1. Поняття кримінології.

2. Предмет кримінології.

3. Система кримінології.

4.Методологія кримінології.

5.Поняття методики кримінологічного дослідження.

6.Основні методи, що застосовуються у кримінологічному дослідженні.

7. Загальнонаукові методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.

8. Кримінологічні методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.

9. Вплив поглядів філософів-просвітителів на розвиток кримінологічної думки (Ж.-Ж. Руссо, Ш.- 10. Раціоналістично-гуманістичний світогляд і зародження основ кримінологічного вчення Ч. Беккаріа, І.Бентама, Дж. Говарда.

11. Кримінологічні вчення у працях представників німецької школи І.Канта, Г.У.Ф. Гегеля, Л. Фейрбаха.

12. Антропологічний (біологічний) напрям у кримінології. Туринська школа. Праця Ч. Ломброзо “Злочинна людина” (1876 р.) Її зміст та значення.

13. Позитивний напрям науки про злочин. “Кримінологія” Р.Гарофало. Її зміст та значення.

14. Соціологічний напрям у кримінології.

15. Концепція “соціальної фізики” Л.А.Кетле.

16. Розвиток теорії множинності факторів злочинності у працях І.Фойницького, Г. Тарда, Ф.Ліста.

17. Теорія аномії Е.Дюркгейма.

18. Сучасний період в історії кримінології ф основні напрями її розвитку.

19. Неокласична школа кримінології.

20.Багатофакторний підхід.

28. Теорія інтеракції — теорія стигматизації Р.Куінна.

29.Поняття злочинності, її характерні особливості.

30.Ознаки злочинності.

31. Кримінологічна характеристика злочинності.

32. Кількісні показники злочинності.

33. Якісні показники злочинності.

34. Поняття латентної злочинності.

35. Види латентної злочинності.

36. Причини латентної злочинності.

37. Методи дослідженя латентної злочинності.

38.Стан та тенденції злочинності в Україні на сучасному етапі.

39.Поняття особи злочинця.

40.Структура особи злочинця.

41.Особливості ґенези особи злочинця.

42.Психічні аномалії і їх значення при вчиненні конкретного злочину.

43.Характеристика особи сучасних злочинців.

44.Класифікація злочинців.

45. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця.

46. Основні напрями і методи використання в практичній діяльності кримінологічної характеристики особи злочинця.

47.Поняття "віктимологія".

48.Поняття "віктимність".

49.Поняття "віктимізація".

50.Поняття "віктимна ситуація".

51.Поняття "віктимологічна профілактика".

51. Поняття “Віктимологічна профілактика”

52.Виникнення та основні етапи розвитку віктимології.

53.Класифікація жертв злочинів.

54.Індивідуальна та масова віктимність.

55.Віктимологічна профілактика злочинів.

56.Поняття причин та умов (детермінант) злочинності.

57.Види детермінації.

58.Класифікація причин та умов злочинності.

59.Концепції причин злочинності.

60. Співвідношення причин злочинності та причин конкретних злочинів.

61. Поняття та значення попередження злочинності.

62. Суб'єкти попередження вчинення злочинів.

63. Класифікація заходів попередження злочинності та основні вимоги, що ставляться до них.

64.Поняття та значення прогнозування злочинності.

65. Види прогнозування злочинності.

66. Основні напрями прогнозування злочинності.

67. Планування боротьби із злочинністю.

68.Загально-соціальні і спеціальні програми з попередження злочинності. Їх зміст та значення.

69. Поняття “злочинність неповнолітніх”, їх особливостіта місце в системі злочинності.

70.Кількісні та якісні показники злочинності неповнолітніх.

71. Кримінологічна характеристика неповнолітніх осіб, що вчиняють злочин.

72. Причини та умови злочинності неповнолітніх в Україні.

73.Основні напрямки попередження вчинення злочинів неповнолітніми.

74.Поняття "насильницька злочинність" її особливості та місце в системі злочинності.

75.Кількісні показники насильницьких злочинів.

76.Якісні показники насильницьких злочинів.

77.Кримінологічна характеристика особи насильницького злочинця.

78. Причини та умови насильницької злочинності в Україні.

79. Основні напрямки попередження насильницької злочинності.

80.Поняття економічної злочинності.

81.Кримінологічна характеристика злочинів в сфері економіки.

82. Кримінологічна характеристика осіб, що вчинять злочин у сфері економіки.

83. Причини та умови економічних злочинів.

84. Попередження злочинів у сфері економіки.

85.Поняття організованої злочинності та її ознаки.

86.Ознаки організованої злочинності.

87. Злочинні об”єднання та їх види.

88. Причини та умови, що детермінують появу та зміну організованої злочинності.

89. Правова характеристика особи учасника злочинного об”єднання.

90.Корупційна злочинність.

91.Заходи попередження організованої злочинності.

92.Кримінологічна характеристика та види злочинів, що вчиняються з необережності.

93.Кількісні та якісні показники злочинів, що вчиняються з необережності.

94. Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють злочини з необрежності.

95.Причини та умови вчинення злочинів з необережності.

96. Попередження вчинення злочинів з необережності.

1. Поняття кримінології.

Кримінологія – соціально-правова наука, яка вивчає злочинність, а також шляхи та засоби її попередження.

