92.Кримінологічна характеристика та види злочинів, що вчиняються з необережності.

Необережні злочини відрізняються від умисних, передусім, за формою вини, тобто психологічним механізмом. Суб'єкт необережного злочину не усвідомлює суспільне небезпечного характеру своїх дій. Він не лише не хоче (чи не припускає) заподіяння шкоди суспільству, а взагалі не передбачає можливості шкідливих наслідків або переконаний у тому, що вони не настануть. Психологічними чинниками необережних злочинів є насамперед неуважність, безвідповідальне ставлення до діючих у суспільстві правил поведінки. Необережні злочини можуть вчинятись у самих різних сферах діяльності — на виробництві, транспорті, в управлінні, медичній практиці, побуті, за використання природних ресурсів тощо. Найбільшу суспільну небезпеку становить професійна необережність, необережність на небезпечних виробництвах та у сфері управління. За сукупністю спільних кримінологічних ознак ми пропонуємо розрізняти 4 види необережних злочинів: 1)Побутові необережні злочини, вчинені поза сферою дії технічних засобів або інших джерел підвищеної небезпеки. (необережне вбивство, необережне тяжке або менш тяжке тілесне ушкодження, необережне знищення чи пошкодження державного або колективного майна). 2)Необережні злочини, вчинені під час використання технічних засобів. 3)Необережні злочини у сфері професійної діяльності, не пов'язаної з використанням техніки (несумлінне ставлення до охорони державного і громадського майна, порушення ветеринарних правил та правил боротьби із захворюваннями і шкідниками рослин, недотримання правил охорони ліній зв'язку, неналежне надання медичної допомоги хворому). 4) Необережні злочини, вчинені під час виконання управлінських функцій (випуск недоброякісної, нестандартної або не укомплектованої продукції, халатність, безгосподарність тощо). Особливий різновид необережності, що виходить за межі необережної злочинності, становлять умисні злочини, ускладнені необережним спричиненням тяжких наслідків для здоров'я потерпілого. Наприклад, умисні тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті потерпілого; незаконний аборт, що спричинив смерть потерпілої та інші.

93.Кількісні та якісні показники злочинів, що вчиняються з необережності.

Злочини, вчинені з необережності, становлять в середньому 16 % від загальної кількості зареєстрованих кримінально-караних діянь. В загальній її структурі переважають транспортні злочини, що становлять в середньому 70-75 %. Приблизно 10-15 % припадає на злочинні порушення правил охорони майна та халатність, 5-7 % - на порушення правил охорони праці й техніки безпеки, 2-4 % - на необережні злочини проти особи. Злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху становлять приблизно 7 % від загального рівня злочинності в Україні. Питома вага діянь, що містять ознаки автотранспортних злочинів, від усіх дорожньо-транспортних пригод становить 43,5 %, а порушень правил безпеки дорожнього руху, що визнані судами злочинами - 12,4 %. На жаль, у державі немає чіткої статистики матеріальних збитків від транспортних злочинів. Тому різні автори у своїх публікаціях наводять не однакові показники.

Великої шкоди завдають пожежі. В середньому в Україні щомісяця виникає близько 3 тис. пожеж. Найбільша їх кількість відбувається в Донецькій, Республіці Крим, м. Києві, Одеській, Дніпропетровській, Луганській, Харківській та Львівській областях. 66 % від загальної кількості пожеж зафіксовано в містах і селищах міського типу. Що стосується злочинів, що вчиняються у сфері дії технічних засобів або інших джерел підвищеної небезпеки, то в Україні останнім часом зменшується кількість осіб, травмованих на виробництві. Зменшується також кількість фактів виробничого травматизму зі смертельними наслідками. Найбільше порушень правил охорони праці виявляється у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській областях.