Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Аплікація в молодшій групі.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
94.72 Кб
Скачать
    1. Методи й прийоми навчання

У процесі підготовки педагог застосовує інформаційно-рецептивний (ознайомлення із предметами, які має бути зобразити) і репродуктивний методи вправи в розрізненні форми, кольори предмета.

При підготовці до заняття важливо розвивати сприйняття дітей, навчати їхньому вмінням бачити предмет, робити дотикальний і зоровий аналіз. Тому особливу роль вихователь відводить процесу обстеження предмета, коли діти знайомлять із тими його якостями, які важливі при аплікаційному зображенні. Наприклад, діти довідаються, що м'яч круглий, гладкий, пофарбований у два кольори: одна половина червона, інша - жовта. Виконуючи аплікацію «Великий гарний м'яч», легко становлять його зображення із двох різнобарвних половин.

До заняття можна розглядати з дітьми також ілюстрації, картинки. Особливо гарні ті зображення, де форма гранично узагальнена, наближена до силуету. При цьому варто націлювати увагу дітей на те, що потрібно в процесі роботи. Наприклад, розглядаючи на картинці гриб, обов'язково уточнити, із чого складаються ніжка, капелюшок; ніжка перебуває внизу, а капелюшок - угорі. Особлива увага педагог приділяє дидактичним іграм на знайомство з формою, величиною, кольорами предмета.

На занятті організується безпосереднє сприйняття іграшки, предмета. Діти розглядають предмет; визначають форму його частин, величину, кольори, уточнюють будову. Вихователь задає дітям питання, направляючи їхню увагу на ті або інші якості предмета, використає образне слово, що обрисовує жест.

У другій молодшій групі іноді використаються зразки, найчастіше в декоративній аплікації: наприклад, показують закладку для книги. Зразки використають і тоді, коли немає можливості показати сам предмет (за умови, що він знаком дітям) або як варіантні зразки: наприклад, щоб з тих самих елементів одержати різні предметні зображення. Але зразок не завжди обов'язковий і не означає, що діти повинні його копіювати.

Важливий момент у навчанні дітей на занятті - показ способів викладання й наклеювання. Процес викладання педагог демонструє на фланелеграфе, мольберті або дошці, щоб усім було видно добре. Елементи аплікації, злегка змазані клеєм у середині зі зворотної сторони, педагог розкладає на вертикальній поверхні, не прибігаючи ні до кнопок, ні до пластиліну. Крім того, елементи можна переміщати якщо буде потреба.

Процес наклеювання - це кілька послідовних етапів, які діти повинні освоїти: правильно тримати кисть у правій руці й брати достатню кількість клеячи; кожний елемент класти на клейонку нагору не кольоровою стороною; добре змазувати клеєм всю поверхню, класти кисть на підставку; обережно перевернувши змазаний елемент, прикріплювати його на певне місце клеєм униз, прикривши зверху серветкою; притискати долонею, промочивши зайвий клей. На перших заняттях, коли діти освоюють послідовні етапи наклеювання, прийоми роботи педагог демонструє на вертикальній поверхні так, щоб всієї його дії були видні. Клейночку для намазування найкраще прикріпити праворуч від аркуша паперу й показувати всі дії один по одному, супроводжуючи їх чіткими словесними поясненнями.

На наступних заняттях замість вихователя показ прийомів наклеювання може демонструвати в мольберта хтось із дітей: це підвищує інтерес до етапів роботи й до якості її виконання, сприяє активному освоєнню прийомів. У тих випадках, коли більшість дітей освоїли прийоми наклеювання, доцільно опускати наочний показ, замінивши його словесним нагадуванням або, що ще краще, питаннями.

У другій молодшій групі педагог не забуває й про ігрові прийоми: адже діти емоційно реагують на появу нових іграшок, охоче беруть участь у запропонованій ігровій ситуації. Це підвищує інтерес до заняття, стимулює активність.

У процесі виконання дітьми аплікацій педагог використає всілякі форми індивідуального навчання: одній дитині показує, як скласти зображення, іншому нагадує, третього запитує про порядок наклеювання. Працюючи з однією дитиною, вихователь бачить всю групу, знає, як і в якому темпі працюють діти, кому потрібна допомога. Розглядання робіт. Дитячі роботи обов'язково виставляють для огляду. Під час аналізу педагог намагається викликати в дітей позитивні емоції: хвалить усіх, пропонує помилуватися аплікаціями. Це особливо важливо на перших заняттях, коли створюється інтерес до нового виду образотворчої діяльності. Поступова увага дітей направляється на образотворчі сторони робіт, на гарне колірне рішення, на виразність аплікацій. Наприклад, діти розглядають аплікаційних неваляєк і відзначають, що серед них є веселі, гарні, є сердиті іграшки й зламані.

У другій половині року варто звертати увагу дітей на помилки, учити бачити їх: наприклад, неправильне чергування елементів по величині або по кольорах. Необхідно також учити дітей характеризувати якість наклеювання: чиста робота, акуратна. Поступово до аналізу робіт вихователь залучає самих дітей, ставлячи питання так, щоб у відповідях звучало розуміння: що сьогодні засвоїли, що нового довідалися, чому навчилися, як можна уникнути помилок.