5. Рекомендації щодо використання методу «Причинно-наслідкова діаграма Ісікави» при написанні мдр
Діаграма Ісікави (інші назви - Причино-наслідкова діаграма; діаграма «Риб’ячої кістки (риб’ячого скелету) – доцільно використовувати на етапі аналізу та діагностики проблеми процесу вирішення проблем та прийняття рішень
Автор методу - К. Ісікава (Японія), 1952 р
Призначення методу - забезпечення системного підходу до визначення фактичних причин виникнення проблем; застосування при розробці і безперервному вдосконаленні продукції.
Мета: вивчити, відобразити і забезпечити технологію пошуку дійсних причин даної проблеми для ефективного їх вирішення
Сутність: це метод, що дозволяє в простій і доступній формі систематизувати проблеми, що розглядаються, виявити найбільш суттєві та провести пошук першопричини за рівнями
Використання при дослідженні соціально-економічних процесів під час написання МДР доцільне, коли необхідно:
графічно відобразити взаємозв'язок між вирішуваною проблемою і причинами, що впливають на її виникнення;
швидко відсортувати за основними категоріями причини проблем, які були знайдені за допомогою «мозкового штурму» та досягти загального розуміння проблеми.
Переваги використання методу при написанні МДР:
графічне зображення взаємозв’язку досліджуваної соціально-економічної проблеми і причин, що впливають на неї;
можливість проведення змістовного аналізу послідовності взаємозв'язаних причин проблеми;
зручність і простота для використання і розуміння.
Недоліки використання методу при написанні МДР:
складність правильного визначення взаємозв'язку досліджуваної проблеми і причин у разі, якщо проблема є комплексною, тобто є складовою частиною складнішої проблеми;
обмежений простір для побудови і зображення на папері всієї послідовності причин даної проблеми (недолік може бути виправлений, якщо діаграма Ісікави будується із застосуванням програмних засобів).
Методика побудови причинно-наслідкової діаграми Ісікави
У літературі зустрічається два підходи до побудови причинно-наслідкової діаграми.
Перший ґрунтується на тому, що відповідно до відомого принципу Парето, серед безлічі потенційних причин (причинних чинників, по Ісікаві), що породжують проблеми (наслідок), лише дві-три є найбільш значимими, їх пошук і має бути організований. Для цього здійснюється:
збір і систематизація всіх причин, що прямо чи опосередковано впливають на досліджувану проблему;
групування цих причин по смислових і причинно-наслідкових блоках;
ранжирування їх усередині кожного блоку;
аналіз картини, що вийшла.
Логіка такого підходу до побудови причинно-наслідкової діаграми відображена на рис.8.
Рис.8. Причинно-наслідкова діаграма з розподілом причин по рівнях: 1 – система причинних чинників; 2 – наслідок (формулювання проблеми); А, В . - головні причини (або причини 1-го рівня); А1, В1 ... – причини 2-го рівня; А2, В2 . - причини 3-го рівня і так далі
Другий підхід полягає в тому, що коли будується діаграма Ісікави, причини проблем розподіляють за основними категоріями. В якості таких категорій виступають: людина, методи роботи (дій), механізми, матеріал, контроль і довкілля. Всі причини, пов'язані з досліджуваною проблемою деталізують в рамках цих категорій (рис.9):
причини, пов'язані з людиною включають чинники, обумовлені станом і можливостями людини. Наприклад, це кваліфікація людини, її фізичний стан, досвід тощо.
причини, пов'язані з методом роботи містять в собі те, яким чином, виконується робота, а також все, що пов'язане з продуктивністю і точністю виконуваних операцій процесу або дій.
причини, пов'язані з механізмами, включають усі чинники, які обумовлені устаткуванням, машинами, обладнанням, що використовуються при виконанні дій. Наприклад, стан інструменту, стан обладнання тощо.
причини, пов'язані з матеріалом, - це всі чинники, які визначають властивості матеріалу в процесі виконання роботи. Наприклад, теплопровідність матеріалу, в'язкість або твердість матеріалу.
причини, пов'язані з контролем, включають усі чинники, які впливають на достовірне розпізнавання помилки виконання дій.
причини, пов'язані із зовнішнім середовищем, - це всі чинники, що визначають дію зовнішнього середовища на виконання дій. Наприклад, температура, освітленість, вологість тощо.
Рис.9. Причинно-наслідкова діаграма з розподілом причин за категоріями: причини, пов'язані з людиною; причини, пов'язані з методом роботи; причини, пов'язані з механізмами; причини, пов'язані з матеріалами; причини, пов'язані із змінами зовнішнього середовища
Діаграма Ісікави може бути побудована таким чином:
1. Визначається потенційна або існуюча проблема, що вимагає вирішення. Формулювання проблеми розміщується в прямокутнику з правого боку аркуша паперу. Від прямокутника вліво проводиться горизонтальна лінія.
2. По краях аркуша з лівого боку позначаються ключові категорії причин, що впливають на досліджувану проблему. Кількість категорій може змінюватися залежно від даної проблеми.
3. Від назв кожній з категорій причин до центральної лінії проводяться похилі лінії. Вони будуть основними «гілками» діаграми Ісікави.
4. Причини проблеми, виявлені під час «мозкового штурму», розподіляються за встановленими категоріями і відображаються на діаграмі у вигляді «гілок», що примикають до основних «гілок».
5. Кожна з причин деталізується на складові. Для цього по кожній з них задається питання - «Чому це сталося»? Результати фіксуються у вигляді «гілок» наступного, нижчого порядку. Процес деталізації причин продовжується до тих пір, поки не буде знайдена «коренева» причина. Для деталізації може застосовуватися і метод «мозкового штурму».
6. Виявляються найбільш значимі і важливі причини, що впливають на досліджувану проблему. З цією метою може використовуватися діаграма Парето. За найбільш значимими причинами здійснюється наступна робота, і визначаються заходи щодо вдосконалення чи попередження.
Приклад побудови причинно-наслідкової діаграми: для проблеми «висока плинність кадрів» відображено на рис.10.
Рис. 10. Приклад побудови причинно-наслідкової діаграми Ісікави