
- •Тема 1. Екологія як наук, її роль у сучасному суспільстві
- •Тема 2. Біосфера: сутність, структура, природні та техніко-економічні фактори формування
- •Тема 3. Теоретичні засади економіки природокористування
- •Тема 4. Управління природокористуванням Практичне завдання 4.1
- •II. Об’єкти екологізашї
- •III. Суб’єкти скологізації
- •IV. Інструменти скологізації
- •Тема 6. Правові механізми регулювання природокористування
- •Тема 7. Фінансово-кредитний механізм охорони навколишнього природного середовища
- •Тема 8. Економічна ефективність природоохоронних заходів
- •Тема 10. Сучасний стан техногенного навантаження та система природоохоронних заходів у галузі паливно-енергетичного виробництва
- •Тема 11. Еколог13ація металургійного виробництва Практичне завдання 11.1
- •Тема 12. Екологічні аспекти розвитку хімічного і лісопромислового виробництва
- •Тема 13. Науково-технічний прогрес у сільському господарстві та його екологізація Практичне завдання 13.1
- •Тема 13. Науково-технічний прогрес у сільському господарстві та його екологізація Практичне завдання 13.1
- •Тема 15. Сучасні проблеми природокористування та регіональні екологічні проблеми в україні
- •Тема 16. Міжнародний досвід і співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища
Тема 6. Правові механізми регулювання природокористування
Практичне завдання 6.1
У контексті інтеграції України до європейського економічного простору актуальною є гармонізація національного екологічного законодавства з нормами і стандартами Європейського Союзу. З цією метою було створено Національну раду з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС (2000 р.), діяльність якої передбачає визначення пріоритетних напрямів імплементації законодавства, аналіз та узгодження проектів законів, інших нормативних актів. У зв’язку з цим необхідно охарактеризувати вітчизняне та європейського законодавство за:
ф- елементами законодавства: спрямованість на досягнення
конкретних цілей; ступінь деталізації законодавства; наявність інструментів забезпечення балансу інтересів учасників прийняття рішень; встановлення екологічних стандартів; управління ризиком; інтегрований підхід у зменшенні забруднення навколишнього середовища; моніторинг результатів застосування законів;
Ф- сферами реалізації: екологічна інформація; якість атмосферного повітря та водних ресурсів; переробка, утилізація, транспортування, експорт та імпорт відходів; природне середовище існування дикої флори і фауни; торгівля видами диких рослин і тварин; контроль промислового забруднення та ризику від аварій; хімічні речовини і генетично модифіковані організми; рівень шуму; ядерна безпека та радіаційний захист.
Л
.) 1— гі
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони довкілля в інтересах сучасних і майбутніх поколінь. Необхідно: визначити загальні положення і принципи цього закону, охарактеризувати норми: екологічного спостереження, екологічного прогнозування; екологічного інформування; екологічної експертизи, стандартизації і нормування; екологічного контролю і нагляду; регулювання використання природних ресурсів; економічного механізму охорони навколишнього природного середовища, заходів екологічної безпеки;
❖ ознайомитися з розділами III і IV Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та визначати зміст компетенцій відповідних органів влади й управління у сфері охорони навколишнього природного середовища (рис. 6.1);
-у- навести структуру законодавства: водного, земельного, лісового, гірського, фауністичного, про охорону і використання атмосферного повітря, про природні території та об’єкти
Рис. 6.1. Компетенції органів влади та управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
Тема 7. Фінансово-кредитний механізм охорони навколишнього природного середовища
Практичне завдання 7.1
Досвід державного екологічного регулювання у країнах світу засвідчує функціонування розгалуженої системи природоохоронних законодавчих актів. Вони забезпечують відповідні умови застосування різних економічних інструментів екологічного регулювання та реалізації напрямів стимулювання природоохоронної діяльності. У зв’язку з цим доцільно визначити та охарактеризувати цільове призначення відповідних економічних інструментів екологічного регулювання (рис. 7.1).
