5.3 Комп'ютерні сканери

Сканер має невеликий за розміром дисплей, проглядати дані на ньому не завжди зручно, навіть використовуючи прокрутку кадру. Зазвичай є можливість підключення сканера до персонального комп'ютера через послідовний порт для перенесення даних. Спеціальне програмне забезпечення дозволяє проглядати дані з сканера в табличному і графічному вигляді на моніторі комп'ютера, зберігати їх, створювати бази даних по обслуговуваних автомобілях.

Комп’ютерний сканер - це всього лише портативний комп'ютер, що підключається через послідовний інтерфейс до іншого комп'ютера в ЕБК автомобіля для обміну даними.

Є програми для персональних комп'ютерів, що дозволяють вводити в них інформацію через послідовний порт з автомобільного діагностичного роз'єму, потрібний тільки відповідний з’єднувальний кабель. Персональний комп'ютер у такому разі виконує функції сканера, його іноді так і називають - комп'ютерний сканер. Інформацію зручніше прочитувати з монітора комп'ютера, аніж з маленького дисплея сканера. При використанні персонального комп'ютера немає необхідності мати комплект програмних картриджів, оскільки ємність жорсткого диска комп'ютера дозволяє зберігати на нім всі необхідні програми. З іншого боку, персональний комп'ютер не пристосований до роботи в дорозі або у важких умовах авторемонтної майстерні. Тому на практиці використовуються як сканери для окремих пристроїв, так і сканери на основі персональних комп'ютерів.

Більшість програм реалізують показ даних з сканера на персональний комп'ютер в табличному або графічному вигляді. У табличному виді значення параметрів представлені, як на дисплеї сканера, але організовані в стовпці по кадрах. Є можливість горизонтальної і вертикальної прокруток. У графічному виді значення параметрів нанесені на графіку щодо осі часу відповідно до номерів кадрів. Такий спосіб дозволяє наочно представити до 100 кадрів одночасно. Для переміщення між кадрами і точного зчитування значень параметрів використовується візир (пряма вертикальна лінія).

5.4 Комп'ютерні мотор-тестери

Комп'ютерні мотор-тестери з'явилися спочатку в США. Сьогодні вони широко поширені повсюдно, їх можна зустріти і на сучасних українських підприємствах автосервісу. Це устаткування проводять фірми SUN, Веаr, Воsсн та інші.

Мотор-тестери виконуються на базі IBM-сумісних комп'ютерів, мають клавіатуру, дисплей, дисководи, привід Сd-rom. У комплект зазвичай входять набір з’єднювальних проводів кабелів, стробоскоп. Інформація в комп'ютер входить за допомогою автомобільного аналізатора в якому розміщені аналогові перетворювачі, компаратори, підсилювачі і інші пристрої попередньої обробки вимірювальних сигналів. Аналізатор підключається до необхідних елементів на автомобілі за допомогою комплекту кабелів. Як правило, це один і той же набір проводів незалежно від виробника, підключений до мінуса акумулятора, плюса акумулятора, плюса котушки запалення, мінуса котушки запалення, високовольтний дріт до котушки запалення, високовольтний дріт до свічки першого циліндра, безконтактний датчик струму на шині живлення від акумулятора, датчик температури масла в двигуні (вставляється замість щупа), датчик розрідження у впускному колекторі і т.д.

Комп'ютер мотор-тестера обробляє інформацію, отриману від двигуна, і представляє результати на дисплеї у вигляді твердої копії (роздруківки на принтері). Пристрій змонтований на візку для зручності переміщення по цеху. З мотор-тестером поставляється комплект лазерних компакт-диск дисків з сервісною інформацією про різні моделі автомобілів і з інструкціями електромеханікові-операторові, як підключати мотор-тестер до автомобіля, які кабелі використовувати.

Перед проведенням діагностики слід вказати (набрану на клавіатурі мотор-тестера) модель автомобіля, тип двигуна і трансмісії, системи, запалення, впорскування палива і інші, які реалізовані на даному автомобілі. Після правильного підключення мотор-тестер здатний діагностувати більшість автомобільних систем, включаючи системи пуску, електропостачання, запалення, визначати компресію в циліндрах, вимірювати параметри системи приготування паливоповітряної суміші. Універсальність комп'ютерних мотор-тестеров визначається їх програмним забезпеченням. Багато моделей комп'ютерних мотор-тестерів працюють в звичній більшості користувачів операційній системі Windows.

