- •1.1. Предмет, методи, принципи і функції історії України
- •1.2. Періодизація, історіографія, джерела історії України
- •1.3. Дослов’янські поселення на території України
- •1.4. Походження, розселення та устрій східних слов’ян
- •Історичні джерела „з Повісті минулих літ” Походження і розселення слов’ян
- •Звичаї слов’ян
- •Прикликання варягів. Княжіння Аскольда і Діра в Києві (IX ст.)
- •Рекомендована література
- •2.1. Утворення Київської Русі, її державний устрій
- •2.2. Соціально-економічний розвиток і духовне життя Київської Русі
- •2.3. Монголо-татарська навала та її наслідки для Київської Русі
- •2.4. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі
- •2.5. Історичне значення Київської Русі і її спадкоємниці – Галицько-Волинської держави
- •Історичні джерела з „Повісті минулих літ” Княжіння Олега в Києві (IX – початок х ст.)
- •Похід Ігоря на древлян і вбивство його (перша половина х ст.)
- •„Літопис руський.З Лаврентіївського літопису” Умови договору про дружбу, торгівлю й взаємну допомогу Київської Русі з Візантією (X ст.)
- •Літопис руський з „Руської правди” (хі–хіі ст.)
- •Про князя галицького Романа Мстиславича (1203-1205 рр.)
- •Битва руських князів з монголо-татарами на річці Калці (1223 р.)
- •Рекомендована література
- •3.1. Загарбання українських земель Великим князівством Литовським і королівством Польським
- •3.2. Соціально-економічне життя в Україні в другій половині XIV–XVI ст.
- •3.3. Українські землі під владою Речі Посполитої
- •3.4. Початок українського національного відродження. Козацтво та його роль в суспільно-політичному житті українського народу, в боротьбі проти польського панування
- •Історичні джерела з літопису Гадяцького полковника Григорія Грабянки Як Малоросія втрапила в ярмо до ляхів
- •Із книги г. Де Боплана „Опис України з картами” Про запорозьких козаків (1630–1647 рр.)
- •Рекомендована література
- •4.1. Причини, характер, рушійні сили і періодизація національно-визвольної боротьби
- •4.2. Початок національно-визвольної боротьби українського народу під проводом б. Хмельницького
- •4.3 Утворення української козацької держави – Гетьманщини, її внутрішня і зовнішня політика
- •4.4. Становище в Гетьманщині після смерті б. Хмельницького, поділ України на Правобережну і Лівобережну
- •4.5. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
- •Історичні джерела з літопису Григорія Грабянки Чому Хмельницький повстав на поляків (середина XVII ст.)
- •З грамоти царя Олексія Михайловича Богданові Хмельницькому про згоду взяти Україну під захист (22 червня 1653 р.)
- •З літопису Самійла Величка. Конотопські статті (1672 р.)
- •Рекомендована література
- •5.1. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
- •5.2. Ліквідація царизмом гетьманщини і Запорізької Січі. Втрата українським народом останніх залишків автономії
- •5.3. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XVII–XVIII ст.
- •5.4. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
- •5.5. Приєднання до Росії Причорномор’я, Криму і Правобережної України
- •Історичні джерела з літопису Григорія Грабянки Гетьманство Мазепи в Малій Росії (1688–1693 рр.)
- •Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки Угода та Конституція Пилипа Орлика (1710 р.)
- •Указ Петра 1 про утворення Малоросійської колегії (16 травня 1722 р.)
- •З указу Катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.)
- •З маніфесту Катерини II про ліквідацію Запорозької Січі (з серпня 1775 р.)
- •З указу Катерини II про остаточне закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні (3 травня 1783 р.)
- •З топографічного опису Малоросійської губернії (1798-1800 рр.)
- •Рекомендована література
- •6.1. Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Російської імперії
- •Суспільно-політичні рухи в Україні: декабристи, Кирило-Мефодіївське братство
- •6.2. Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Австро-Угорщини
- •Суспільно-політичний рух у Західній Україні – Руська Трійця, „Просвіта”, нтш
- •6.3. Українські землі в роки Першої російської революції та світової війни
- •Історичні джерела Статут Кирило-Мефодіївського товариства
- •З „Руської правди” Павла Пестеля
- •З першої відозви Головної руської ради від 10 травня 1848 р.