1. Напрями державного екологічного регулювання |
||
1.1. Великомасштабні природоохоронні заходи: |
1.2. Нормативно-правове і 1.3. Державне стимулю- регулювання: | вання та підфимка при- —> .. | родоохоронної діяльності: І - |
|
2. Економічні інструменти екологічного регулювання |
||
Страху вання |
--•видів діяльності відповідно до характеру їх природокористування; |
|
Санкції |
штрафи за порушення екологічного законодавства; |
|
Серти фікати |
—* прав на викиди; |
|
Компенсаційні виплати |
“* за повернення еколого-псбсзпечного товару; |
|
Ціни |
”♦ цінове програмування розширення екологічних секторів ринку; —4 |
|
Податки |
Позитивна мотивація щодо природоохоронної діяльності: ' •податкові пільги на торговельні операції екологічного спрямування; —► Негативна мотивація щодо скологодесіруктивної діяльності: на проду кцію з небезпечними екологічними компонентами; —» |
|
Платежі |
за користування землею, мінеральними ресурсами та іншими компонентами природного середовища; |
|
Кредити (позики) |
для пріоритетних напрямів екологізації галузей національних господарств; |
|
Субсидії (дотації, гранти) |
* для розвитку «зелений» технологій, альтернативних видів енергії; |
|
Лобіюван- ня (сприяння) |
екологічним торговельїгам операціям; >4 |
Рис. 7.1. Напрями та інструменти екологічного регулювання
Загальновизнано, іцо економічні інструменти екологічного регулювання сприяють: забезпеченню відповідності вартості продукції і природних ресурсів, відшкодуванню витрат за завдану шкоду природі, компенсації екологічних збитків.
У багатьох країнах світу екологічні податки і збори застосовуються щодо природних ресурсів, відходів, викидів, продукції. Скорочення вмісту речовин, згубних для довкілля, розглядається як необхідність, але на практиці вони лишаються широко розповсюдженими, особливо в енергетиці, сільському господарстві, транспорті. Не надається належного значення шумовому забрудненню, спаленню відходів, небезпечним відходам, змінам у землекористуванні.
Необхідно проаналізувати структуру екологічних податків і зборів у країнах світу із зазначенням результатів у табл. 7.2.
Таблиця 7.2
Країна |
Природні ресурси |
Відходи |
Викиди |
Окремі продукти |
Інше |
||||||||||||||||||||
а |
Ь |
с ] ё |
е |
( |
В |
Б І і |
і |
к |
1 |
111 |
п |
.Ч..І Р. |
|||||||||||||
Бельгія |
о |
О |
|
|
і |
і О |
|
® |
® |
@ |
|
І |
|||||||||||||
Данія |
® |
|
@ |
® |
© і |
'-®'1 |
© |
@ |
® |
@ |
|
|
|||||||||||||
Іспанія |
|
|
і |
|
|
О |
© |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Латвія |
© |
® |
|
® |
|
® |
® |
@ |
® |
• |
|
||||||||||||||
і Норвегія |
|
|
© |
|
® |
® |
® |
@ |
|
Ьг |
|||||||||||||||
1 Польща |
® |
® |
© ® |
|
© |
® |
® |
® |
® |
|
|
@ |
|||||||||||||
| Румунія |
|
@ |
|
|
|
|
О |
® |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Туреччина |
|
|
І |
|
|
|
* |
о |
|
|
|
|
|
: |
|||||||||||
Угорщина |
9 |
• |
® !• |
|
|
|
о |
9 |
|
© |
® |
|
|
|
|||||||||||
Україна |
® |
|
® і |
® |
|
|
® |
9 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
Г “ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 1 |
© - екологічні податки, збори;
О - плата за недотримання (збори і штрафи, застосовуються тільки до викидів, що перевищують допустимі межі);
О - на регіональному рівні;
■> тільки літаки
а |
гірничодобувна, мінеральна сировина, гравій, пісок тощо |
і |
до води |
ь |
грунтові води, поверхневі води |
і |
хімічні речовини |
с |
полювання, рибальство |
к |
упаковка |
ё |
лісокористування, вирубка лісів |
1 |
батарейки |
е |
захоронення відходів |
т |
пестициди |
Г |
спалення |
п |
поліетиленові пакети |
Є |
небезпечні відходи |
0 |
шум |
и |
до повітря |
Р |
зміни в землекористуванні |
Екологічні податки і збори у країнах світу