10. Коефіцієнт варіації (С_v) - це процентне відношення середньо квадратичного відхилення до середньоарифметичної величини: С_v = σ / M x 100%. Коефіцієнт варіації — це відносний вимірник коливання варіаційного ряду.

11. Використання коефіцієнта варіації

• для оцінки різноманітності кожного конкретного варіаційного ряду і, відповідно, думки про типовість окремої середньої (тобто її здібності бути повноцінною узагальненою характеристикою даного ряду). При С_v <10% різноманітність ряду вважається слабкою, при С_v від 10 до 20% — середньою, а при С_v >20% — сильною. Сильна різноманітність ряду свідчить про малу показність (типовості) відповідної середньої величини і, отже, про недоцільність її використання в практичних цілях;

• для порівняльної оцінки різноманітності різнойменних варіаційних рядів і виявлення більш і менш стабільних ознак, що має значення в диференціальній діагностиці

Таблиця 3.

Результати виміру плинності кадрів на підприємствах швейної промисловості в 2010 році.

Плинність кадрів (в %) V	Середина інтервалу (центральна варіанта) V1	Кількість організацій Р	Vp	d = V - M	d2	d2p
15-18,9	17	16	272	-7	49	784
19-22,9	21	27	567	-3	9	243
23-26,9	25	32	800	+1	1	32
27-30,9	29	16	464	+5	25	400
31-34,9	33	9	297	+9	81	729
		n = 100	Σ Vp = 2400			Σ d2p = 2188

Задача – приклад.

Умова. В 2010 році проведено розрахунок плинності кадрів підприємств швейної промисловості (дані представлені в табл. 1). По даних аналогічного дослідження, здійсненого в в 1997 році, середня плинність становила 23,8 %, σ ± 3,6 %.

Завдання.

• Розрахувати середню арифметичну величину (М) і критерії різноманіття варіаційного ряду (σ, С_v).

• Оцінити отримані результати, порівняти їх з даними попереднього дослідження, зробити висновки.

Розв’язання.

В згрупованому варіаційному ряду центральна варіанта розраховується як півсума початкових варіант сусідніх інтервалів:

М = Σ V_p / n = 2400 / 100 = 24,0 (%);

σ = √ Σ d²р / n = √ 2188 / 100 = ± 4,68 (%);

С_v = σ / M x 100% = (4,68 / 24,0 х 100) = 19,5%.

Висновки

• Середня плинність кадрів швейних підприємств в 2010 році складає 24,0 %,

• σ = ±4,68 (%).

• Величина коефіцієнта варіації, дорівнює 19,5% , що свідчить про середнє різноманіття ознаки (наближене да сильного)

Таким чином, можна вважати, що отримана середня величина плинності кадрів є достатньо представленою (типовою).

Порівняно з 1997 р., в 2010 г. спостерігалась значніша варіабельність плинності кадрів (±4,68 % проти 3,6 %).

Аналогічний висновок слідує і з співставлення коефіцієнтів варіації (С_v в 1997 році = (3,6 / 23,8 х 100 = 15,1%).

6. Вимоги до представлення результатів сд в мдр

№ з/п	Процеси ТСД	Точки контролю (мінімальні вимоги)	Форма представлення В МДР
1.	Розроблення програми СД	Сформульовані проблема, мета та завдання дослідження; Сформульована робоча гіпотеза Обґрунтована вибіркова сукупність (характеристика респондентів та обсяг вибірки);	Програма СД ( в додатках)
		Розроблений інструментарій дослідження (проект анкети)	Анкета (в додатках)
2.	Підготовка та опрацювання соціологічної інформації	Сформована електронна база емпіричних даних згідно проведеного дослідження	Роздрукована таблиця з відповідного програмного забезпечення (в додатках) або рис. Print Screen
3.	Узагальнення та інтерпретація соціологічної інформації	Сформульовані висновки щодо отриманого масиву інформації за результатами використання методів: порівняння рядів розподілу (аналіз показників варіації, зокрема розмах варіації, коефіцієнт коваріації та ін.); аналіз середніх величин (визначення середньої арифметичної ряду розподілу; вивчення коливань ознаки щодо її середнього значення); дисперсійний аналіз (аналіз дисперсії ряду розподілу) факторний аналіз (аналіз змін значень результуючого ознаки залежно від змін ознак-факторів); кореляційний аналіз (аналіз коефіцієнтів кореляції ряду розподілу); регресійний аналіз (аналіз змін значень результуючого ознаки залежно від змін ознак-факторів)	Результати розрахованих показників ( у додатках), Висновки щодо отриманої інформації – в тексті МДР
4.	Оцінювання надійності та достовірності отриманої інформації	Сформульовані висновки щодо надійності та достовірності отриманої інформації на основі параметричних методів та аналізу достовірності результатів дослідження. Висновки щодо можливості поширення результатів дослідження на генеральну сукупність