6. Рекомендації щодо використання методу «Діаграма зв’язків» при написанні мдр

Діаграма зв'язків (інші назви методу - Графік зв’язків, Діаграма взаємозв’язків, Інтелект-карта, Карта думок, Mind map, Асоціативна карта) - застосовується для систематизації великої кількості логічно пов'язаної інформації.

Авторство: Японський союз вчених та інженерів (Японія), 1979 р.

Мета використання діаграми зв’язків – це виявлення зв'язків між причинами виникнення проблеми і вибір пріоритетів для докладання зусиль в ті сфери, які принесуть найбільшу віддачу у вирішення проблеми.

Діаграма зв'язків – метод заснований на визначенні логічних взаємозв'язків між різними даними; дозволяє виявляти логічні зв'язки між основною ідеєю, проблемою і різними чинниками впливу; застосовується для зіставлення причин і наслідків з досліджуваної проблеми; забезпечує загальне планування і допомагає з'ясувати невирішені проблеми, розкриваючи раніше невидимі причинні зв'язки між окремими частинами інформації шляхом їх графічного представлення.

Використання при дослідженні соціально-економічних процесів під час написання МДР доцільне:

• для побудови виявлених з допомогою діаграми спорідненості причин в логічну послідовність;

• для вирішення комплексних проблем, за ситуації, коли діє безліч взаємозв'язаних причин (спільно з деревовидною діаграмою), а також виявлення зв'язків між різними ідеями, які виникають в результаті «мозкового штурму».

Переваги використання методу при написанні МДР: забезпечує структурований підхід до аналізу комплексних взаємодій.

Недоліки використання методу при написанні МДР: доводиться покладатися на суб'єктивні думки про чинники взаємозв'язку; складність для сприйняття, якщо на ній відображається велика кількість елементів.

Методика побудови діаграми зв’язків

Порядок розробки діаграми зв'язків наступний (рис.11.):

1. Визначається і формулюється основна проблема, щодо якої необхідно виявити причино-наслідкові зв’язки.

2. Збирається інформація з різних джерел. Цими джерелами можуть бути результати попередньої роботи з діаграмою спорідненості, деревовидною діаграмою або методом «мозкового штурму». Проводиться аналіз інформації, пов’язаний з досліджуваною проблемою.

3. Передбачувані причини досліджуваної проблеми розташовуються довільно (можна по колу) і один з елементів (будь-який) вибирається як початкова точка для подальших дій. Цей елемент послідовно зіставляється з кожним з елементів. При зіставленні елементів команда вирішує, чи є між елементами причинно-наслідковий зв'язок і яка сила цього зв'язку (слабкий зв'язок або сильний зв'язок).

4. Після того, як команда прийде до згоди щодо наявності і вигляду зв'язку між цими елементами на діаграмі графічно зображується зв'язок (у вигляді стрілки) і вказується напрям зв'язку. Стрілка малюється від «причини» до «наслідку». Сильні зв'язки відображаються суцільною лінією, слабкі зв'язки - пунктирною. На діаграмі не повинно бути двонаправлених стрілок.

5. Після закінчення кола парного зіставлення одного елементу, переходять до наступного елементу і виконують аналогічні парні зіставлення з цим елементом і так далі

Рис. 11. Принцип побудови діаграми зв'язків

Приклади побудови діаграми зв’язків:

Приклад діаграми зв’язків для проблеми «плинність кадрів» відображено на рис.12.

В цій схемі навмисне допущено помилку – тут є двонаправлена стрілка, що не має бути у діаграмі зв’язків ( між особливостями корпоративної культури та традиціями, що склалися в організації).

Інші рекомендації для ефективної побудови діаграми зв’язків:

• Старайтеся, аби події розрізнялися істотно.

• Не повертайтеся до зв'язків, які ви вже розглянули.

• Не відкладайте розгляд важких питань на пізніший час.

• Завершіть роботу в один прийом. Не відступайте, поки не дійдете до кінця.

Рис. 12. Приклад побудови діаграми зв'язків для проблеми «Плинність кадрів»

Приклад діаграми зв’язків для проблеми «Порушення умов виконання замовлення (монтаж металоконструкцій) відображено на рис.13.

Для кожного з елементів визначена кількість входів і виходів. Окремі елементи не мають ні вхідних, ні вихідних зв'язків. Така ситуація означає, що серед даних елементів немає залежних причин, або наслідків.

Рис. 13. Приклад побудови діаграми зв'язків для проблеми «Порушення умов виконання замовлення»

Як і для діаграми Ісікави, для діаграми зв’язків наступним кроком є виявлення найбільш значимих і важливих причини, що впливають на досліджувану проблему. З цією метою, як уже зазначалось, може використовуватися діаграма Парето.