- •Уривок зі статуту про судову реформу
- •Із циркуляру міністра внутрішніх справ п. Валуєва про заборону української мови (18 липня 1863 р.)
- •Із царського указу про заборону друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (Емський указ 1876 р.)
- •Іван Франко „Як живеться селянинам-хліборобам”. Уривок з статті у журналі „Народ”, 1890 р.
- •Рекомендована література
- •7.1. Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну. Утворення і діяльність Української Центральної Ради
- •7.2. Українське питання на переговорах у Бресті. Відновлення влади Української Центральної Ради
- •7.3. Гетьманський режим: його внутрішня і зовнішня політика
- •7.4. Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Посилення громадянської війни в Україні, боротьба проти її окупантів
- •7.5. Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях (зунр)
- •7.6. Утвердження Радянської влади в Україні. Уроки та причини поразки української національно-демократичної революції 1917–1920 рр.
- •Історичні джерела Відозва Української Центральної Ради до українського народу (9 березня 1917 р.)
- •Із Першого універсалу Української Центральної Ради (1917р.)
- •Другий універсал Української Центральної Ради (1917 р.)
- •З інструкції Тимчасового уряду для Генерального Секретаріату України (4 серпня 1917 р.)
- •З Третього універсалу Центральної Ради (1917 р.)
- •З ультиматуму Ради Народних Комісарів Центральній Раді (3 грудня 1917 р.)
- •З Четвертого універсалу Української Центральної Ради (січень 1918 р.)
- •Грамота Павла Скоропадського (29 квітня 1918 р.)
- •В. Винниченко про причини поразки Української революції
- •Рекомендована література
- •8.1. Політичне і соціально-економічне становище України після завершення революції та громадянської війни
- •8.2. Відбудова народного господарства України на основі неПу
- •8.3. Входження України до складу срср. Обмеження суверенітету
- •8.4. Політика коренізації: українізація і розвиток національних меншин
- •8.5. Індустріалізація і колективізація в Україні: хід і наслідки
- •8.6. Політичні репресії в Україні, утвердження сталінського тоталітарного режиму
- •8.7. Політичне і соціально-економічне становище українських земель в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини
- •Історичні джерела Союзний договір між Росією і Україною 28 грудня 1920 р.
- •Декларація VII Всеукраїнського з’їзду Рад про утворення Союзу Соціалістичних Радянських Республік 13 грудня 1922 р.
- •Нота уряду урср урядам Франції, Великобританії й Італії з протестом проти анексії Східної Галичини Польщею 13 березня 1923 р.
- •З резолюції Пленуму цк кп(б)у про підсумки українізації (2-6 червня 1926 р.)
- •Постанова Політбюро цк кп(б)у по хлібозаготівлі 3 січня 1932 р.
- •Постанова Політбюро цк кп(б)у про вжиття репресивних заходів по відношенню до колгоспів, які саботують хлібозаготівлі 27 листопада 1932 р.
- •Про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України з Постанови рнк урср і цк кп(б)у від 20 квітня 1938 р.
- •Закон про незалежність Карпатської України 15 березня 1939р.
- •Рекомендована література
- •9.1. Україна в європейській політиці на початку Другої світової війни
- •9.2. Входження Західної України до складу срср
- •9.3. Початок Великої Вітчизняної війни і окупація України гітлерівськими загарбниками та їх сателітами
- •9.4. Битва за визволення України, рух Опору
- •9.5. Наслідки Другої світової і Великої Вітчизняної війни для України
- •Історичні джерела Витяг з „Секретного додаткового протоколу” до договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом 23 серпня 1939 р.
- •Згадка українського композитора і бандуриста г. Китастого про виступ Державної капели бандуристів урср у м. Тернополі 20 вересня 1939 р.
- •Декларація Народних зборів Західної України про державну владу на Західній Україні від 27 жовтня 1939 р.
- •Витяг з плану „Барбаросса”
- •Акт відновлення Української держави (Львів, з0 червня 1941 р.)
