87. Злочинні об”єднання та їх види.

З точки зору спеціалізації розрізняють спеціалізовані і універсальні групи.

Спеціалізовані групи зосереджують свою діяльність на якійсь одній області, наприклад, проституції чи наркотики.

Універсальні злочинні групи диверсифікують свою діяльність, яка може, наприклад, включати шахрайські операції з кредитними картками і різні фінансові злочини.

Існують і інші підходи до класифікації злочинних організацій. Так, у матеріалах міжнародного семінару з організованою злочинності у м. Суздалі (1989 р.) пропонується виділяти наступні види злочинних організацій:

1. Традиційна або мафіозна сім'я, для якої характерні ієрархічні структури, внутрішні правила, дисципліна, кодекс поведінки і різноманітна незаконна діяльність.

2. Професійні злочинні групи. Члени таких груп об'єднуються для здійснення певної злочинної дії. Подібні групи відрізняються від організацій традиційного типу маневреністю і відсутністю жорстких структур. Прикладом є формування, які займаються підробкою грошових знаків, викраденням автомобілів, розбоєм, здирством. Склад професійної злочинної організації може сильно мінятися, а її члени можуть брати участь у здійсненні різних однотипних кримінальних злочинів.

3. Злочинні групи на основі етнічних, культурних чи історичних зв'язків. Ці групи, будучи пов'язаними з країнами, з яких вони вийшли, складають одну загальну мережу, що виходять за межі національних кордонів. Використовуючи спільність походження, мови та звичаїв, вони здатні захистити себе від дій правоохоронних органів.

У залежності від характеру функцій злочинних угруповань виділяють наступні види організованої злочинності економічної спрямованості

1. Організована злочинність корисливого типу (mercenery crime). Мета - отримання безпосередньої матеріальної вигоди. Сюди можуть бути віднесені такі види кримінальної активності, як грабежі, крадіжки, рекет, шахрайство та інші загальнокримінальні злочини. Ці злочинні організації здійснюють види діяльності зі страхування ризику, що лежать в основі мафія-методу, однак вони суміщені в одній організаційній структурі, що виконує і основну злочинну діяльність. Даний вид організованої злочинності позначається в кримінологічної літературі також терміном "гангстерська злочинність"

2. Сіндікалізірованная організована злочинність (злочинний синдикат). Основна мета - перманентне отримання максимального прибутку шляхом незаконного виробництва товарів і послуг та здійснення економічних злочинів з використанням мафія-методу. Даний вид організованої злочинності позначається в кримінологічної літературі також терміном "організована економічна злочинність".

88. Причини та умови, що детермінують появу та зміну організованої злочинності.

Детермінанти організованої злочинності охоплюють най­різноманітніші аспекти суспільного життя, тож назвемо лише деякі з них:

політична нестабільність у суспільстві;

протиправна поведінка стала елементом способу життя багатьох верств населення;

переоцінка соціальних цінностей, кримінально-правові заборони стають все менш дієвими, а деякі форми злочинної поведінки сприймаються як нормальна ділова активність;

відставання соціального розвитку від економічного та по­силення майнового розшарування суспільства;

духовна сфера характеризується проявами крайнього его­їзму, вседозволеності, виникненням недовіри до офіційних інститутів держави, їхніх можливостей задовольнити потреби населення;

відсутність досконалої правової бази боротьби з організо­ваною злочинністю;

здатність організованої злочинності швидко змінювати свій профіль діяльності;

недостатня активність органів державної влади, зумовлена дефектами політичного ходу, корумпованістю, слабкістю політичних лідерів, їхньою нездатністю ефективно діяти у складних умовах;

незабезпеченість (матеріальна, організаційна, культурна) раціонального функціонування демократичних інститутів су­спільного ладу;

міждержавні суперечності, що перешкоджають концен­трації зусиль суспільства в боротьбі зі злочинністю;

недостатньо цілеспрямований пошук осіб - можливих учасників організованого злочинного угруповання, зокрема й у місцях виконання покарань;

слабка оперативна робота з контролю за діяльністю лідерів злочинних угруповань, недосконалі тактичні прийоми до­кументування їхньої діяльності;

професійна підготовка співробітників правоохоронних органів не в повній мірі відповідає вимогам часу, серед них збільшується кількість молодих фахівців, які не мають відпо­відного досвіду;

відсутня надійна система захисту працівників право­охоронних органів, а також свідків;

недостатнє технічне забезпечення правоохоронних органів, а також випадки зради з боку деяких правоохоронців.