Кримінологія – це не галузь, а науа. Вона в свою чергу прив’язана до усіх галузей кримінально-правового спрямування.

Початком розвитку кримінології як науки вважають працю Ч. Беккарія (1738-1794 рр.) "Про злочини і покарання" (1764 р.), у якій він сконцентрував увагу на проблемі злочину та судів. Термін "кримінологія" ввійшов у науковий обіг у 1885 році, коли італієць Р. Горофало видав книгу з такою назвою.

2. Предмет кримінології.

Предмет вивчення – перелкриміногенна сфера – втрачає мету своєї діяльності з часом початку кримінальної діяльності. Суть кримінологія – в попередженні\запобіганні злочинності.

Основне завдання кримінолога – випередити злочин.

Передкриміногенна поведінка починається з первинних систематичних особистісних антисоціальних спотворень.

Для кримінолога неважлива суб’єктивна сторона злочину.

Завдання кримінолога – скорегувати поведінку потенційного злочинця і довести до незагрозливого (нейтрального) рівня.

Отже, предмет кримінології:

1) злочинність

2) особа злочинця

3) причини та умови злочинності (детермінанти злочинності)

4) запобігання злочинності

5) спеціальні кримінологічні методи

Функції кримінології:

1) описова – описує прояви злочинності, які мають місце в суспільстві

2) аналітична – аналізує ознаки та показники злочинності, які мають місце в суспільстві

3) пояснювальна – пояснює чому саме такі прояви злочинності і такі показники злочинності мають місце

4) прогностична – повинна передбачати, яким чином в майбутньому будуть змінюватися злочинні ознаки

5) практично-перетворювальна – попередження злочинності, а також спричинення поточних і перспективних змін, щодо злочинності та її окремих проявів.

3. Система кримінології.

Кримінально-правове походження науки кримінології зумовило її традиційний розподіл на загальну та особливу частини.

У загальній частині кримінології розглядаються її теоретичні основи і поняття, наводиться визначення злочинності, вивчаються її кількісні та якісні параметри (показники), аналізується проблема детермінації (причин і умов) злочинності. Значне місце в загальній частині приділяється особі злочинця й механізму злочинної поведінки. Ця частина містить також розділ, присвячений методиці кримінологічних досліджень і проблемі попередження злочинності.

В особливій частині міститься кримінологічна характеристика різних видів і груп злочинів: корисливої й насильницької злочинності, професійної й організованої, рецидивної, економічної, злочинності неповнолітніх, жінок, злочинності в місцях позбавлення волі та ін.

4.Методологія кримінології.

Про методологію кримінологічної науки можна говорити як про одну з галузевих (спеціальних) методологій. Кримінологія використовує ті філософсько-діалектичні закони і категорії, ті логічні принципи і прийоми, а також ті вимоги теорії пізнання, що є необхідними та достатніми для вивчення свого предмета і пошуку нових знань про нього.

5.Поняття методики кримінологічного дослідження.

Методика кримінологічних досліджень — це сукупність конкретних прийомів, способів, засобів збирання, обробки й аналізу інформації про злочинність, її причини та умови, особу злочинця, заходи боротьби зі злочинністю.

6.Основні методи, що застосовуються у кримінологічному дослідженні.

Крім загальнонаукових методів використовуються спеціально-кримінологічні методи: 1) документальний метод або метод вивчення документів. 2) метод опитування (анкетування, інтерв’ю, тестування). 3)Спостереження. 4) Метод експерименту (відтворення обстановки і моделювання). 5)соціометрія(визначення соціальної ролі і соціальних зв’язків особи). 6)Метод експертних оцінок.

7. Загальнонаукові методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.

Загальнонаукові методи - це загальні способи та шляхи дослідження процесів і явищ, визначення тенденцій їх змін, які використовуються в різних галузях наукового знання.

До загальнонаукових методів кримінологічних досліджень відносяться: аналіз і синтез, індукція та дедукція, узагальнення, абстракція тощо.

Аналіз - це процес уявного чи реального розподілу цілого на частини, а синтез - процес об'єднання елементів у єдине ціле.

Індукція - спосіб пізнання явища від окремих фактів і положень до загальних висновків; дедукція ж розуміється як констатація висновків через пізнання явища від загального до конкретних фактів.

Аналогія — це відповідність, подібність предметів або явищ, процесів у яких-небудь властивостях.

Узагальнення - це відображення та формулювання тенденцій, що лежать в основі досліджуваного процесу.

Абстракція- це процес уявного виділення визначених властивостей і зв'язків досліджуваного явища та розмежування їх і побічних явищ.

Історичний підхід - це розгляд і вивчення закономірного процесу руху та розвитку суспільства, зважаючи на характеристики й особливості конкретного часового періоду.

Системний аналіз — це сукупність методологічних засобів і прийомів, використовуваних для підготовки й обґрунтування рішень зі складних проблем. Системний аналіз спирається на принципи системного підходу, а також на низку математичних та інших кількісних методів. Основна процедура - це побудова узагальненої моделі, що відображає взаємозв'язок реальної ситуації.

Моделювання - це спосіб дослідження процесів або систем об'єктів через побудову та вивчення моделей з метою одержати нову інформацію. Ефективне дослідження такого комплексного явища, як злочинність, неможливе без використання методів моделювання.