2. Міжнародні правила «Інкотермс»

Потреби міжнародного товарообігу обумовили необхідність уніфікації певних правил про укладення договорів купівлі-продажу. Для цього Міжнародною торгівельною палатою була проведена копітка робота з узагальнення умов поставки товару та, починаючи з 1923 року, вона пропонує їх базисні умови. Нині, у зовнішньоторговельних відносинах, контрагенти угоди керуються Правилами інтерпретації комерційних термінів за редакцією 2000 року — скорочена назва «Інкотермс — 2000» (існували версії Правил, видані Міжнародною торговельною палатою у 1936, 1953, 1967,1980 та 1990 роках). З метою однакового тлумачення комерційних термінів суб’єктами підприємницької діяльності України при укладені договорів, а також учасниками відносин, що виникають у зв’язку з такими договорами, Указом Президента України від 4 жовтня 1994 р. «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» було встановлено, що ці Правила застосовуються при укладенні суб’єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності зовнішньоекономічних договорів(контрактів), предметом яких є товари. Кожною з тринадцяти умов поставки товару, що існують нині, визначаються обов’язки продавця та покупця з доставки товару та момент переходу ризику випадкової втрати або пошкодження товару від продавця до покупця. Ці умови визначаються терміном «вільно» (франко), який свідчить, що покупця звільнено від ризику та будь-яких витрат з доставки товару до місця, яке означене словом «франко». Для зручності в користуванні усі терміни, що визначають умови поставки, поділяються на чотири групи: Е, F, С та D.

До групи Е входить термін ЕХW — «з підприємства» (… назва пункту).

Згідно з цією умовою продавець звільняється від ризику випадкової втрати або пошкодження товару в момент, коли товар надано у розпорядження покупця на складі продавця у визначений контрактом час. Доставка і наван таження товару здійснюються за рахунок покупця. У разі невизначеності в контракті, покупець не має зобов’язань щодо митного оформлення товару.

До групи F входять три терміни: FСА — «франко-перевізник» (…назва пункту), FAS — «франко вздовж борту судна» (… назва порту відвантаження) та FОВ — «франко на борту» (… назва порту відвантаження).Умови, що позначаються цими термінами, об’єднує те, що продавець виконує свої обов’язки після передачі товару перевізникові в зазначеному місці. Перевізником може виступати експедиторське підприємство яке не здійснюватиме перевезення, але забезпечить доставку товару покупцеві.

Наявність у контракті терміну FСА означає, що ризик втрати або по- шкодження товару переходить від продавця до покупця у зазначеному місці. Крім того, продавець зобов’язаний за свій рахунок провести митне оформлення експорту товару та передати його перевізнику, визначеному покупцем, у зазначеному місці.

Термін FAS означає, що ризик втрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця з моменту розміщення товару вздовж борту судна у зазначеному покупцем порту навантаження. У цьому разі продавець має негайно повідомити покупця про виконання своїх обов’язків. Покупець за свої кошти здійснює митне оформлення експорту партії товару, навантаження, а також сплачує всі витрати, пов’язані з розміщенням товару на борту судна. Якщо контрактом обумовлене виконання інших обов’язків, наприклад, продавець зобов’язаний здійснити митне оформлення експорту та / або здійснити вивантаження товару, у цьому разі, покупець мусить відшкодувати продавцеві його витрати.

Застосування терміну FОВ означає, що продавець на виконання умов

поставки має здійснити за свої кошти навантаження експортної партії товару

на борт судна, зафрахтовуваного покупцем, та здійснити митне оформлення експорту. Ризик пошкодження або втрати товару переходить до покупця після навантаження товару на борт судна у визначеному порту. Покупець у разі виконання даних умов поставки зобов’язаний здійснити фрахт судна та повідомити продавцеві місце, час, умови навантаження та назву судна.

