Тема 4. Міжнародна торгівля та внутрішні зв‘язки в світовій агро-продовольчій системі

1. Географічна та товарна структура світового ринку сільськогосподарської продукції

2. Головні виробники та експортери сільськогосподарської продукції

3. Біржова торгівля продовольством

4. Трансфер технологій в міжнародному агробізнесі

Рекомендована література

1. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. – Київ, 2004.

2. Васильчик С. В. Формування ринку молока у Європейському Союзі: уроки для України // Економіка АПК. – 2005. - №5. – С. 139-143.

3. Дахно І. І. Міжнародна торгівля. Видання 2-ге, доповнене. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 168-183.

4. Кирилов О. Є. Перспективи України на світовому ринку зерна // Економіка АПК. – 2005. - № 5. – С. 135-139.

5. Крищенко Н. В. Розвиток міжнародного поділу праці в сільському господарстві // Економіка АПК. – 2005. - № 10. – С. 147.

6. Кушнір І. В. Тенденції аграрного виробництва країн-основних виробників сільськогосподарської продукції // Економіка АПК. – 2003. - №. 4. – С. 124-128.

7. Нужна О. Товарні біржі як важлива складова інфраструктури агро продовольчого ринку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № 9. – С. 33-36.

8. Розгон А. В. Розвиток біржової торгівлі на ринку сільськогосподарської продукції // Економіка АПК. – 2007. - №9. – С. 88-92.

9. Розгон А. В. Формування та функціонування біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні // Агро інком. – 2008. - № 1-2. – С. 3-8.

10. Терещук С. М. Біржовий ринок зерна кукурудзи // Економіка АПК. – 2004. - № 7.- С. 115-121.

11. Шебаніна О. В. Біржовий ринок: ретроспектива розвитку, основні проблеми і напрями їх розв‘язання // Економіка АПК. – 2007. - №3. – С. 104-109.

1. Географічна та товарна структура світового ринку сільськогосподарської продукції

Ринок сільськогосподарської продукції є невід’ємною складовою світового ринку товарів і послуг. Слід зазначити, що розрізняють наступні види ринків в залежності від їх включення в міжнародну торгівлю:

• внутрішній ринок – не включає експортні та імпортні операції;

• національний ринок – охоплює експорт та імпорт;

• міжнародний ринок – сукупність національних ринків країн світу;

- світовий ринок - охоплює як внутрішні так і національні ринки всіх країн.

Ринок як економічна категорія має дуже багато визначень, стосовно світового ринку сільськогосподарської продукції найбільш доцільним буде наступне: це сфера, яка поєднує виробництво і споживання продукції сільського господарства.

Товар на ринку сільськогосподарської продукції можна класифікувати в залежності від його призначення на:

- продовольчі товари (продовольчі зернові, олійні культури, овочі, фрукти, продукція тваринництва – м‘ясо, молоко тощо);

- кормові культури;

- сировина для промисловості, в т. ч. сировина для біологічного палива.

Основні складові ринку це попит і пропозиція. Попит – кількість товару (послуг), яку готові купити споживачі за певного рівня цін, протягом певного проміжку часу за інших рівних умов. Споживачами на ринку сільськогосподарської продукції виступають переробні підприємства, посередники, державні закупівельні органи, гуртові та роздрібні торгівельні мережі, сільськогосподарські підприємства, промислові підприємства, кінцеві споживачі – фізичні особи (опосередковано). Попит на сільськогосподарську продукцію характеризується такими показниками як сезонність, нееластичність (в більшості випадків), стабільність (враховуючи значення продовольчих товарів), високі вимоги щодо якості.

Пропозиція – кількість товару (послуг), яку готові виробити і продати виробники за певного рівня цін, протягом певного проміжку часу за інших рівних умов. Суб‘єкти пропозиції – виробники (сільськогосподарські підприємства), державні закупівельні органи, посередники. На пропозицію товарів на ринку сільськогосподарської продукції впливає ціла низка факторів: природні, кліматичні, політичні, макроекономічні тощо. Пропозиція як і попит характеризується сезонністю, нестабільністю щодо кількості та якості продукції, тенденцію до зміни в структурі товару, що виробляється.

Сучасна ситуація на ринку сільськогосподарської продукції і особливо на ринку продовольства характеризується постійним зростанням темпів споживання і відповідно попиту і суттєвим відставанням виробництва (пропозиції). Така ситуація викликана як об‘єктивними природними та демографічними факторами, так і соціально-економічною нерівністю країн світу.

Розвинуті країни мають високий рівень продуктивності праці в сільському господарстві та майже повністю забезпечують себе основними продуктами харчування. Рівень виробництва настільки високий, що більша частина продукції сільського господарства (в США до 70 %) експортується. В той же час, окремі позиції продовольчих товарів (вино, фрукти, овочі тощо) активно імпортуються розвинутими країнами з регіонів їх ефективного (традиційного) виробництва. Наприклад, країни Західної Європи традиційно імпортують чай з Індії, Шрі-Ланки, Китаю; банани - з Еквадору і Колумбії; каву – з Бразилії та Колумбії; цукор – з Куби, Австралії, Південної Африки.

Країни, що розвиваються, на світовому ринку сільськогосподарської продукції представлені переважно як імпортери. Це зумовлено з однієї сторони демографічними особливостями цих країн, а з іншої – низькою продуктивністю праці в сільському господарстві. Хоча окремі країни демонструють позитивні тенденції щодо підвищення продуктивності сільського господарства завдяки застосуванню інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та розведення тварин (Бразилія, Аргентина, Індія, Китай).

Країни з перехідною економікою в залежності від традицій ведення сільського господарства та рівня його розвитку мають певні перспективи щодо входження до світового ринку сільськогосподарської продукції. Зокрема, Україна, Росія та Казахстан – на ринок зернових культур, Молдова – овочі та фрукти, виноград, Узбекистан – бавовна тощо. Проте, в цих країнах необхідні структурні реформи, значні інвестиції в розвиток сільського господарства та зважена протекціоністська політика держави.

Основні тенденції розвитку світового продовольчого ринку:

1. Зростає частка готової продукції (більше 70%).

2. Основні товари – пшениця, рис, кукурудза.

3. Намітилася тенденція до підвищення частки м‘яса (особливо птиці) і зниженні частки зернових в міжнародній торгівлі.

4. Головні учасники ринку сільськогосподарської продукції міжнародні продовольчі компанії (МПК). МПК США біля 25 % загального обороту здійснюють за кордоном (11 % в Західній Європі, 3 % - в Азії, 2% - в Латинській Америці, 1 % - Канаді). МПК Європи (Nestle, Unilever, Danon) продають за межами Європи відповідно 59, 57 і 20 % своєї продукції. Причому вивозять не готовий товар, а капітал – інвестують в підприємства переробної та харчової промисловості.