
- •Українська мова – національна мова українського народу.
- •Зародження української мови. Українська мова під впливом київської русі. Поняття «рідної мови».
- •11.2. Дія кримінального закону в просторі, по колу осіб в часі……………………………………………………………………
- •Українська мова – національна мова українського народу.
- •Розвиток професійних навичок юристів
- •2. Походження української мови, її зв'язки з іншими слов'янськими мовами
- •3. Українська мова—національна мова українського народу. Діалекти української мови
- •2. Південно-західний діалект
- •3. Південно-східний діалект
- •4. Українська літературна мова та її норми.
- •5. Стилі сучасної української літературної мови
- •Розвиток професійних навичок юристів . Виникнення та історичний розвиток держави і права. Суспільна влада і соціальні норми за первіснообщинного ладу.
- •А). Держава і право різних суспільно-економічних формацій.
- •Б). Перспективи історичного розвитку держави і права.
- •Термінологічний словник професійної лексики
- •Зародження української мови . Українська мова під впливом київської русі. Поняття «рідної мови»
- •1. Зародження української мови та писемності
- •2. Українська мова в київській русі
- •3. Українська мова хііі — хvі ст.
- •4. Українська мова хvіі — хvііі століття: спроба правопису хіх століття.
- •5. Українська мова під впивом росії
- •6. Розвиток української та російської мов
- •7. Поняття «рідна мова»
- •Розвиток професійних навичок юристів . Основні права та обов'язки громадян україни. Громадянство україни. Єдність і відмінність понять людина, особа, громадянин.
- •11. Кримінальна відповідальність. Поняття кримінальної відповідальності кримінального права
- •11.1. Кримінальний закон
- •11.2. Дія кримінального закону в просторі, по колу осіб, в часі
- •11.3. Поняття і ознаки злочину
- •11.4. Суб'єкт злочину
- •11.5. Умисел та необережність як форми вини. Випадок.
- •11.6. Стадії вчинення злочину. Добровільна відмова.
- •11.7. Відповідальність за співучасть у вчиненні злочину.
- •11.8 Поняття, мета і види кримінального покарання.
- •11.9. Умовне засудження.
- •11.10. Примусові заходи виховного характеру.
- •11.11. Амністія і помилування.
- •11.12. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •Термінологічний словник професійної лексики
11.4. Суб'єкт злочину
Особа, яка вчинила злочин і підлягає відповідальності за нього, називається суб'єктом злочину. Відповідальність може нести й може бути визнана суб'єктом злочину лише особа, яка наділена певними ознаками. Ці ознаки такі:
1. Суб'єктом злочину може бути лише фізична особа — громадянин України, іноземний громадянин, особа без громадянства. Так звані юридичні особи — підприємства, установи, організації за заподіяну шкоду кримінальній відповідальності не підлягають.
2. Особа повинна досягти віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Питання про цей вік вирішене в ст. 10 КК України. За загальним правилом кримінальна відповідальність настає з 16-річного віку. За деякі злочини відповідальність настає з 14 років — ці злочини перелічені в частині 2 ст. 10 КК. З 14-річного віку настає кримінальна відповідальність за усі види вбивства, умисне заподіяння тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров'я, зґвалтування, крадіжку, грабіж, розбій, злісне та особливо злісне хуліганство, умисне знищення або пошкодження державного, колективного або індивідуального майна, яке викликало тяжкі наслідки, а також за умисне вчинення дій, що можуть спричинити аварію поїзда. Законодавець встановив знижений вік кримінальної відповідальності з урахуванням підвищеної суспільної небезпеки цих злочинів, їх поширеності серед підлітків, розуміння ними суспільної небезпеки вчинюваних дій.
Особа вважається такою, що досягла 14- або 16-річного віку, починаючи з нуля годин доби, наступної за днем народження. Якщо ж до моменту вчинення злочину особа не досягла встановленого законодавством віку відповідальності за даний злочин, то вона або ж взагалі не підлягає кримінальній відповідальності, або ж звинувачується у скоєнні іншого злочину.
Так, по одній з конкретних справ суд встановив, що група підлітків зібралася відзначити день народження — досягнення 14 років—одного з своїх товаришів. Після цього вони, включаючи й іменинника, вчинили злісне хуліганство — безпричинно побили перехожого. Це сталося приблизно о 23 год. 30 хв. дня, який в документах був записаний як день народження «винуватця торжества». Суд його старших товаришів засудив за злісне хуліганство, а от самого горе-іменинника звільнив від відповідальності в зв'язку з тим, що на момент вчинення злочину він не досягнув встановленого законом віку кримінальної відповідальності — не вистачило півгодини.
3. Суб'єктом злочину може бути лише осудна особа. Як бачимо, неосудність особи виключає можливість визнання її суб'єктом злочину. Поняття неосудності закріплене на основі двох критеріїв: медичного та юридичного.
Медичний критерій визначає можливі душевні (психічні)
хвороби:
а) хронічна душевна хвороба (шизофренія, параноя, маніакально-депресивний психоз, прогресивний параліч, епілепсія);
б) тимчасовий розлад душевної діяльності (алкогольний психоз, біла гарячка, патологічні афекти, патологічне сп'яніння тощо);
в) слабоумство (олігофренія), яка має три стадії: дебільність, імбецильність, ідіотизм;
г) інший хворобливий розлад психіки (психопатії).
Медичний критерій є лише можливим і необхідним джерелом неосудності, який не вирішує повністю встановлення факту неосудності особи.
Юридичний критерій неосудності зводиться до того, що особа не здатна внаслідок душевної хвороби усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Особа може бути визнана неосудною лише на підставі рішення суду, який враховує при вирішенні таких питань висновок судово-психіатричної експертизи. До особи, яка визнана судом неосудною, можуть бути застосовані за рішенням суду лише примусові заходи медичного характеру. Переважно таким заходом є поміщення особи в психіатричну лікарню.
4. Для деяких злочинів суб'єкт повинен бути наділений ще й додатковими ознаками, передбаченими в статті Особливої частини КК, наприклад, суб'єктом державної зради може бути лише громадянин України.