3. Сільськогосподарські аспекти сот (Світової організації торгівлі). Наслідки приєднання для України

Хронологія створення СОТ:

Період	Події
1	2
Кінець 20-х – початок 30-х рр. ХХ ст.	Політика протекціонізму призвела до торгової війни і кризи міжнародних відносин
1934-1945 рр.	Двосторонні переговори про зниження тарифних бар‘єрів у торгівлі
1945-1946 рр.	Проекти створення Міжнародної торгової організації як підрозділу ООН
1948 р.	Підписання Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ) 23 країнами-засновниками
1947-1961 рр.	Раунди багатосторонніх переговорів ГАТТ по тарифам
1	2
1964-1967 рр.	Раунд Кеннеді по тарифам і антидемпінговим заходам, 62 учасники
1973-1979 рр.	Токійський раунд: тарифи і нетарифні заходи, 102 учасники
1986-1994 рр.	Уругвайський раунд: тарифи, нетарифні заходи, сільське господарство, текстиль, послуги, інтелектуальна власність, врегулювання суперечок, створення СОТ

У розвинутих країнах сільське господарство знаходиться під захистом протекціоністської політики держави, для країн, що розвиваються, це зумовлює зниження конкурентоспроможності експорту їх с.-г. продукції. В рамках СОТ на Уругвайському раунді була прийнята спеціальна Угода про СГ, якою передбачено:

- заміна нетарифних методів у сфері СГ на рівноцінні тарифні;

- поступове зниження тарифних бар‘єрів на с.-г. продукцію, темпи і розміри зниження у розвинутих країнах більш високі ніж в тих, що розвиваються, найменш розвинені взагалі не знижатимуть тарифи: розвинені країни та країни перехідної економіки знижують ставки на 36 % протягом 1995-2001 рр., решта – на 24 % протягом 1995-2005 рр.;

- усі тарифи мають бути зв‘язаними для вcіх країн;

- скорочення експортних та внутрішніх субсидій на с.-г. продукцію.

Під дію Угоди підпадають як первинна с.-г. продукція, так і продукція переробки (за винятком риби та рибо продуктів): всього 23 групи товарів (в т. ч. живі тварини та продукти тваринного походження; продукти рослинного походження; жири і масла тваринного або рослинного походження, продукти їх розщеплення, готові харчові жири, воски тваринного або рослинного походження; готові харчові продукти, алкогольні та безалкогольні напої та оцет, тютюн і його замінники).

Спеціальні захисні положення Угоди про сільське господарство передбачають також можливість застосування спеціальних захисних заходів при досягненні імпортних цін (обсягів імпорту) рівня критичних. В цьому випадку можливо застосовувати додаткове мито.

Угодою визначаються категорії субсидій: “зелені”, “сині”, “жовті”. Скороченню підлягають останні, тобто такі, які справляють викривлений вплив на торгівлю: субсидії надаються за кошти споживачів, мають наслідком цінову підтримку виробників. “Зелені” субсидії: загальні послуги, включаючи різні дослідницькі програми, консультації, навчання; створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки; внутрішня продовольча допомога; страхування доходів; виплати на відшкодування збитків від стихійних лих; виплати на програми охорони навколишнього середовища тощо. “Сині” субсидії: прямі виплати за програмами обмеження виробництва за умов прив‘язки до конкретних площ і урожаїв або кількості голів. Найбільш негативний вплив на торгівлю справляють експортні субсидії: прямі виплати, які залежать від показників експорту; виплати, пов‘язані із скороченням транспортних, страхових та інших витрат при експорті тощо.

В рамках Угоди країни-експортери зобов‘язались скоротити експортні субсидії від 23 % (Уругвай, Колумбія) до 100 % (Нова Зеландія). Доля сільського господарства після вступу України в СОТ привертає особливу увагу. В рамках переговорів щодо сільського господарства узгоджуються питання державних субсидій, в тому числі для підтримки експорту. В зв‘язку з цим виділяють можливі наслідки вступу України в СОТ:

Потенційні переваги	Потенційні ризики
1. Стимулювання технічного оновлення та переозброєння національного виробництва відповідно до світових стандартів, внаслідок суттєвого збільшення іноземних інвестицій в АПК України.	1. Загострення конкурентної боротьби між національними та іноземними виробниками цукру, молочних продуктів, картоплі, овочів та фруктів.
2. Розширення доступу українських товарів до ринків 151 членів СОТ (95 % загальносвітового обсягу торгівлі).	2. Можливе звуження національного ринку збуту для національних товаровиробників.
3. Прискорення структурних реформ в аграрному секторі.	3. Зростання експорту товарів, що споживаються в українському АПК може спричинити підвищення цін на них на внутрішньому ринку.