64.Поняття та значення прогнозування злочинності.

Прогнозування - це процес отримання, обробки й аналізу інформації з метою визначення майбутнього стану злочинності чи ймовірності вчинення конкретного злочину. Прогноз - це висновок (імовірне судження), що отримують у результаті прогнозування. Важливою проблемою методології прогнозування є виявлення чинників, які детермінують майбутнє. Без прогнозу неможливе планування боротьби зі злочинністю, її запобігання. Кожний законодавчий акт, кожна урядова постанова та інші державні рішення повинні піддаватися попередній кримінологічній експертизі, складовою частиною якої є науково обґрунтоване судження про те, який уплив справить реалізація проекту на стан злочинності.

65. Види прогнозування злочинності.

за територіальною ознакою:

загальнодержавне; регіональне; місцеве; у відповідній галузі народного господарства; на конкретному підприємстві.

залежно від часу:

поточні (оперативні); короткострокові (один-два роки) - мета короткострокового прогнозування полягає в науко­вому передбаченні тенденцій, закономірностей і конкретних варіантів змін злочинності в найближчому майбутньому за основними показниками середньострокові (три-п'ять років) - воно спрямоване на більш віддалену перспективу та ви­значає стратегію боротьби зі злочинністю довгострокові(понад п'ять років) - базується на аналізі загальних закономірно­стей розвитку суспільства загалом, зв'язку рівня та структури злочинності з рівнем соціально-економічного й культурного розвитку суспільства

66. Основні напрями прогнозування злочинності.

У процесі вдосконалення розкриття і розслідування тяжких злочинів можна виділити два основних напрямки використання результатів криміналістичного прогнозування.

Перший напрямок це науково-прикладне прогнозування, сутність якого полягає у передбаченні перспектив змін у характері, способах, механізмі та інших структурних елементах даного виду злочинної діяльності, в особливостях прояву ззовні їх ознак і відповідно в можливих змінах у діяльності по розкриттю, розслідуванню та попередженню цих злочинів.

Другий напрямок — практичне прогнозування, що відображає специфіку побудови прогнозів у слідчо-судовій діяльності. Підгрунтям для побудови даних прогнозів виступають узагальнені уявлення про типовий розвиток об'єктів, явищ, процесів певного виду. На підставі цих узагальнених уявлень і будуються прогнози в умовах реального часу стосовно конкретних ситуацій розслідування, суб'єктів, їх поведінки, вчинків тощо. Діяльності по розкриттю, розслідуванню та попередженню цих злочинів.

67. Планування боротьби із злочинністю.

Кримінологічне планування (програмування) - це цілеспрямований процес розробки плану, в якому на основі цілей і завдань боротьби зі злочинністю визначаються шляхи та засоби їх вирішення, нормативне, інформаційне, організаційне, методичне й ресурсне його забезпечення на визначений період часу.

У широкому значенні слова терміни "планування" та "програмування" використовують як тотожні. Однак у сфері кримінологічного планування доцільно розмежовувати термінологію.

Програми розробляються на стратегічному рівні управління боротьби зі злочинністю. Вони передбачають мету та завдання на порівняно тривалий період, їхні пріоритети та зв'язок з іншою метою спеціального управління, систему суб'єктів і засобів боротьби зі злочинністю, ресурси, котрі може виділити суспільство, та ін.

Плани деталізують програми за завданнями, напрямками, функціями певних суб'єктів боротьби зі злочинністю, організацією цієї боротьби, передбачаючи конкретні заходи, порядок, послідовність, терміни виконання та відповідальних виконавців.

Планування є однією з форм координації запобіжної діяльності як в окремому регіоні, так і в державі загалом.

Базою кримінологічного планування є прогноз, дані про злочинність, процеси, що впливають на неї та стан боротьби зі злочинністю.

До кримінологічного планування всіх рівнів висувають такі основні вимоги:

• планування має бути колективним як за колом учасників складання плану, так і за колом його виконавців;

• виконавці плану повинні мати необхідні повноваження;

• намічені заходи обов'язково мають взаємоузгоджуватись і не суперечити один одному;

• заходи слід планувати, зважаючи на конкретну ситуацію в регіоні (відомстві), та своєчасно коригувати з огляду її змін.

Етапи кримінологічного планування

Процес планування складається з п'яти основних етапів:

1) організаційно-підготовчого;

2. інформаційно-аналітичного;

3. безпосередньої розробки плану;

4. організації виконання плану;

5) оцінювання запобіжної діяльності й висновків.