Інструкційна картка Лабораторна робота № 4

З предмету: «Інформатика»

Тема: Робота з таблицями та графікою в MS Word.

Мета: Уміти створювати в текстовому документі таблиці та діаграми. Уміти вставляти в документ різноманітні об'єкти: картинки, гіперпосилання, художньо оформлені слова (WordArt) тощо.

Теоретичні відомості

Такі дані як, наприклад, списки працівників фірм з анкетними даними, інформацію про друзів чи дані виробничого характеру варто наводити у вигляді таблиць.

Таблиці призначені для наочного подання інформації.

Елементами таблиці є клітинки (комірки), рядки, стовпці, рамки і дані, які є в клітинках (див. рис. 1).

Таблиці створюють засобами пункту Таблиця основного меню. Є три способи створення таблиць за допомогою таких команд:

• Вставити таблицю;

• Намалювати таблицю;

• Перетворити текст в таблицю.

Рис. 1 Елементи таблиці.

Розглянемо перший спосіб. Внаслідок виконання команди Таблиця  Вставити  Таблицю... отримаємо Діалогове вікно, де треба задати кількість стовпців і рядків майбутньої таблиці. Після натискання на кнопку ОК порожня таблиця розташується в документі там, де стояв текстовий курсор. Вводять у таблицю дані і відображають рамки.

Другий спосіб. Після виконання команди Таблиця  Намалювати таблицю, з'явиться панель інструментів Таблиці та межі (рис. 2).

Рис. 2    Панель інструментів Таблиці та межі.

Курсор миші набуде вигляду олівця. На цій панелі вибирають тип лінії, її товщину, колір. Розмістивши курсор-олівець у потрібному місці документа, рисують структуру таблиці: спочатку зовнішній прямокутник, а пізніше — усі потрібні лінії. Клацнувши двічі в клітинці, можна вводити дані. Щоб продовжити рисування, треба клацнути на кнопці з зображенням олівця, а щоб витерти намальоване — вибрати гумку.

Третій спосіб є дуже зручний: спочатку треба ввести дані, не задумуючись над виглядом таблиці. Між даними обов'язково треба набирати розділювач — символ, якого немає в даних, наприклад, кому, крапку чи інше. Введений текст виділяють і застосовують команду Таблиця  Перетворити  Текст у таблицю.

Розглянемо основні дії, визначені над таблицями та їхніми елементами.

Щоб ввести дані в клітинку, треба спочатку клацнути на ній мишею (встановити курсор в клітинці).

Щоб переміщатися по таблиці, натискають на клавіші Таb (вперед), Shift + Таb (назад) чи на клавіші зі стрілками (клавіші управління курсором).

Щ об змінити розташування обмежувальних ліній, їх перетягують за допомогою миші. Можна вставляти чи вилучати рядки і стовпці. Клітинки можна об'єднати, виокремивши їх, застосувавши команду Об'єднати клітинки чи натиснувши на відповідну кнопку на панелі .

Дані в клітинках (чи у всій таблиці) вирівнюють вертикально відносно верхньої чи нижньої межі або по середині; а також, як звичайно, горизонтально по відношенні до лівого краю, правого, центру (контекстне меню – Вирівнювання в клітинці...).

Вигляд таблиці можна змінити засобами команди Межі й Заливка... з пункту Формат. У відповідному діалоговому вікні є три закладки Межа, Сторінка і Заливка, які дають змогу зробити таке:

• вибрати тип рамки; тип, ширину і колір ліній; забрати окремі лінії.

• сторінку з таблицею взяти в рамку-рисунок.

• клітинки затінити чи замалювати їх кольором і прикрасити деяким візерунком.

Якщо таблиця містить числову інформацію, наприклад, про діяльність фірм, рекламу тощо, то її дані можна оформити також у вигляді діаграми. Щоб вставити відповідну до таблиці діаграму у текстовий документ, її треба виокремити (всю або частину) і виконати послідовність команд: Вставка  Малюнок  Діаграма. Через деякий час (що залежить від швидкодії Вашого комп'ютера) на екрані з'явиться таблиця в форматі Ехсеl, а також відповідна діаграма (стовпчикового типу).