- •З листівки „За що бореться Українська повстанська армія (упа)” Серпень 1943 р.
- •Витяг з Резолюції 1 частини 1 Сесії Генеральної Асамблеї оон
- •Рекомендована література
- •Глава 6
- •Міри ваги, довжини і площ, які діяли в Україні до початку хх ст. (до запровадження сучасної системи мір).
- •Великі князі Київські та роки їх правління
- •Галицькі й Галицько-Волинські князі
- •Українські гетьмани
- •Великі князі литовські та Королі польські
- •Царі та Імператори Росії
- •Імператори Австрійські (з 1867 р. – Австро-Угорської імперії)
- •Керівники української держави періоду національно-демократичної революції (1917–1920)
- •Керівники органів державної влади Радянської України (12.1917 – 08.1991)
- •Голови Уряду урср2
- •Перші секретарі цк Компартії України (1918–1990 рр.)1
- •Керівники незалежної України
З ультиматуму Ради Народних Комісарів Центральній Раді (3 грудня 1917 р.)
Виходячи з інтересів єдності і братерського союзу робітників і трудящих, експлуатованих мас у боротьбі за соціалізм, виходячи з визнання цих принципів численними рішеннями органів революційної демократії, Рад, і особливо II Всеросійського з’їзду Рад, соціалістичний уряд Росії, Рада Народних Комісарів ще раз підтверджує право на самовизначення за всіма націями, які пригноблювались царизмом і великоруською буржуазією, аж до права цих націй відокремитись від Росії.
Тому ми, Рада Народних Комісарів, визнаємо народну Українську республіку, її право зовсім відокремитися від Росії або вступити в договір з Російською республікою про федеративні і тому подібні взаємовідносини між ними.
Все, що стосується національних прав і національної незалежності українського народу, ми, Рада Народних Комісарів, визнаємо зараз же, без обмежень і безумовно. ...
Ми обвинувачуємо Раду в тому, що, прикриваючись національними фразами, вона веде двозначну буржуазну і політику, яка давно вже виражається в невизнанні Радою Рад і Радянської влади на Україні (між іншим, Рада відмовилась скликати, на вимогу Рад України, крайовий з’їзд українських Рад негайно). Ця двозначна політика, що позбавляє нас можливості визнати Раду, як повноважного представника трудящих і експлуатованих мас Української республіки, довела Раду в останній час до кроків, що означають знищення будь-якої можливості угоди.
Такими кроками стали, по-перше, дезорганізація фронту.
Рада переміщує і відкликає односторонніми наказами українські частини з фронту, руйнуючи таким чином єдиний загальний фронт до розмежування, здійсненого лише шляхом організованої згоди урядів обох республік.
По-друге, Рада приступила до роззброєння радянських військ, що знаходяться на Україні.
По-третє, Рада подає підтримку кадетсько-каледінській змові і повстанню проти Радянської влади. Посилаючись завідомо неправдиво на автономні нібито права „Дона і Кубані”, прикриваючи цим каледінські контрреволюційні виступи, що йдуть врозріз з інтересами й вимогами величезної більшості трудового козацтва, Рада пропускає через свою територію війська до Каледіна, відмовляючись пропускати війська проти Каледіна.
В даний же час, зважаючи на всі викладені вище обставини, Рада Народних Комісарів ставить Раді, перед лицем народів Української і Російської республік, такі питання:
1. Чи зобов’язується Рада відмовитись від спроб дезорганізації загального фронту?
2. Чи зобов’язується Рада не пропускати надалі без згоди верховного головнокомандуючого жодних військових частин, які направляються на Дон, на Урал або в інші місця?
3. Чи зобов’язується Рада подавати допомогу військам у справі їх боротьби з контрреволюційним кадетсько-каледінським повстанням?
4. Чи зобов’язується Рада припинити всі свої спроби роззброєння радянських полків і робітничої Червоної гвардії на Україні та повернути негайно зброю тим, у кого вона була забрана?
В разі неодержання задовільної відповіді на ці питання протягом 48 годин, Рада Народних Комісарів вважатиме Раду у стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії та на Україні.