До групи С входять чотири терміни: СFR — «вартість та фрахт»(… у порту призначення), СІF — «вартість, страхування та фрахт» (… у порту призначення), СРТ — «перевезення оплачене до» (… назва пункту призначення) та СІР — «перевезення та страхування оплачені до»»(…назва пункту призначення).

Термін СFR, узгоджений покупцем та продавцем у контракті, означає,

що ризик втрати або пошкодження товару переходить до покупця після поставки товару на борт судна, та до ціни, яка підлягає сплаті покупцем,входить вартість експортованої партії товару та витрати на фрахт судна.

Продавець, на виконання цих умов поставки, фрахтує судно та сплачує

його вартість до узгодженого у контракті порту призначення; за власний

рахунок здійснює навантаження партії товару на зафрахтоване судно та

митне оформлення експорту.

Термін СІF означає, що ризик втрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця у момент переходу товару через поручні судна в порту навантаження. Покупець відшкодовує продавцеві, крім вартості товару, вартість фрахту та страхування. Продавець зобов’язаний, за таких умов поставки, здійснити митне оформлення експорту товару, страхування товару від транспортних ризиків, оплату фрахту судна від одного визначеного порту до іншого. Покупець здійснює за свої кошти розвантаження товару.

Термін СРТ означає, що передача ризику недоставлення товару або

його пошкодження переходить до покупця з моменту передачі товару перевізникові у термін, передбачений зовнішньоторговельним контрактом.

Продавець, на виконання цих умов поставки товару, зобов’язаний за свої кошти укласти договір перевезення до визначеного в контракті пункту призначення, передати товар перевізникові та отримати від нього вантажну розписку, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення. Крім цього продавець зобов’язаний здійснити митне оформлення експортної товарної партії. Покупець має визначити пункт призначення та нести ризики при транспортуванні.

Термін СІР, на відміну від попереднього терміну, додатково зобов’язує продавця провести страхування товару за свої кошти, на що у зовніш ньоторговельному контракті має бути зроблено відповідні посилання.

Перехід ризику до покупця здійснюється з моменту передачі товару перевізникові. Зобов’язання продавця полягають у забезпеченні перевезення

товару до визначеного контрактом пункту призначення за його кошти, страхуванні товару та оформленні страхового полісу на ім’я покупця. Продавець також зобов’язаний здійснити митне оформлення експортної партії товару. Покупець зобов’язаний своєчасно визначити пункт призначення та нести ризики втрати або пошкодження товару під час транспортування.

До групи D входять п’ять термінів: DAF — «доставка до кордону» (…із зазначенням пункту призначення), DES — «доставка з судна» (…із зазначенням порту призначення), DEQ — «доставлено на пристань» (…у зазначеному порту призначення), DDU — «доставлено без сплати мита» (…у зазначеному пункті призначення), DDP — «доставлено зі сплатоюмита» (…у зазначеному пункті призначення).

Спільне, що поєднує умови групи D, полягає у зобов’язанні продавця доставити товар до обумовленого зовнішньоекономічним контрактом пункту призначення і нести усі ризики та витрати, пов’язані з його поставленням. Умови поставки DAF, DES, DDU зобов’язують продавця тільки доставити товар у країну імпорту, а умови DEQ та DDP, у разі відсутностів контракті застережень щодо застосування цих термінів, зобов’язують продавця здійснити також митне оформлення товару в країні імпорту і за свої кошти отримати необхідний пакет дозвільних документів.

Термін DAF зобов’язує продавця доставити товар, оформлений у митному відношенні для експорту, у визначений контрактом пункт на кордоні.

Ризик втрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця в момент передачі товару у визначеному пункті на кордоні. Продавець,на виконання цих умов, зобов’язаний здійснити митне оформлення експорту товару та забезпечити його транспортування до визначеного пункту на кордоні. Покупець зобов’язаний прийняти товар у визначеному контрактом пункті на кордоні та нести відповідальність за його подальше транспортування.