Рис. 3    Стовпчикова діаграма.

У цей момент ще можна робити зміни в таблиці — діаграма змінюватиметься автоматично. Тип діаграми можна вибирати з запропонованого меню, клацнувши на кнопці типу. А можна нічого не змінювати, закрити вікно таблиці і клацнути на чистому полі десь у документі. Через мить стовпчикова діаграма (див. рис. 3) буде там. Тепер можна змінити розміри діаграми чи її розташування.

Діаграма — це об'єкт, який активізують (вибирають, виокремлюють) клацанням мишкою один раз у його межах. Активний об’єкт буде оточений маркерами (маленькими прямокутниками), перетягуючи які можна змінювати розміри об’єкта. Щоб перемістити вибраний об'єкт, курсор миші поміщають над об'єктом, затискають ліву клавішу і перетягують об'єкт на нове місце.

Окрім звичайного тексту, рисунків, автофігур, таблиць і діаграм, текстовий документ може містити ще й інші об'єкти: картинки, фотографії, гіперпосилання, текстові ефекти, графічні та мультимедійні елементи тощо.

Розглянемо детальніше поняття об'єкта. Об'єкт займає один рядок у документі. Якщо він неширокий, то поруч варто розміщати інший об'єкт або вводити текст. Такий текст має обтікати (обгортати) об'єкт, як це можна побачити в газетах, журналах чи книжках.

Створені в документі різноманітні тексти і таблиці є елементами документа, а не об'єктами. Переміщати їх можна лише через буфер обміну.

Будь-який об’єкт має рамку, її можна робити кольоровою або невидимою. Об’єкт — це автономний елемент документа. Його можна переміщати, змінювати розміри (мишею), обгортати текстом тощо.

Є декілька стилів обтікання об'єкта текстом (рис. 4). їх вибирають з меню Формат  Конкретний об'єкт (наприклад, Малюнок)  Закладка Розташування: обтікання. За допомогою інших закладок, які тут є, задають кольори ліній, замальовування робочого поля тощо.

Рис. 4    Стилі обтікання об’єкта текстом.

Командою Вставка у документ можна вставляти також Номери сторінок..., інший документ з деякого файлу (Файл...), поточну дату і час (Дата й час...), примітки (Примітка), закладки (Закладка...), художню букву, математичні формули та всі інші об’єкти, доступні для цього редактора у цій операційній системі.

Розглянемо, як зображення на екрані можна занести в документ як об’єкт. Якщо натиснути на клавішу Print Screen, вигляд екрана перенесеться в буфер обміну. потім необхідно запустити графічний редактор Раint і вставити вміст буфера у графічний документ. Доопрацьовуємо зображення екрана як картинку (якщо це нам потрібно) і зберігаємо його з розширенням .bmp. Потім лише потрібно повернутися у текстовий документ і вставити графічний файл.

Якщо розгорнути газету чи журнал, то звертається увага на оформлення тексту в рекламних оголошеннях. Їх виготовляють за допомогою редактора текстових спецефектів WordArt.

Редактор спецефектів WordArt працює в двох режимах:

• створення ефекту вручну засобами меню і панелі інструментів (рис. 5):

Рис. 5  Панель інструментів WordArt.

• використання еталонних зразків ефектів (рис. 6):

Рис. 6    Еталонні зразки оформлення слів у WordArt.

Вручну за допомогою меню або кнопок панелі інструментів можна підібрати таке:

• шрифт, його розмір, стиль написання;

• тип ат колір ліній (Border);

• кольори букв;

• колір заливки, а також візерунки або рисунки, які можна використовувати як заливку;

• повороти та форму накреслення тексту тощо.

Гіперпосилання — це засіб для налагодження зв’язку між документами. Якщо у файл вставити гіперпосилання на інші файли, то можна мати доступ відразу до двох і більше файлів, не вставляючи їх один в одного. Гіперпосилання — це виконаний іншим кольором об'єкт (підкреслений текст чи картинка), який містить адресу іншого файлу. Клацнувши раз на гіперпосиланні, можна відкрити потрібний файл.