- •Демографія
- •Змістовний модуль 1 теоретичні основи та методологічні засади демографії
- •Завдання демографічної статистики
- •3 Метод демографічної статистики
- •4.Практичне значення даних демографічної статистики
- •5. Історія розвитку демографічних досліджень
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Статистичне спостереження як основне джерело демографічних даних
- •1 Демографічна інформація, її види та вимоги до неї
- •2 Перепис населення основне джерело даних про населення
- •3 Поточний облік демографічних подій
- •4 Списки та реєстри населення
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Статистичне вивчення чисельності та складу населення. Змістовний модуль 2 відтворення населення як єдність демографічних процесів
- •Тема 3. Статистичне вивчення чисельності та складу населення.
- •1 . Демографічне вивчення чисельності та складу населення
- •2 Структура та склад населення
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Демографічне вивчення смертності.
- •1 Демографічне поняття смертності
- •2. Показники рівня смертності
- •3 Часткові коефіцієнти смертності
- •4 Стандартизація коефіцієнтів смертності
- •5 Смертність із причин
- •Тема 5. Таблиці дожиття і середньої очікуваної тривалості життя.
- •1 Таблиці смертності.
- •2. Показники тривалості життя
- •Тема 6. Демографічна сітка як основа побудови таблиць дожиття
- •1. Поняття демографічної сітки
- •Тема 7. Демографічне вивчення шлюбності та розлучності
- •Шлюб як соціологічна та демографічна категорія
- •Показники шлюбності
- •Показники розлучності
- •Тема 8. Демографічне вивчення народжуваності та плідності
- •Демографічне поняття народжуваності
- •Народжуваність і плідність
- •Показники народжуваності для умовного покоління
- •Показники народжуваності для реального покоління
- •Тема 9. Режим відтворення населення.
- •Поняття відтворення населення
- •Показники відтворення населення
- •Змістовний модуль 3 демографічне прогнозування
- •Тема 10. Модель населення.
- •1. Поняття демографічного прогнозу
- •Класифікація демографічних прогнозів
- •Тема 11. Перспективні розрахунки населення.
- •Необхідність і значення розрахунків перспективної чисельності населення
- •Статистичні методи в розрахунках перспективної чисельності населення
- •Оцінка точності прогнозів населення
- •Тема 12. Прогнози чисельності населення.
- •1. Необхідність і значення розрахунків перспективної чисельності населення
- •2.Статистичні методи в розрахунках перспективної чисельності населення
- •3.Оцінка точності прогнозів населення
- •Тема 12. Прогнози чисельності населення.
- •Прогнозні розрахунки населення світу та регіонів.
- •Екстремальні історичні події і ретроспективні вирахування їхніх демографічних наслідків
- •Словник демографічних термінів
Контрольні запитання
Форми руху населення.
Категорії населення. Баланс руху населення.
Способи обчислення середньої чисельності населення.
Угруповання населення за демографічними ознаками.
Угруповання населення за соціальними ознаками.
Принципи побудови графіків гістограми та статево-вікової піраміди.
Тема 4. Демографічне вивчення смертності.
1. Демографічне поняття смертності.
2 Показники рівня смертності.
3 Окремі коефіцієнти смертності.
4 Стандартизація коефіцієнтів смертності.
5 Смертність із причин.
1 Демографічне поняття смертності
Смертність є другим після народжуваності найважливішим демографічним процесом. Предметом вивчення смертності є вплив смерті на населення, на його чисельність і структуру.
У демографії під смертністю розуміють процес вимирання покоління й розглядають її як масовий статистичний процес, який складається з безлічі одиничних смертей, що наступають у різних віках і визначають у своїй сукупності порядок вимирання реального або умовного покоління.
Смерть є первинною вітальною подією, для якого система демографічної статистики збирає й комбінує дані. Статистика смертей, як і взагалі аналіз смертності, необхідні і для цілей демографічних досліджень (чисто пізнавальний аспект), і для практики, насамперед для органів охорони здоров'я й соціальної політики.
Смертність – це частота випадків смерті в соціальному середовищі.
Найбільш важливими й пріоритетними напрямками використання статистики смертей і смертності є:
аналіз існуючої демографічної ситуації й тенденцій її зміни;
задоволення адміністративних і дослідницьких потреб служб охорони здоров'я у зв'язку з розробкою й виконанням програм суспільного здоров'я й оцінкою їхньої ефективності;
визначення політики й дій в інших, крім охорони здоров'я, сферах діяльності;
задоволення потреб в інформації про зміни в населенні у зв'язку з різноманітною професійною й комерційною діяльністю (демогрефікс).
Смертність – масовий процес припинення індивідуальних життів, які протікає в населенні. Поряд з народжуваністю смертність формує природний рух (відтворення) населення.
Дані про смертність необхідні як для аналізу минулих демографічних тенденцій, так і для розробки демографічних прогнозів. Останні, як відомо, використовуються практично у всіх сферах діяльності: для планування розвитку житлових служб, системи освіти, охорони здоров'я, для реалізації програм соціального захисту, для виробництва товарів і послуг для різних груп населення.
Статистика смертності необхідна в аналізі захворюваності як на національному, так і на регіональному рівнях. Органи охорони здоров'я використовують дані статистики смертності для моніторингу й удосконалювання своєї діяльності.
2. Показники рівня смертності
Для вимірювання смертності використовується система показників. Найпершим і простим з них є абсолютне число смертей. Статистичні органи збирають і публікують дані про число смертей за рік, а останнім часом і за більш короткі періоди часу. Однак цей показник, подібно всім абсолютним демографічним показникам, дуже залежить як від загальної чисельності населення, так і від його структури, насамперед віково-статевої.
Першим відносним показником рівня смертності є загальний коефіцієнт смертності (ЗКС). У загальному випадку він дорівнює відношенню числа випадків смерті за період часу Т до загального числа людино-років, прожитих населенням за цей період:
-
ЗКС =
С
10000 ‰, (2.2.2.1)
Н ∙ Т
де С – число випадків смерті за період часу Т;
Н ∙ Т число людино-років, прожитих населенням за період Т.
Якщо ж мова йде про період, який дорівнює 1 року, то загальний коефіцієнт смертності дорівнює просто:
-
ЗКС =
С
10000 ‰ (2.2.2.2)
Н
Однак обмежуватися тільки даними про загальний коефіцієнт смертності було б абсолютно неправильно, оскільки він є досить грубим і приблизним вимірником її рівня. На його величину надзвичайно сильно впливає віково-статева структура населення, тому користуватися ним треба досить обережно, прагнучи усунути або, принаймні, максимально зменшити вплив демографічної структури. Крім того, величина загального коефіцієнта смертності залежить і від рівня народжуваності: за інших рівних умов чим вище народжуваність, тим вище й загальний коефіцієнт смертності, оскільки тим вище частка дітей у віці до року, смертність яких вище, ніж у багатьох інших віках.