- •Одеський національний медичний університет Кафедра « Внутрішньї медицини №3 з курсом сестринської справи» методичні вказівки
- •2.Цлі заняття:
- •3. Матеріали доаудиторной самостійної підготовки
- •4. Зміст заняття
- •Клінічні варіанти перебігу міокардитів
- •Діагностичні критерії міокардитів
- •Лікування міокардитів
- •2. Этіотропне лікування
- •3. Патогенетичне лікування:
- •Класифікація
- •Дилатаційна кардіоміопатія
- •Компенсаторні механізми розвитку серцевої недостатності при дилятаційній кардіоміопатії.
- •Лікування
- •Хірургічне:
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Анатомо-топографічні форми гкмп
- •За ступенем обструкції
- •Природній перебіг гіпертрофічної кардіоміопатії
- •Препарати, які посилюють обструкцію при гіпертрофічній кардіоміопатії
- •Принципи лікування гіпертрофічної кардіоміопатії (за рекомендаціями Європейського товариства кардіологів, 2003 рік)
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Аритмогенна кмп (дисплазія) правого шлуночка.
- •Клініка і діагностика акмп пш
- •За етіологією:
- •Патогенетичні та морфологічні варіанти:
- •За перебігом:
- •За ступенем вираженості перикардіального випоту за даними узд:
- •6 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: професійні алгоритми, орієнтуючі карти для формування практичних вмінь та навичок, навчальні завдання.
- •6.2. Інформацію, необхідну для формування знань-умінь, можна відшукати в підручниках:
- •6.3. Орієнтована карта для самостійної роботи студентів з літературою по темі заняття.
- •7. Матеріали по самоконтролю якості підготовки до заняття.
- •8.Матеріали для аудиторної самостійної підготовки:
- •9.Індивідуальна робота добре встигаючих студентів з даної теми
- •10. Тести різних рівнів (або тести, які входять до складу банку для ректорського контролю).
- •11 Тема наступного заняття.
2.Цлі заняття:
2.1. Загальна мета заняття: Навчити студентів виділяти основні синдроми при ДКМП: кардиомегалічний, серцевої недостатності, аритмичний, тромбоемболічний, а також аналогічні синдроми при придбаних пороках серця, що ведуть синдроми при дифузійному міокардиті, екссудативному перикардиті; проводити дифференційний діагноз по ведучому синдрому і складати план лікування. Мати представлення про ЕхоКГ при ціх захворюваннях.
2.2. Виховні цілі: ознайомитися з досягненнями вітчизняної і світової науки в діагностиці, лікуванні і профілактиці серцевосудинних захворювань; з актуальними аспектами деонтологичної, правової, психологічної, професійної відповідальності лікаря при роботі з хворими.
2.3. Конкретні цілі:
- знати:
1) Знати нормальні розміри серця й аускультативну картину;
уміти виявити кардиомегалію физикальними методами, знати особливості ціх змін при ДКМП, дифузійному міокардиті, екссудативному перикардиті, придбаних пороках серця.
2) Знати особливості ЕКГ, ФКГ, КхоКГГ і рентгенівських методів досліджень при ціх захворюваннях.
3) Знати загальноприйняті класифікації (1999-2000 р., після Х МПБ) захворювань серця.
4) Уміти провести диференційний діагноз по синдрому кардиомегалии з урахуванням анамнезу, клініки, інструментальних даних.
5) Знати клінічну фармакологію диуретіків, інгібіторів АПФ, серцевих гликозидов, р-адреноблокаторів, антагоністів кальцію, периферичних вазодилататорів, засобів, що поліпшують метаболізм міокарда, протизапальних засобів (нових селективних), антиаритмичних препаратів.
6) Знати критерії, що визначають тимчасову і стійку непрацездатність (ступінь кардиомегалії, наявність тромбоемболій, вираженої серцевої недостатності, активності запального процесу при міокардитах, пороках серця, перикардиті, наявність аритмій).
7) Знати клініку ускладнень, особливо гострих ургентних станів і невідкладних дій і допомоги при них (тромбоемболічний синдром, гостра і хронічна серцева недостатність, різні варіанти аритмій. Тампонада серця).
2.4. На підставі теоретичних знань по темі заняття і виявлених физикальних даних, студент повинен опанувати методами досліджень, уміти:
1) Виявити задишку, серцебиття, характер болі у серці, наявність серцевої недостатності, порушення клапанного апарата серця й інших змін, можливі при ДКМП і пороках серця, при дифузійному міокардиті, екссудативному перикардиті.
2) Правильно виділити ведучий синдром (кардиомегалії, аритмії, тромбоемболії, серцевої недостатності) і провести по ньому диференціальну діагностику.
3) Сформулювати попередній діагноз, наприклад:
Д-з: Дилатационна кардиоміопатія; желудочкова екстрасистолія, рецидивируюча тромбоемболія легеневих судин, СН II Б стадії, IV ФК.
4) Скласти план обстеження хворого, включивши туди рентгенограму органів грудиної клітини, ЕКГ, Ехо-КГ.
5) Провести диференційний діагноз по ведучому синдрому, яким найчастіше є кардиомегалія.
6) Визначити лікувальну тактику з урахуванням основного захворювання, наявності ускладнень, активності процесу^ серцевої недостатності, порушень ритму, тромбоемболій^, скласти лист призначень, у якому вказати режим рухів, дієту, лікарські засоби в рецептах.
7) Визначити прогноз у конкретного пацієнта у відношенні життя, повного
видужання,працездатності.
