
- •1. Поняття кримінології.
- •2. Предмет кримінології.
- •3. Система кримінології.
- •8. Кримінологічні методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.
- •10. Раціоналістично-гуманістичний світогляд і зародження основ кримінологічного вчення ч. Беккаріа, і.Бентама, Дж. Говарда.
- •11. Кримінологічні вчення у працях представників німецької школи і.Канта, г.У.Ф. Гегеля, л. Фейрбаха.
- •12. Антропологічний (біологічний) напрям у кримінології. Туринська школа. Праця ч. Ломброзо “Злочинна людина” (1876 р.) Її зміст та значення.
- •13. Позитивний напрям науки про злочин. “Кримінологія” р.Гарофало. Її зміст та значення.
- •14. Соціологічний напрям у кримінології.
- •15. Концепція “соціальної фізики” л.А.Кетле.
- •16. Розвиток теорії множинності факторів злочинності у працях і.Фойницького, г. Тарда, ф.Ліста.
- •17. Теорія аномії е.Дюркгейма.
- •18. Сучасний період в історії кримінології ф основні напрями її розвитку.
- •19. Неокласична школа кримінології.
- •20.Багатофакторний підхід.
- •21. Марксистська теорія злочинності.
- •22. Кримінально-соціологічні теорії злочинності: соціальна дезорганізація р.Мертона, теорія субкультури а.Коена та р.Клауорда.
- •23.Соціально-психологічні теорії злочинносте Загальна характеристика.
- •24.Теорія навчання г.-ю. Айзенка.
- •25.Теорія диференціальної асоціації е. Сатерленда.
- •26.Теорія контролю а. Рейса та м. Гоулда.
- •27.Теорія соціального зв'язку е. Хирша.
- •28. Теорія інтеракції — теорія стигматизації р.Куінна.
- •29.Поняття злочинності, її характерні особливості.
- •30.Ознаки злочинності.
- •31. Кримінологічна характеристика злочинності.
- •32. Кількісні показники злочинності.
- •33. Якісні показники злочинності.
- •34. Поняття латентної злочинності.
- •35. Види латентної злочинності.
- •36. Причини латентної злочинності.
- •37. Методи дослідженя латентної злочинності.
- •38.Стан та тенденції злочинності в Україні на сучасному етапі.
- •39.Поняття особи злочинця.
- •40.Структура особи злочинця.
- •41.Особливості ґенези особи злочинця.
- •42.Психічні аномалії і їх значення при вчиненні конкретного злочину.
- •43.Характеристика особи сучасних злочинців.
- •44.Класифікація злочинців.
- •45. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця.
- •46. Основні напрями і методи використання в практичній діяльності кримінологічної характеристики особи злочинця.
- •52.Виникнення та основні етапи розвитку віктимології.
- •53.Класифікація жертв злочинів.
- •54.Індивідуальна та масова віктимність.
- •55.Віктимологічна профілактика злочинів.
- •56.Поняття причин та умов (детермінант) злочинності.
- •57.Види детермінації.
- •58.Класифікація причин та умов злочинності.
- •59.Концепції причин злочинності.
- •60. Співвідношення причин злочинності та причин конкретних злочинів.
- •61. Поняття та значення попередження злочинності.
- •62. Суб'єкти попередження вчинення злочинів.
- •63. Класифікація заходів попередження злочинності та основні вимоги, що ставляться до них.
- •64.Поняття та значення прогнозування злочинності.
- •65. Види прогнозування злочинності.
- •66. Основні напрями прогнозування злочинності.
- •67. Планування боротьби із злочинністю.
- •68.Загально-соціальні і спеціальні програми з попередження злочинності. Їх зміст та значення.
- •69. Поняття “злочинність неповнолітніх”, їх особливостіта місце в системі злочинності.
- •70.Кількісні та якісні показники злочинності неповнолітніх.
- •71. Кримінологічна характеристика неповнолітніх осіб, що вчиняють злочин.
- •72. Причини та умови злочинності неповнолітніх в Україні.
- •73.Основні напрямки попередження вчинення злочинів неповнолітніми.
- •74.Поняття "насильницька злочинність" її особливості та місце в системі злочинності.
- •75.Кількісні показники насильницьких злочинів.
- •76.Якісні показники насильницьких злочинів.
- •77.Кримінологічна характеристика особи насильницького злочинця.
- •78. Причини та умови насильницької злочинності в Україні.
- •79. Основні напрямки попередження насильницької злочинності.
- •80.Поняття економічної злочинності.
- •81.Кримінологічна характеристика злочинів в сфері економіки.
- •82. Кримінологічна характеристика осіб, що вчинять злочин у сфері економіки.
- •83. Причини та умови економічних злочинів.
- •84. Попередження злочинів у сфері економіки.
- •85.Поняття організованої злочинності та її ознаки.
- •86.Ознаки організованої злочинності.
- •87. Злочинні об”єднання та їх види.
- •88. Причини та умови, що детермінують появу та зміну організованої злочинності.
- •89. Правова характеристика особи учасника злочинного об”єднання.
- •90.Корупційна злочинність.
- •91.Заходи попередження організованої злочинності.
- •92.Кримінологічна характеристика та види злочинів, що вчиняються з необережності.
- •93.Кількісні та якісні показники злочинів, що вчиняються з необережності.