Важливою частиною процедури діагностування двигуна є визначення параметрів вихлопних газів. Зазвичай для цього застосовують чотирикомпонентний газоаналізатор, що вимірює концентрацію СО, СО₂, НС, O₂ у вихлопних газах. Є моделі, що вимірюють концентрацію NО_x.

Чотирьохкомпонентний газоаналізатор поставляється з мотор-тестером вбудованим в консоль, або у вигляді окремого блоку. Для визначення концентрації СО, СО₂ і СН використовується інфрачервоний метод. Метод полягає в тому, що інфрачервоне випромінювання пропускається через вихлопні гази, потім аналізується вихідний сигнал на приймачі випромінювання. Кожна складова газу по-своєму поглинає випромінювання різної довжини хвилі, тому визначити процентний зміст компонентів відносно нескладно.

Концентрація O₂ вимірюється за допомогою пристрою, конструкція якого аналогічна датчику кисню, вживаного для управління співвідношенням повітря/паливо в двигуні. Пристрій видає напругу, пропорційну концентрації кисню. Програмне забезпечення мотор-тестера дозволяє використовувати дані газоаналізатора для визначення фактичної величини співвідношення повітря/паливо для двигуна. За інформацією можна судити про те, як працює зворотний зв'язок з датчиком концентрації кисню в системі паливоподачі двигуна при стабілізації стехіометричного співвідношення повітря/паливо.

Для успішного проведення діагностики за допомогою комп'ютерного мотор-тестера слід виконати наступні операції: провести ідентифікацію автомобіля; правильно виконати необхідні тести (діагностичні перевірки); порівняти отримані дані із значеннями, що рекомендуються; встановити по отриманих результатах причину несправності.

При виконанні тестуючих процедур слід дотримуватися деяких умов: температура і обороти двигуна повинні бути штатними, для даного випробування; деякі допоміжні пристрої повинні бути від’єднанні або вимкнені.

Типовою тестуючою процедурою є збір даних двигуна на холостому ході в наступній послідовності:

• Режим холостого ходу. Вимірюються обороти холостого ходу, стабільність роботи по циліндрах, склад вихлопних газів, напруга пробою на свічці, напруга іскрового розряду, тривалість іскрового розряду, напруга акумуляторної батареї, зарядний струм, напруга на котушці запалення, сигнали різних датчиків.

• Різко збільшують оберти на холостому ході (зазвичай 2500 об/хв.). Вимірюють напругу пробою на свічці, напруга іскрового розряду, прискорення по циліндрам, склад вихлопних газів, визначають пропуски займання, зміна кута випередження і т.д.

• Скидають обороти. Визначають прискорення по циліндрах, склад вихлопних газів і т.д.

Під час тесту на дисплеї мотор-тестера відображаються значення контрольованих величин і результати їх порівняння з рекомендованими рівнями, записаними на Сd-rом.

Після проведення тестів і отримання інформації електромеханік приступає до діагностики. Програмне забезпечення більшості мотор-тестерів дозволяє їх використовувати як експертні системи на цьому етапі. Комп'ютер на підставі зібраних даних видає рекомендації і вказівки для пошуку причини несправності, які часто виявляються корисними. Деякі мотор-тестери здатні видавати рекомендації, основані на досвіді експлуатації, наприклад: «..на цій моделі реле бензонасоса іноді відмовляє, почніть перевірку з нього...» і т.д.

Після виявлення і усунення причини несправності тести (діагностичні перевірки) повторюють, щоб переконатися, що несправність дійсно усунена. Мотор-тестери корисні при виявленні несправностей в паливній системі, системі запалення, але з їх допомогою важко виявляти непостійні несправності в складних електронних системах. У багатьох випадках тут несправність в одній системі виявляється у вигляді симптомів в інших системах, пов'язаних з першою.

Розглянемо наступний реальний приклад. Автоматична коробка передач з електронним управлінням на автомобілі з каталітичним нейтралізатором при стабільній швидкості 80 км/ч починає мимоволі перемикатися з четвертою на третю швидкість і назад. Несправність контролера, що керує коробкою передач або гідравліки? Не те і не інше. В результаті діагностики була визначена непостійна несправність датчика кисню. Його неправильні свідчення вимушували ЕБК двигуна до раптових змін співвідношення повітря/паливо, а зміну в потужності, що розвивається двигуном, викликали реакцію контролера трансмісії у вигляді перемикання передач.

Непостійні або такі, що не повторюються відмови, такі, як в даному прикладі, можуть бути виявлені тільки при постійному моніторингу параметрів автомобіля під час експлуатації. Це роблять бортові діагностичні системи, що є частиною автомобільного ЕБК.