5. Методичні рекомендації щодо оцінювання достовірності результатів дослідження

При застосуванні параметричних методів передбачається, що при проведенні вибіркових досліджень отриманий результат не обов'язково збігається з результатом, який міг би бути отриманий при дослідженні всієї генеральної сукупності. Між цими величинами існує певна різниця, звана помилкою репрезентативності, тобто це похибка, обумовлена перенесенням результатів вибіркового дослідження на всю генеральну сукупність. Використання параметричних методів ґрунтується на визначенні похибки (табл.3.).

Таблиця 3

Математичний апарат оцінювання достовірності результатів СД

№ з/п	Показник	Формула	Умовні позначення
1.	Середня похибка середньої арифметичної величини		σ – середнє квадратичне відхилення, n – кількість спостережень
2.	Середня похибка відносної величини		p - показник, виражений у %, ‰ і т.д. q = (100 - р), при p вираженому в %; чи (1000 - р), при p вираженому в ‰ і т.д.
3.	Середня похибка середньої арифметичної величини ( при кількості спостережень менше 30 помилки репрезентативності)		σ – середнє квадратичне відхилення, n – кількість спостережень
4.	Середня похибка відносної величини ( при кількості спостережень менше 30 помилки репрезентативності)		p - показник, виражений у %, ‰ і т.д. q = (100 - р), при p вираженому в %; чи (1000 - р), при p вираженому в ‰ і т.д.
5.	Довірчі межі для середніх величин (М)		Мген - значення середньої величини генеральної сукупності; Мви6- значення середньої величини вибіркової сукупності; m – помилка репрезентативності; t - критерій достовірності (довірчий коефіцієнт).
6.	Довірчі межі для для відносних показників (Р)		Рген - значення відносного показника генеральної сукупності; Рви6 - значення відносного показника вибіркової сукупності; m – помилка репрезентативності; t - критерій достовірності (довірчий коефіцієнт).
7.	Достовірність відмінностей для середніх величин		де t - критерій достовірності, m1 і m2 - помилки репрезентативності, М1 і М2 - середні величини,
8.	Достовірність відмінностей для відносних величин		де t - критерій достовірності, m1 і m2 - помилки репрезентативності, Р1 і Р2 – відносні показники.

Визначення довірчих меж середніх і відносних величин (див.табл.3) застосовується в тих випадках, коли за результатами вибіркової сукупності необхідно судити про розміри досліджуваного явища (або ознаки) в генеральній сукупності. Обов'язковою умовою для застосування способу є репрезентативність вибіркової сукупності. Для перенесення результатів, отриманих при вибіркових дослідженнях, на генеральну сукупність необхідний рівень ймовірності безпомилкового прогнозу (Р), що показує, в якій частці випадків результати вибіркових досліджень за досліджуваною ознакою (явищу) будуть мати місце в генеральній сукупності. При визначенні довірчих меж середньої величини або відносного показника генеральної сукупності, дослідник сам задає певний (необхідний) рівень ймовірності безпомилкового прогнозу, який відповідає певному значенню критерію t, залежить також і від числа спостережень. При n> 30 рівня ймовірності безпомилкового прогнозу Р = 99,7% - відповідає значення t = 3, а при Р = 95,5% - значення t = 2. При п <30 величина t при відповідного рівня ймовірності безпомилкового прогнозу визначається за спеціальною таблицею.

Оцінка достовірності різниці результатів дослідження застосовується в тих випадках, коли необхідно визначити, випадкові або достовірні (істотні), тобто обумовлені якоюсь причиною, відмінності між двома середніми величинами або відносними показниками. Обов'язковою умовою для застосування даного способу є репрезентативність вибіркових сукупностей, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між порівнюваними величинами (показниками) і факторами, що впливають на них. Так, якщо обчислений критерій t ≥ 2 (табл.6.), що відповідає ймовірності безпомилкового прогнозу Р ≥ 95%, то відмінність слід вважати достовірною (суттєвою), тобто зумовленої впливом якогось чинника, що буде мати місце і в генеральній сукупності. При t <2, ймовірність безпомилкового прогнозу Р <95%, це означає, що відмінність недостовірна, випадкова, тобто не обумовлена коюсь закономірністю (не обумовлена впливом якогось чинника). Тому отриманий критерій повинен завжди оцінюватися щодо конкретної мети дослідження.