83. Причини та умови економічних злочинів.

Детермінацію злочинів у сфері економіки слід вбачати в поєднанні суб’єктивного і об’єктивного аспектів.

Суб’єктивний аспект — це причини явища, що розглядається. Такими можна вважати суперечності між антисоціальними властивостями злочинців та рівнем економічних відносин, що склалися у суспільстві і регулюються нормативно.

Дія вказаної причини виявляється на фоні умов, які мають об’єктивний характер. Серед них найбільш впливовими є такі.

Економічні умови. Саме в економіці виявляються суперечності, які формують корисливу протиправну мотивацію громадян. Впливовість таких факторів підтверджує новітня історія України. У період економічної кризи останього століття валовий внутрішній продукт країни скоротився майже у 2,5 разу. Непослідовні економічні реформи обумовили масове зупинення виробництва. За наявності офіційних перепон економіка почала реалізуватися у неофіційному вигляді. Тож не дивно, що злочинність у економічній сфері швидкими темпами поширювалася, сягаючи 50–60 % валового внутрішнього продукту.

Особливо слід вказати на проблеми приватизації в країні. Фактично, цей безпрецедентний перерозподіл власності відбувався в умовах нестабільного, недосконалого законодавства, масової корупції. Такі обставини обумовили значну кількість посягань економічної спрямованості, пов’язаних із завданням шкоди в особливо великих розмірах.

Лише за період з 1996 по 2002 р. кількість злочинів у сфері приватизації збільшилася у вісім разів і сягнула 4,5 тисяч.

Небезпечною є також тенденція монополізації економіки країни, що знищує підприємницькі можливості громадян як джерело їх легального самозабезпечення. Щорічно статистика фіксує збільшення кількості порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Соціально-психологічні фактори. Серед таких передусім треба визнати масове зубожіння населення. Зараз до 30 % населення України мають сукупний дохід на душу населення нижче від межі бідності. Це є суттєвим мотиваційним фактором злочинної поведінки. Кореляційний аналіз дозволяє зробити висновок, що кримінальна активність незайнятого населення у п’ять разів перевищує кримінальну активність серед працюючих громадян. За таких умов не дивно що населення дезорієнтовано й у моральних цінностях. Цьому також сприяє поява найбільш «успішних» власників, капітали яких співвідносяться з розмірами валового внутрішнього продукту країни: до цього часу 10 % громадян із найвищим рівнем доходів отримують 1/3 від загальної суми усіх грошових доходів населення. Існування такої диспропорції у масовій свідомості ставило під сумнів можливість легального матеріального забезпечення і спонукало до вчинення протиправних дій.

Організаційно-управлінські умови пов’язані з діяльністю представників органів державної влади (посадовців). Дослідники відзначають, що зараз 90 % комерційних структур мають корупційні зв’язки в різних органах влади та управління.

Питомим підґрунтям для корупції та протидії легальній економіці стало розширення державного апарату. З початку адміністративної реформи кількість співробітників центральних органів виконавчої влади збільшилася в 95 разів. Зараз в Україні нараховується близько ста організацій, що перевіряють і контролюють підприємців. За оцінками Світового банку, керівники українських підприємств витрачають до 35 % робочого часу на вирішення податкових питань. Така ситуація, безумовно, знижує продуктивність економіки, ускладнює легальні економічні процеси.

Нормативно-правові умови. Дослідники зазначають, що вже тривалий час у країні діють дві паралельні влади: офіційна та неофіційна.

Остання формується на основі отриманої у протиправний спосіб власності. У представників такої кримінальної еліти посада виступає як засіб досягнення економічної мети — можливості користуватися та розпоряджатися державним майном і фінансами. Тож не дивним є прагнення такого криміналітету розширити свої можливості юридично.

Особливо небезпечно це проявляється при нормативному перерозподілі Державного бюджету.

Умови, пов’язані з діяльністю правоохоронних органів. Останнім часом у країні поширився новий спосіб протиправного захоплення власності — рейдерство. Використовуючи підроблені документи, несправедливі судові рішення, злочинці набувають майнових прав на підприємства, вартість яких становить десятки мільйонів гривень.

Обов’язковою передумовою таких дій є протиправна діяльність державних посадовців, у тому числі й правоохоронної сфери.