сільську місцевість.

Наша країна, як завжди, йшла “іншим шляхом”. Міжнародна класифікація хвороб у практиці нашої медичної й демографічної статистики ніколи прямо не застосовувалася. До середини 60-х рр. минулого сторіччя використовувалася своя класифікація причин смерті. Лише з 1965 р. вітчизняна статистика стала враховувати причини смерті відповідно до їх номенклатури, заснованої на МКХ 7-го перегляду. До 1998 р. в Україні діяла скорочена номенклатура причин смерті, заснована на МКХ 9-го перегляду, затверджена в 1981 р. і модифікована в 1988 р. У таблиці 2.2.5.1 наведені назви основних класів хвороб і причин смерті, які застосовувалися вітчизняною статистикою в зазначений період.

Таблиця 2.2.5.1  Найменування класів причин смерті, прийнятих у Міжнародній статистичній класифікації хвороб, травм і причин смерті 9-го перегляду

Клас І	Інфекційні й паразитарні хвороби (Коди 001-139)
Клас II	Новотвори (Коди 140-239)
Клас III	Хвороби ендокринної системи, розладу харчування, порушення обміну речовин й імунітету (Коди 240-279)
Клас IV	Хвороби крові й кровотворної системи (Коди 280-289)
Клас V	Психічні розлади (Коди 290-319)
Клас VI	Хвороби нервової системи й органів почуттів (Коди 320-389)
Клас VII	Хвороби системи кровообігу (Коди 390-459)
Клас VIII	Хвороби органів подиху (Коди 460-519)
Клас IX	Хвороби органів травлення (Коди 520-579)
Клас X	Хвороби сечостатевої системи (Коди 580-599)
Клас XI	Ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду (Коди 630-676)
Клас XII	Хвороби шкіри й підшкірної клітковини (Коди 680-709)
Клас XIII	Хвороби кістково-м'язової системи й сполучної тканини (Коди 710-739)
Клас XIV	Уроджені аномалії (Коди 740-759)
Клас XV	Окремі стани, що виникають у перинатальному періоді (Коди 760-779)
Клас XVI	Симптоми, ознаки й неточно позначені стани (Коди 780-799)
Клас XVII	Нещасні випадки, отруєння й травми (Коди Е800-1999)

Усього вітчизняна номенклатура містить 200 причин смерті, кожна з яких являє собою об'єднання груп рубрик 9 МКХ (загальна кількість цих рубрик – 5600). В 1999 р. була введена в дію нова номенклатура хвороб, заснована на МКХ 10-го перегляду що, на думку деяких авторів, дуже ускладнило аналіз смертності із причин і зіставлення її з даними минулих років.

Показниками смертності із причин є загальні й повікові коефіцієнти. Загальні коефіцієнти смертності із причин смерті обчислюються як відношення числа померлих від зазначених причин смерті до середньорічної чисельності наявного населення за поточною оцінкою:

ЗКСі =	Сі	100000 ‰ х 1000, (2.2.5.1)
	Н

де ЗКС_і  загальний коефіцієнт смертності від і-тої причини;

С_і – число померлих від цієї причини;

Н  середньорічне населення.

На відміну від загальних коефіцієнтів смертності вони розраховані, як видно з формули, не на 1000 населення, а на 100000 населення. Загальні коефіцієнти смертності із причин смерті  аддиктивні, тобто їх можна складати, оскільки в їхньому знаменнику стоїть та ж сама чисельність населення, а сума померлих від всіх причин, зрозуміло, рівняється загальному числу померлих.

Інакше кажучи, сума загальних коефіцієнтів смертності із причин смерті дорівнює загальному коефіцієнту смертності:

(2.2.5.2)

Загальні коефіцієнти смертності за основними класами причин смерті можуть залежати від розходжень у віковому складі померлих. У зв'язку із цим розраховують коефіцієнти, стандартизовані за віком прямим способом, тобто отримані для кожного класу причин смерті як середня арифметична з показників для п'ятирічних вікових груп, зважена за єдиною віковою структурою. Ці стандартизовані коефіцієнти смертності із причин у цей час регулярно публікуються в Демографічних щорічниках України.

Повікові коефіцієнти смертності із причин смерті обчислюються аналогічно загальним як відношення числа померлих від зазначених причин смерті у віці х років до середньорічної чисельності наявного населення даного віку за поточною оцінкою:

ПКСХі =	nСХі	100000 ‰ х 1000 (2.2.5.3)
	nНХ

де ПКС_Х^і – коефіцієнт смертності від і-тоі причини на віковому інтервалі (х + n) років;

_nС_Х^і – число осіб віку (х + n) років, які вмерли від і-тої причини смерті;

_nН_Х – середньорічне населення у віці (х + n) років.

Коефіцієнти смертності в працездатному віці за основними класами причин смерті обчислюються за один рік як частка від ділення числа померлих у працездатному віці від зазначеного класу причин смерті на середньорічну чисельність осіб того ж віку.

Коефіцієнти дитячої смертності із причин смерті розраховуються аналогічно коефіцієнтам смертності від всіх причин, але, на відміну від них, обчислюються не на 100000 середньорічного населення, а на 10000 народжених.

Аналіз повікових коефіцієнтів смертності із причин показує, що на зростання середньої очікуваної тривалості життя немовляти найбільший вплив зробило зниження смертності від “зовнішніх” причин у віці від 25 до 55 років і від хвороб системи кровообігу у віці 50-70 років.

Привертає увагу те, що 80 % всієї смертності в чоловіків й 82 %  у жінок поділяється всього на три класи причин смерті з 17: це хвороби системи кровообігу, новоутворення, нещасні випадки, отруєння й травми. Варто помітити, що всі ці причини у великому ступені носять “поведінковий” характер, обумовлений в значній мірі способом життя людей, відношенням людей до свого здоров'я, їх самозберігальною поведінкою. Здоров'я й тривалість життя, все більшою мірою в порівнянні з минулими епохами, починає залежати від волі й зусиль самої людини, окремої особистості. Тому зростає роль суспільних наук, зокрема соціології й психології, особливо соціальної психології, у боротьбі за збільшення середньої тривалості життя народу.

Контрольні запитання

1. Демографічне поняття смертності.

2. В чому полягає специфіка розрахунку коефіцієнту смертності немовлят?

3. Що виражають коефіцієнти α і β у знаменнику формули Ратса?

4. Навіщо потрібна стандартизація загальних коефіцієнтів смертності? Якими є основні методи цієї стандартизації, їх особливості та відмінності один від одного.

5. Якими є особливості структури смертності із причин в Україні у порівнянні з державами Заходу?

6. Якими є основні фактори рівня смертності та тривалості життя?