- •94. Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють злочини з необрежності.
- •95.Причини та умови вчинення злочинів з необережності.
- •96. Попередження вчинення злочинів з необережності.
25.Теорія диференціальної асоціації е. Сатерленда.
Соціально психологічна теорія “диференційованої асоціації”, розвинута Е. Сатерлендом, зводиться до того, що злочин є результатом впливу тих соціальних груп, з якими він контактує. У процесі цих контактів велике значення має елемент наслідування, у результаті якого виробляється імпульс до вчинення злочину, він навчає “техніки” злочинної поведінки, засвоює неповагу до закону. Слід зазначити також, що ім’я Сатерленда в історії кримінології пов’язане з концепцією злочинності “білих комірців”.
26.Теорія контролю а. Рейса та м. Гоулда.
Відповідно до цієї теорії, що була вперше запропонована кримінологами Альбертом Рейсом (1951), Ф.Айвеном Наєм (1958) і Мартіном Гоулдом (1963, 1970), соціально комфортній поведінці необхідно навчати. Для вивчення такої поведінки і її засвоєння вирішальне значення має формальний і неформальний контроль, а також контроль зовнішній і самоконтроль. Неформальний контроль, принаймні, настільки ж важливий, як і формальний, який внаслідок ціннісних конфліктів між соціальними групами в плюралістичному суспільстві має порівняно велике значення, виконує в цьому суспільстві не лише функцію з алякування, але і функцію формування цінностей. Зовнішній контроль за рахунок процесу інтерналізації перетворюється у внутрішньоособистісний контроль, чи самоконтроль.
27.Теорія соціального зв'язку е. Хирша.
Кримінолог Хирши пояснює виникнення протиправності та злочинності ослабленням або розривом зв'язків, що існують у людини з товариством чи з його групою. Він вважає, що всі люди потенційні правопорушники, але їх утримує страх перед можливою втратою значущих для нього зв'язків з родичами, друзями, колегами і т.д. Хирши доводить, що соціальні зв'язки будь-якої людини можна розділити на чотири елементи: симпатію, відданість, прихильність; ангажованість (зобов'язання), особиста участь, використання зв'язків в корисливих цілях; визнання моральної гідності прийнятих правил. Ці чотири моменти як віддільні один від одного, так і перебувають у опосередкованої зв'язку.
28. Теорія інтеракції — теорія стигматизації р.Куінна.
Стигматизація (таврування) - це психологічні й соціальні наслідки оголошення людини злочинцем. У результаті засудження людини (особливо, коли їй призначено покарання у виді позбавлення волі) їй немов би ставиться ганебне "тавро" особи другого сорту, що до того ж є небезпечною для суспільства. Таврування виявляється в негативному ставленні довколишніх до раніше засудженого, а також у внутрішньому засвоєнні людиною ролі злочинця. Особливе значення надається психологічній переорієнтації особи, що зазнала відчуження законослухняних громадян і зблизилась зі стилем життя інших злочинців. Концепція стигматизації має важливе значення не тільки для теорії, а й для формування кримінальної політики, та особливо для виправлення правової свідомості значної частини громадян.
Теорія інтеракції (теорія стигматизації). Ця теорія займається не тільки вивченням осіб, офіційно кваліфікованих як злочинці, але і проявляє інтерес до процесів, в ході яких люди визначаються як злочинці. Перша стадія - навмисно чи ненавмисно людина робить якесь неконформное дію (придавити своїм фантазіям, багато людей бачать себе вчиняють протиправні діяння ...); Друга стадія - під час цієї стадії людині, схильній до соціальної девіації, його злочинну поведінку приносить задоволення; На третій стадії одним з вирішальних кроків у процесі засвоєння зразків девіантної чи кримінального поведінки є досвід арешту або таврування людини як злочинця; І останнім, п'ятим етапом - кроком у злочинній кар'єрі є вступ людини до групи (банду) злочинців, тобто він переходить у стадію своєї девіантною біографії. Цей крок має великий вплив на самооцінку людини і його самосприйняття І в ув'язненні третього питання лекції - кілька слів ще про одну теорії - стигматизації (таврування). Ця теорія дуже своєрідна. Вона заперечує, що девіантна поведінка породжує потребу в соціальному контролі або що така поведінка є результат ослаблення цього контролю. На думку її автора Лемерта, саме соціальний контроль і породжує девиантность, яку він, у свою чергу ділить на дві категорії: первинну і вторинну девіацію. Первинна девіація відбувається тоді, коли індивід починає входити в вказану йому соціальну роль. Вторинна девіація починається з моменту соціальної реакції на девіантну поведінку. Ці реакції суспільства на факт девіації призводять до того, що деякі люди починають надходити відповідно до ролі, яку їм визначило суспільство. Це дуже складна проблема, тому що у людей, які пережили процес стигматизації, створюється негативне уявлення про самого себе (negative self-image), яке може спричинити далекосяжні наслідки для їх поведінки в майбутньому. Теорія стигматизації має важливе практичне значення. Її висновки повинні служити застереженням для органів правосуддя, підкреслюючи негативні наслідки залучення деяких громадян у сферу дії юридичної машини. Це особливо стосується неповнолітніх, психіка яких ще не сформувалася, у зв'язку з чим вони підвищено сприйнятливі до нав'язаних соціальним ролям.