40.Структура особи злочинця.

Структура особи злочинця - це значиме з точки зору кримінології впорядковане співвідношення якостей, що характеризують порушника кримінально-правової заборони: 1)демографічні (стать, вік, етнічна приналежність...); 2) соціально-рольові (професія, громадянство, сімейний стан...); 3)правові (судимість, рецидив...); 4)морально-психологічні (відношення до дотримання кримінально- правових заборон, відношення до релігії...); 5)фізіологічні (хвороби, особливості фізичного статусу...); 6)інші значимі однорідні групи якостей і відносин.

Структура особи злочинця: 1)соціально-психологічні якості особи: переконання; знання, погляди, інтереси, соціальні орієнтації; звички, стереотипи поведінки, установки. 2)психофізичні якості особи: тип темпераменту; здібності; особливості мислення. 3)соціально-демографічні якості особи: стать; вік; освіта; соціальний стан, вид роботи; сімейний стан; матеріальний стан; місце проживання; побутові умови; судимості.

41.Особливості ґенези особи злочинця.

Генеза особи злочинця - процес її становлення та розвитку, що розкриває детермінанти її формування. Антисуспільні властивості, що характеризують особу злочинця, існують до злочину й зумовлюють його скоєння, проте визнання конкретної особи злочинцем можливе лише після тау зв'язку з вчиненням нею злочину. Отже, початковий момент появи "особи злочинця" збігається з фактом вчинення злочину. Суспільна небезпечність особи формується найчастіше до моменту вчинення злочину. Це, звичайно, виявляється в антигромадській поведінці конкретної особи. Антисуспільна спрямованість особи проявляється в її аморальних вчинках, дисциплінарних, адміністративних та інших правопорушеннях, які ще не мають злочинного характеру, але при повторенні все більше набирають кримінальних рис і вказують на реальну можливість скоєння певною особою злочину.

42.Психічні аномалії і їх значення при вчиненні конкретного злочину.

До психічних аномалій (прикордонних станів), які повинні враховуватися при профілактиці, відносяться психопатія, алкоголізм, наркоманія, недоумство в формі дебільності, що не виключає осудності, травми центральної нервової системи. Вказані психічні відхилення можуть істотно сприяти неправильному розвитку особи і безпосередньо її злочинній поведінці. Однак вони не вичерпують зміст особи. При психічних аномаліях, що не виключають осудності, зберігаються (хоч і з певними змінами) загальні механізми усвідомлення і керівництва злочинною поведінкою.

43.Характеристика особи сучасних злочинців.

Кримінально-правова характеристика особи злочинця - це дані не лише про склад скоєного злочину, але й спрямованість і мотивацію злочинної поведінки, одноосібний або груповий характер злочинної діяльності, форму співучасті, інтенсивність кримінальної діяльності, наявність судимостей тощо. Така характеристика дає уявлення про особу злочинця з кримінально-правових позицій. Кримінально-правові ознаки особи злочинця набувають прояву в деяких формах до злочинної поведінки та найбільш повно виражені в учиненому ним злочинові. Багатьом злочинцям задовго до вчинення суспільно небезпечного діяння притаманні такі негативні ознаки, як соціальна занедбаність, порушення норм людського співжиття, правовий нігілізм, зловживання спиртними напоями, часте допущення неправомірних учинків у побуті та за місцем роботи, встановлення контактів зі злочинними й антигромадськими елементами тощо. Уже в цей перед-кримінальний період особистість таких людей зазнає істотних деформацій. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця охоплює особливості її: інтелектуальних, емоційних; вольових характеристик. Сучасний злочинець - це молода людина з низьким рівнем освіти та соціального статусу, зазвичай, неодружена або розлучена, що не займається суспільно корисною діяльністю, переважно, вчиняє злочин у складі групи.