Методи й прийоми навчання

О сновний прийом навчання — використання зразка з показом і поясненням, які на початку навчання, коли в дітей немає ще навичок роботи з папером і природним матеріалом, бувають докладними (тобто вихователь пояснює й показує весь процес виконання виробу) і передують діяльності дітей. Пояснення повинне бути чіткі і коротким: чим ясніше й образніше пояснить вихователь, тим успешнее впораються діти з виконанням отриманого завдання. Однак поступово, у міру оволодіння дітьми прийомами складання паперу навпіл, вихователь використає зразок з менш докладним поясненням, залучаючи наявний у дітей досвід. Наприклад, при виробі будиночка з паперу вихователь показує готовий будиночок (щільний аркуш паперу, складений навпіл, а на ньому дах зі складеного навпіл прямокутника із трубою), обстежує його з дітьми й пропонує подумати, з яких деталей що потрібно робити (із самого аркуша - будинок, із прямокутника кольорового паперу- дах, зі смужки - трубу, вікна, двері).

Опираясь на попередній досвід (складання паперу навпіл), вихователь разом з дітьми обговорює послідовність виготовлення будиночка. Аналогічним образом організується заняття по виробі автобуса. Коли дітям дають досить складну конструкцію, що вимагає від них цілого ряду дій (складання, склеювання, розрізування, наприклад, виріб вантажівки), те, з огляду на їх невеликий ще досвід, вихователь докладно пояснює й показує послідовність виконання.

Якщо ж виріб сама по собі проста й діти можуть скористатися наявними навичками, то вихователь показує зразок як зразковий, обстежує його й зовсім не пояснює ходу виконання. Наприклад, на занятті по виготовленню записних книжок вихователі показує кілька книжок, прикрашених аплікацією, пропонує дітям згадати спосіб виготовлення альбомів і самостійно зробити такі книжки, а потім прикрасити їх.

Наприкінці року, коли в дітей нагромадиться вже достатній досвід роботи з папером, вихователь організує заняття конструюванням за задумом. За день-два до заняття він підготовляє невелику виставку виробів з паперу, уже знайомих, і згадує разом з дітьми, як їх роблять. Пропонує відібрати потрібні частини (прямокутники, квадрати, смужки, кружки з м'якого картону й т.д.), заготовлені заздалегідь і розкладені на столі.

У ході заняття вихователь керує діяльністю дітей (радою, питанням, іноді практичною дією), перевіряє, щоб кожний точно додержувався свого задуму. Аналізуючи готові вироби, вихователь насамперед відзначає ті, у яких виявилася творчість, а також ті, які акуратно й правильно виконані.

Оскільки навчання конструюванню із природного матеріалу починається тільки наприкінці року й у дітей ще немає ніякого досвіду, те нечисленні вироби, що рекомендують програмою, діти вчаться робити тільки по показі й поясненню вихователя. Наприклад, навчаючи виготовляти їжачка зі шкарлупи волоського горіха, вихователь насамперед знайомить дітей або з живим їжаком, або з його зображенням на картинці й допомагає виділити форму його тіла, покритого колючками, витягнуту мордочку й т.д. Потім на занятті, показуючи готовий іграшку-виріб, підкреслює її подібність із дійсним їжаком і докладно пояснює, як треба таку іграшку робити: тіло - з половини шкарлупи волоського горіха, мордочка й колючки - з пластиліну тих же кольорів, що шкарлупа, і т.д. Вихователь показує, як примазати пластилін до шкарлупи, як зробити витягнуту мордочку, як закріпити на спині колючки й т.п., а в процесі виконання виробу допомагає їм радою, частковим показом і т.д.

Важливо, щоб всі дитячі вироби використалися по призначенню: альбоми - для малювання; човника, вантажівки, будиночки - у грі й т.д. Тоді підвищується інтерес самих дітей, більш акуратно й творчо вони виконують наступні роботи.

Попередня підготовка матеріалів для занять по конструюванню з паперу й природного матеріалу (папір різноманітної форми, кольорів і розміру, картонні кружечки, стрічечки, нитки й т.д.) займає в педагога досить багато часу, і він використає цей момент у виховних цілях, залучаючи дітей до обговорення майбутньої роботи. Наприклад, підготовляючи матеріал до заняття по виготовленню записної книжки, педагог разом з дітьми вирішує, якого розміру будуть ці книжки, підбирає обкладинки, пропонує самим дітям вибрати кольори стрічечки, що відповідає кольорам обкладинки, і т.д. У результаті в дітей формується усвідомлене відношення до майбутньої діяльності.

При спільній підготовці матеріалів для виробів із природного матеріалу педагог виховує в дітей дбайливе відношення до природи (підкреслює, що гілки дерев і чагарників ламати не можна, що листи можна збирати, коли вони падають, запаси гілок варто робити під час підрізання дерев і т.д.). Він використає також цей момент для встановлення подібності («На що це схоже?»), що сприяє формуванню задуму, творчості, фантазії.

КОНСТРУЮВАННЯ З ПАПЕРУ, ПРИРОДНОГО Й ДОДАТКОВОГО МАТЕРІАЛУ

СТАРША ГРУПА