Клінічні варіанти перебігу міокардитів

1. малосимптомний

2. псевдокоронарний (больовий)

3. декомпенсаційний (із порушенням кровообігу)

4. аритмічний

5. псевдоклапаний (з ознаками дисфункції клапанів)

6. тромбоэмболічний

7. змішаний.

Діагностичні критерії міокардитів

(Нью-Йоркська асоціація кардіологів)

1. Попередня інфекція, доведена клінічними і лабораторними даними (з виділення збудника) або інше основне захворювання (наприклад, лікарська алергія й ін.);

2. Синусова тахікардія (іноді - брадікардія);

З.Послаблений І тон;

4. Порушення ритму і провідності, ритм галопу;

5. Збільшення розмірів серця;

б. Застійна серцева недостатність;

7. Патологічні зміни ЭКГ (порушення реполяризації, ритму і провідності);

8. Підвищення активності сироваткових ферментів (ЛДГ1 , МВ-КФК).

ДІАГНОСТИКА

1. Дані анамнезу: скорочений (менше 5-7 днів) чи відсутній латентний період між клінічними проявами інфекції та початком кардиту.

2. Лабораторна діагностика:

а. ЗАК, біохімія (СРБ, фібриноген, тропоніни, ЛДГ1, МВ-КФК, АЛТ, АСТ, титри протиінфекційних антитіл;

б. імунологічні дослідження;

3. інструментальна діагностика:

а. ЕКГ (депресія інтервалу ST з одночасним зменшенням амплітуди чи сплощенням зубця Т, поява негативних, часто симетрично загострених зубців Т, порушення провідності, серцевого ритму, зниження вольтажу зубців);

б. УЗД серця (ознаки систолічної та діастолічної дисфункції, збульшення лівих і правих відділів серця, регургітація на мітральному або тристулковому клапанах).

4. ендоміокардіальна біопсія.

5. моніторування ЕКГ.

6. рентгенографія ОКГ (обмежене діагностичне значення лише при дифузному міокардиті).

7. радіоізотопна сцинтіграфія з технецієм або галієм, КТ або МРТ за показаннями.

Лікування міокардитів

1. Немедикаментозне лікування: обмеження фізичних навантажень, повноцінне раціональне харчування з обмеженням солі.

2. Этіотропне лікування

- Антибактеріальні засоби, санація інфекційних вогнищ;

- Противірусне лікування ;

3. Патогенетичне лікування:

- Нестероїдні протизапальні засоби;

- Стероїдні гормони (тільки при важкому перебігу)

- Імуномодулятори;

4. Симптоматичне лікування:

- Лікування порушених функцій міокарда (серцеві глікозиди,

антиаритмічні засоби, сечогінні, засоби метаболічного впливу).

Диференційована терапія міокардитів (наказ МЗ України № 436 від 03.07.2006)

Обов'язкові медичні послуги при гострому ізольованому міокардиті

• Етіологічне лікування (препарати інтерферону, антибактеріальні препарати й ін.)

• В-Адреноблокатори

• Нестероидні протизапальні препарати (НПЗП)

• Системна ензимотерапія

• Метаболічна терапія

• Симптоматичне лікування: антиаритмічні препарати, дезагреганти, діуретики

При подгострому і хронічному ізольованому міокардиті

1. В-адреноблокатори

2. НПЗП

3. Системна ензимотерапія

4. Метаболічна терапія

5. Симптоматичне лікування: антиаритмічні препарати, дезагреганти, діуретики

При гострому дифузному міокардиті

• Етіологічне лікування(препарати інтерферону, противірусні, антибактеріальні препарати й ін.)

• В-адреноблокатори й/або інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензина II

• Діуретики

• Дезагреганти й/або антикоагулянти

• Антиаритмічні препарати

• Системна ензимотерапія

• Метаболічна терапія

• Можливе застосування: глюкокортикоїдїв ( як імуносупресантів) при ідіопатичному або аутоімунному міокардиті, симпатоміметиків — для підтримки параметрів гемодинаміки при важкій СН і кардіогенному шоці

При хронічному дифузному міокардиті

• Курсове лікування гормонами й/або цитостатичними препаратами

• Симптоматичне лікування хронічної СН:

-В-адреноблокатори інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензина II -діуретики,

-дігоксин

• Профілактика ускладнень: дезагреганти й/або антикоагулянти, антиаритмічні препарати

• Системна ензимотерапія

• Метаболічна терапія

Додаткові медичні послуги

• При наявності показань — санація хронічних вогнищ інфекції

• При важкому перебігу дифузного міокардиту:

• Імплантація кардіовертера-дефибрилятора ( при рецидивуючій фібриляции ЛШ або стійкій тахікардії й резистентности до анітиаритмічних препаратів)

• Імплантація трикамерного електрокардіостимулятора при важкій СН, рефрактерній до медикаментозної терапії, значних порушеннях внутрішньошлуночкової провідності й десинхронізації скорочення ЛШ.

• Трансплантація серця при важкому перебігу й розвитку дилатаціонної кардіоміопатії

Причиною кардіомегалії може бути ще одна велика група захворювань – кардіоміопатії.

Кардіоміопатія - патологія міокарда, коли його структурні або функціональні порушення не обумовлені ішемічною хворобою серця, гіпертензією, клапанними вадами, вродженими захворюваннями серця.