6. Агресивне застосування 2-агоністів короткої дії через небулайзер кожні 20 хвилин по 2-4 вдохи до поліпшення стану та атровенту кожні 20 хвилин через небулайзер

7. Антибіотики за чіткими показами (гнійне харкотиння, інфільтрація в легенях)

8. Покази до парентерального призначення адреналіну:

• анафілактична форма АС

• неефективність інгаляційного введення 2-агоністів короткої дії

• швидка декомпенсація пацієнта

IX. ШВЛ при ІІІ стадії астматичного статусу

6.Матеріали щодо методичного забезпечення заняття.

6.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: питання, задачі, тести.

Контрольні питання:

1.Які процеси лежать в основі формування бронхообструкції?

2. Приведіть схему проведення тесту для виявлення зворотності обструкції у хворих з бронхообстуктивним синдромом?

3. Вкажіть основні групи бронходилятуючих засобів?

4. Вкажіть нормальні показники ОФВ₁ та ПОШвид?

5.Перечисліть основні клінічні симптоми бронхіальної астми?

6.Намалюйте схему надання невідкладної допомоги при приступі бронхіальної астми в залежності від важкості загострення.

7.Бронхіальна астма. Клінічна класифікація (згідно наказу №128 від 19.03.2007), диференційна діагностика та фармакотерапія бронхіальної астми.

Тестові завдання:

Найбільш частими причинами розвитку астматичного статусу є:

1. інфекції

2. різка відміна ГКС та кромонів

3. передозування 2-агоністів короткої дії

4. значний контакт з алергенами

5. все перераховане Вірно: Е

Астматичний статус – це важкий напад бронхіальної астми, який триває більше:

1. 20 годин

2. 24 годин

3. 10 годин

4. 15 годин

5. 15 хвилин Вірно: В

Які з перерахованих препаратів використовуються в якості базисної терапії БА?

1. Еуфілін

2. Атропін

3. Пропранолол

4. Серетид

5. Сальбутамол Вірно: Д

Які з перерахованих засобів для лікування бронхіальної астми відносять до протизапальних препаратів:

1. Серевент

2. Теопек

3. Сальбутамол

4. Флутіказон

5. Атровент Вірно: Д

Які механізми бронхообструкції відносяться до зворотних:

1. Гіперкринія

2. Дискринія

3. Бронхоспазм

4. Емфізема легень

5. Склероз стінки бронхів Вірно: А,Б,С

Які механізми бронхообструкції відносяться до незворотних:

1. Гіперкринія

2. Дискринія

3. Бронхоспазм

4. Емфізема легень

5. Склероз стінки бронхів Вірно: Д, Е

Основними клітинними елементами запалення при бронхіальній астмі являються:

1. Еозинофіли

2. Опасисті клітини

3. Т-лімфоцити

4. Макрофаги

5. Всі відповіді вірні Вірно: Е

Для важкої персистуючої БА характерні слідуючи показники ФЗД:

1. ОФВ1 чи ПОШвид 80% та добові коливання ПОШвид 20%

2. ОФВ1 чи ПОШвид 80% та добові коливання ПОШвид 20-30%

3. ОФВ1 чи ПОШвид 60-80% та добові коливання ПОШвид 30%

4. ОФВ1 чи ПОШвид 60% та добові коливання ПОШвид 30%

5. Всі відповіді вірні

Вірно: Д

Які з наведениях препаратів відносяться до 2-агоністів пролонгованої дії

1. Беротек

2. Сальбутамол

3. Вентолін

4. Атровент

5. Серевент

Вірно: Е

На зворотність бронхообструкції вказує:

1. Підвищення рівня ПОШвид15% за результатами проби з 2-агоністами короткої дії

2. Підвищення рівня ОФВ115% за результатами проби з 2-агоністами короткої дії

3. Підвищення рівня ПОШвид15% після проби з фізичним навантаженням

4. Підвищення рівня ОФВ115% після проби з фізичним навантаженням

5. Всі відповіді вірні

Вірно: А,Б

6.2. Інформацію, необхідну для формування знань-вмінь можна знайти у підручниках:

- основна:

1. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. – Вінниця: ДП ДКФ, 2006.- 704 с.

2. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів /за ред. д-ра мед. наук, проф. Ю.М. Мостового. – 4-е вид., доп. і перероб. - Вінниця, 2002. – 351с.

3. Наказ № 128 від 19.03.2007.- Київ, 2007. – 20с.

4. Інструментальні методи дослідження функції зовнішнього дихання при захворюваннях бронхо-легеневої системи: (Методичні рекомендації)/ Ю.М. Мостовий, Т.В. Константинович-Чічірельо, О.М. Колошко, Л.В. Распутіна .- Київ, 2001. – 35с.

5. Болезни органов дыхания: Руководство для врачей:В 4 т. Т.1./ Под общ. Ред. Н.Р. Палеева. – М.: Медицина, 1989. – 640с.

6. Зайков С.В. Пикфлоуметрия при обструктивних заболеваниях легких. – Киев, 1998. – 16с.

-додаткова:

7. Организация работы по исследованию функціонального состояния легких методом спирографии и пневмотахографии и применение этих методов в клинической практике: (Метод. указания)/О.И. Турина, И.М. Лаптева, О.М. Калечиц и др. – Минск, 1999. – 56с.

8. Рис Дж. Диагностические тесты в пульмонологии: Пер. С англ.. – М.: Медицина, 1994.

6.3.Орієнтуюча карта щодо самостійної роботи з літературою з теми

заняття.

№№ п.п.	Основні завдання	Вказівки	Відповіді
1	2	3	4
1.	Визначення синдрому тяжкого загострення БА	Наказ № 128 від 19.03.2007.- Київ, 2007. – 20с	Важкий напад бронхіальної астми, який триває більше 24 годин, характеризується розвитком гострої дихальної недостатності, що обумовлена обструкцією повітроносних шляхів в умовах формування резистентності до бронходилататорів (2-агоністів короткої дії), гіперкапнії, гіпоксемії, поліцетимії.
2.	Діагностика синдрому тяжкого загострення БА	Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів /за ред. д-ра мед. наук, проф. Ю.М. Мостового. – 4-е вид., доп. і перероб. - Вінниця, 2002. – 351с.	-ЕКГ -почасовий діурез -гематокрит, газовий склад крові -електроліти крові -сатурація СО2 -пікфлоуметрія чи спірографія
3.	Алгоритм надання невідкладної допомоги	Наказ № 128 від 19.03.2007.- Київ, 2007. – 20с	•проведення масивної терапії бронходилататорами; •негайне введення ГК; •швидке проведення лікувальних заходів; •корекція вторинних порушень газообміну, кислотно-лужного балансу, гемодинаміки тощо.