
- •Одеський національний медичний університет Кафедра « Внутрішньї медицини №3 з курсом сестринської справи» методичні вказівки
- •2.Цлі заняття:
- •3. Матеріали доаудиторной самостійної підготовки
- •4. Зміст заняття
- •Клінічні варіанти перебігу міокардитів
- •Діагностичні критерії міокардитів
- •Лікування міокардитів
- •2. Этіотропне лікування
- •3. Патогенетичне лікування:
- •Класифікація
- •Дилатаційна кардіоміопатія
- •Компенсаторні механізми розвитку серцевої недостатності при дилятаційній кардіоміопатії.
- •Лікування
- •Хірургічне:
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Анатомо-топографічні форми гкмп
- •За ступенем обструкції
- •Природній перебіг гіпертрофічної кардіоміопатії
- •Препарати, які посилюють обструкцію при гіпертрофічній кардіоміопатії
- •Принципи лікування гіпертрофічної кардіоміопатії (за рекомендаціями Європейського товариства кардіологів, 2003 рік)
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Аритмогенна кмп (дисплазія) правого шлуночка.
- •Клініка і діагностика акмп пш
- •За етіологією:
- •Патогенетичні та морфологічні варіанти:
- •За перебігом:
- •За ступенем вираженості перикардіального випоту за даними узд:
- •6 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: професійні алгоритми, орієнтуючі карти для формування практичних вмінь та навичок, навчальні завдання.
- •6.2. Інформацію, необхідну для формування знань-умінь, можна відшукати в підручниках:
- •6.3. Орієнтована карта для самостійної роботи студентів з літературою по темі заняття.
- •7. Матеріали по самоконтролю якості підготовки до заняття.
- •8.Матеріали для аудиторної самостійної підготовки:
- •9.Індивідуальна робота добре встигаючих студентів з даної теми
- •10. Тести різних рівнів (або тести, які входять до складу банку для ректорського контролю).
- •11 Тема наступного заняття.
Одеський національний медичний університет Кафедра « Внутрішньї медицини №3 з курсом сестринської справи» методичні вказівки
з практичного заняття для студентів
Навчальна дисципліна «ВнутрішнЯ медицинА»
МОДУЛЬ № 3 «Сучасна практика внутрішньої медицини »
Змістовий модуль № 1 « Ведення хворих з хворобами системи кровообігу»
Тема № 8 «Ведення пацієнта з кардіомегалією»
Курс- 6 . Факультет -медичний
Затверджено на методичній нараді
кафедри « »________ 200__р.
Протокол № ___.
Зав. кафедри______________А.Є.Поляков.
Перезатверджено:
Одеса – 2013 р.
МОДУЛЬ № 3 «Сучасна практика внутрішньої медицини »
Змістовий модуль № 1 « Ведення хворих з хворобами системи кровообігу»
Тема №_8 “ Ведення пацієнта з кардіомегалією ” – 8 год.
Тема заняття: «Диференціальний діагноз і лікування кардиомегалий. (Тематичний обхід хворих з дифузійним міокардитом, дилатаційною кардиоміопатією, екссудативним перикардитом, придбаними пороками серця)»
1. Актуальність теми: Серцево-судинні захворювання є самими розповсюдженими у світі. Ними страждає близько 3,5 % населення земної кулі (Амосова Е.Н., 1998). Вони займають перше місце серед причин втрати тимчасової працездатності і часто ранньої інвалідізації внаслідок розвитку вираженої серцевої недостатності (СН). Придбані пороки серця складають 20-25 % всіх органічних захворювань серця.
Частота перикардитів за даними аутопенії близько 5 %. У клініці перикардит діагностується значно рідше - менш ніж 0,1 % госпіталізованих хворих. Гострий перикардит, що виявляється шумом тертя перикарда, відзначається в 15-20 % хворих інфарктом міокарда (ЇМ) у перші 72 години, а після 2 тижнів від початку захворювання - виникає перикардит у 3-4 % хворих, як прояв аутоиммунного постінфарктного синдрому Дресслера. Визначене значення має раннє й активне етіопатогенетичне лікування основного захворювання, як можливої причини перикардиту. А загрозливе життя стан, тампонада серця вимагає невідкладного лікування - перикардиоцентеза. Нерозпізнана тампонада серця є фатальною, тоді як при своєчасному наданні допомоги найближчий прогноз звичайно сприятливий.
Дифузійний міокардит, дилатаційна кардиоміопатія (ДКМП) часто супроводжуються кардиомегалією і вираженоїю СН, що є однією з найбільш частих причин госпіталізації і летальних исходов. Клінічний синдром СН відзначається більш ніж у 1 % населення. Його поширеність збільшується з віком і досягає 10 % у осіб старше 75 років.
Тому знання причин, клініки, діагностики, методів терапії захворювань ведучих до розвитку кардиомегалій і СН, звичайно на пізніх етапах захворювань, є актуальними і необхідними для проведення своєчасного ефективного лікування і профілактики ускладнень.