Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Студ. Тема № 8 «Ведення пацієнта з кардіомегалі...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
81.96 Кб
Скачать

Одеський національний медичний університет Кафедра « Внутрішньї медицини №3 з курсом сестринської справи» методичні вказівки

з практичного заняття для студентів

Навчальна дисципліна «ВнутрішнЯ медицинА»

МОДУЛЬ № 3 «Сучасна практика внутрішньої медицини »

Змістовий модуль № 1 « Ведення хворих з хворобами системи кровообігу»

Тема № 8 «Ведення пацієнта з кардіомегалією»

Курс- 6 . Факультет -медичний

Затверджено на методичній нараді

кафедри « »________ 200__р.

Протокол № ___.

Зав. кафедри______________А.Є.Поляков.

Перезатверджено:

Одеса – 2013 р.

МОДУЛЬ № 3 «Сучасна практика внутрішньої медицини »

Змістовий модуль № 1 « Ведення хворих з хворобами системи кровообігу»

Тема №_8 “ Ведення пацієнта з кардіомегалією ” – 8 год.

Тема заняття: «Диференціальний діагноз і лікування кардиомегалий. (Тематичний обхід хворих з дифузійним міокардитом, дилатаційною кардиоміопатією, екссудативним перикардитом, придбаними пороками серця)»

1. Актуальність теми: Серцево-судинні захворювання є самими розповсюдженими у світі. Ними страждає близько 3,5 % населення земної кулі (Амосова Е.Н., 1998). Вони займають перше місце серед причин втрати тимчасової працездатності і часто ранньої інвалідізації внаслідок розвитку вираженої серцевої недостатності (СН). Придбані пороки серця складають 20-25 % всіх органічних захворювань серця.

Частота перикардитів за даними аутопенії близько 5 %. У клініці перикардит діагностується значно рідше - менш ніж 0,1 % госпіталізованих хворих. Гострий перикардит, що виявляється шумом тертя перикарда, відзначається в 15-20 % хворих інфарктом міокарда (ЇМ) у перші 72 години, а після 2 тижнів від початку захворювання - виникає перикардит у 3-4 % хворих, як прояв аутоиммунного постінфарктного синдрому Дресслера. Визначене значення має раннє й активне етіопатогенетичне лікування основного захворювання, як можливої причини перикардиту. А загрозливе життя стан, тампонада серця вимагає невідкладного лікування - перикардиоцентеза. Нерозпізнана тампонада серця є фатальною, тоді як при своєчасному наданні допомоги найближчий прогноз звичайно сприятливий.

Дифузійний міокардит, дилатаційна кардиоміопатія (ДКМП) часто супроводжуються кардиомегалією і вираженоїю СН, що є однією з найбільш частих причин госпіталізації і летальних исходов. Клінічний синдром СН відзначається більш ніж у 1 % населення. Його поширеність збільшується з віком і досягає 10 % у осіб старше 75 років.

Тому знання причин, клініки, діагностики, методів терапії захворювань ведучих до розвитку кардиомегалій і СН, звичайно на пізніх етапах захворювань, є актуальними і необхідними для проведення своєчасного ефективного лікування і профілактики ускладнень.