90.Корупційна злочинність.

Корупція становить собою сукупність різних за характером та ступенем суспільної небезпеки, але єдиних за своєю суттю діянь (кримінальних, адміністративних, цивільно-правових, дисциплінарних), а також порушень етичних норм поведінки посадових осіб, пов'язаних із вчиненням цих діянь. Поняття "корупційний злочин" і "корупційне правопорушення" є загальновизнаними у міжнародному праві, що дає підставу для виокремлення такого виду злочинності, як корупційна. Корупційним може бути визнано будь-який умисний злочин, що вчиняється посадовою особою органу державної влади чи місцевого самоврядування з використанням свого службового становища з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або для задоволення інтересів третіх осіб. Корупційними є злочини, всі ознаки яких вказують на їх корупційний характер і визначені в законі чи випливають з його змісту. До них належать: одержання хабара; зловживання владою або службовим становищем; заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності; постановления суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови; притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності; зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем. До умовно корупційних відносяться злочини, склади яких мають не всі ознаки корупційності. До цієї категорії належать: порушення законодавства про бюджетну систему України; перешкоджання здійсненню виборчого права; підлог виборчих документів, приписки або неправильний підрахунок голосів; порушення таємниці голосування; порушення недоторканності житла громадян; провокація хабара тощо. Особливістю корупційних злочинів є те, що, будучи об'єднаними за ознаками в окрему групу, вони можуть бути складовими й інших видів злочинів. За деякими кримінологічними ознаками корупційні злочини можуть бути причетні до економічної, професійної, організованої та інших видів злочинності.

91.Заходи попередження організованої злочинності.

Запобігання організованій злочинності передбачає:

• концептуальну та понятійну характеристику цієї злочинності й боротьби з нею в сучасний період;

• достатню правову базу;

• спеціалізацію кадрів, які ведуть боротьбу з цією злочинні­стю, та їх підготовку;

• достатнє ресурсне забезпечення;

• сучасну інформаційну базу;

• комплексне програмування;

• знання реального стану й тенденцій організованої злочин­ності, обґрунтовані прогнозні оцінки;

• усвідомлення суспільством гостроти кримінальної проблеми.

• ліквідацію пільг та інших умов, які сприяють корупції та вседозволеності суб'єктів, які перебувають при владі;

• перехід до розподілу державних замовлень через від­критий конкурс із публікацією його умов або вимог;

• перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку;

• регіональні оперативно-профілактичні й цільові операції щодо виявлення та припинення "злодійських" сходок, діяль­ності "злодіїв у законі", лідерів й активних учасників етнічних злочинних угруповань;

• перевірку дотримання законності в діяльності під­приємств і служб безпеки приватних структур;

• перевірку дотримання банками порядку кредитування недержавних структур;

• підготовку правових актів заходів забезпечення безпеки осіб, які здійснюють негласну допомогу в боротьбі зі злочин­ністю;

• вибіркові перевірки підприємств щодо видобутку та пере­робки нафти, газу, кольорових і рідкоземельних металів, які відвантажують продукцію за кордон;

• розробку заходів, що перешкоджають кримінальній діяль­ності організованих злочинних груп та корумпованих посадо­вих осіб у цих галузях;

• засоби, що перешкоджають проникненню організованої злочинності в органи державної влади, зокрема, правоохоронні;

• проведення конференцій із проблем удосконалення боротьби з організованою злочинністю.