
- •Передмова
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Методичні рекомендації щодо вивчення тем самостійного вивчення
- •Тема 1. Формування педагогічного іміджу (4 год)
- •2. Завдання:
- •Запитання для самоконтролю:
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Формування цілей навчально-виробничої діяльності учнів
- •Теоретичний блок
- •2. Завдання:
- •Тема 3. Суб`єкт-суб`єктні та суб`єкт-об`єктні зв’язки навчально-виховного процесу (2 год)
- •2. Завдання:
- •Тема 4. Особистійний підхід до організації навчально-виховного процесу (4 год)
- •2. Виконайте завдання:
- •Тема 5. Особливості сприйняття та засвоєння матеріалу учнями птнз(4 год)
- •Тема 6. Навчальні потреби та мотивація діяльності учнів(4 год)
- •Тема 7. Упровадження організаційних систем навчальної діяльності(4год)
- •Тема 8. Методи педагогічної діяльності(4 год)
- •Тема 9. Діагностика праці педагога(4 год)
- •Тема 10. Аналіз планів уроків в умовах емпіричного навчання(4год)
- •Тема 11. Розробка навчально-методичних матеріалів щодо контролю знань, умінь та навичок(4 год)
- •Тема 12. Особливості використання інтерактивних методів навчання
- •Тема 13. Технологія створення позитивного мікроклімату в групі як чинник підвищення пізнавальної активності учнів
- •Тема 14. Упровадження інноваційних технологій(3год)
- •Тема 15. Інтернет як засіб наукового та навчального спілкування
- •Тема 16. Особливості упровадження індивідуальних проектів(3год)
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література
Тема 13. Технологія створення позитивного мікроклімату в групі як чинник підвищення пізнавальної активності учнів
План
1.Ознайомлення із теоретичним блоком теми
2.Виконання творчих завдань
3.Здійснення самоконтролю відповідних питань
Теоретичний блок
Наш теоретичний блок присвячений темі, яка є рушійним чинником створення позитивного мікроклімату та взаємозв’язку між педагогом і учнем. Гуманізація навчання як основа педагогічного спілкування.
Людські взаємини, в тому числі і в навчальному процесі, повинні будуватися на суб'єкт-суб'єктної основі, коли обидві сторони спілкуються на рівних, як особистості, як рівноправні учасники процесу спілкування. При дотриманні цієї умови встановлюється не міжрольовий контакт "викладач-студент", а міжособистісний контакт, в результаті якого і виникає діалог, а значить, і найбільша сприйнятливість і відкритість до впливів одного учасника спілкування на іншого. Створюється оптимальна база для позитивних змін у пізнавальній, емоційній, поведінковій сферах кожного з учасників спілкування. Таким чином, заміна міжрольове спілкування спілкуванням міжособистісним сприяє відходу від формалізму і догматизму в навчанні. Але перехід від директивно-імперативного до демократичного, рівноправного способу спілкування, від монологічного - до діалогічному спілкуванню ніколи не станеться, якщо до нього не готові обидві що сторони. Щоб такий вид спілкування стала реальністю, необхідна сформованість гуманістичного за своїм характером комунікативного ядра особистості як у педагога, так і у студента.
Чи буде педагогічне спілкування оптимальним, залежить від педагога, від рівня його педагогічної майстерності та комунікативної культури. Для встановлення позитивних взаємин зі студентами викладач повинен проявляти доброзичливість і повага до кожного з учасників навчального процесу, бути причетним до перемог і поразок, успіхів і помилок учнів, співпереживати їм. Дослідження показують, що педагоги, акцентують власне "я", виявляють формалізм у ставленні до учням, поверхневу включеність в ситуації навчання, авторитарність, підкреслюють власну перевагу і нав'язують свої способи поведінки.
Відомий психолог В. А. Кан-Калик виділяв наступні стилі педагогічного спілкування: 1. Спілкування на основі високих професійних установок педагога, його ставлення до педагогічної діяльності в цілому. Про таких кажуть: "За ним діти (студенти) буквально по п'ятах ходять!" Причому у вищій школі інтерес у спілкуванні стимулюється ще й загальними професійними інтересами, особливо на профілюючих кафедрах. 2. Спілкування на основі дружнього ставлення. Воно передбачає захопленість спільною справою. Педагог виконує роль наставника, старшого товариша, учасника спільної навчальної діяльності. Однак при цьому слід уникати панібратства. Особливо це стосується молодих педагогів, які не бажають потрапити в конфліктні ситуації. 3. Спілкування-дистанція належить до найпоширеніших типів педагогічного спілкування. У цьому випадку у взаєминах постійно простежується дистанція у всіх сферах, у навчанні, з посиланням на авторитет і професіоналізм, у вихованні з посиланням на життєвий досвід і вік. Такий стиль формує відносини вчитель-учні. Але це не означає, що учні повинні сприймати вчителя як однолітка.
4. Спілкування-залякування - негативна форма спілкування, антигуманна, що розкриває педагогічну неспроможність викладача. 5. Спілкування-загравання, характерне для молодих викладачів, що прагнуть до популярності. Таке спілкування забезпечує лише помилковий,. дешевий авторитет.
Виконайте завдання:
Проаналізуйте, власну спроможність організувати заняття в умовах позитивного мікроклімату в навчальній групі та розробіть рекомендації для педагогів – початківців з метою розвитку їх особистісних якостей щодо ефективного спілкування.
Питання для самоконтролю:
Який стиль спілкування імпонує Вам і чому?
Обгрунтуйте, який стиль спілкування допомагає налагодити сприятливий мікроклімат у навчальній групі.
Рекомендована література
1.Педагогіка вищої школи: навч. Посіб. [для студ. Вищ. Навч. Закл.]/ З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін..; За ред.. З.Н. Курлянд. – 3-тє вид., перероб. І доп. – К.: Знання, 2007. – С.89-109, 180-220.
2.Фіцула М.М. Педагогіка: навч. Посіб. [для студ. Вищ. Навч. Закл.] / М.М.Фіцула. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 528 с.