Тема: Психологія виховання студентської молоді

Запитання 31. Який повинен бути спеціаліст з вищою освітою? (Закон України «Про вищу освіту»)

1

Повинен бути професіоналом.

2

Повинен мати професійні, світоглядні й громадянські якості.

3

Повинен мати високі професійні знання і здібності.

4

Повинен мати професійні і громадянські якості.

Запитання 32. Виховання – це:

1

Орієнтація в людських цінностях і обстоювання їх у житті.

2

Система пізнавальних дій, спрямованих на розв’язання навчально-виховних завдань, результатом чого є набуття системи знань.

3

Цілеспрямоване створення соціальних умов для розвитку особистості, для її входження в контекст сучасної культури.

4

Діяльність студента щодо оволодіння соціальним досвідом і розвитку якостей, необхідних для виконання соціальних функцій і розв’язання задач.+

Запитання 33. Мета і зміст виховання студентів як фахівців із вищою освітою передбачає:

1

Культивування національних, державних і загальнолюдських цінностей.

2

Виховання поважного ставлення до людей і до себе.

3

Духовне, моральне й естетичне спрямування самовиховання.

4

Усі відповіді вірні.+

Запитання 34. Що характеризує доконвенційний рівень розвитку моральної свідомості дитини (за Л.Кольбергом)?

1

Норми для людини існують як зовнішні.

2

Норми виконуються через бажання відповідати зразкам, щоб підтримувати з авторитетними людьми стосунки довіри, поваги, людяності.+

3

Виконання норм визначається внутрішнім законом совісті.

4

Відсутність норм.

Запитання 35. Що характеризує конвекційний рівень розвитку моральної свідомості дитини (за Л.Кольбергом)?

1

Норми для людини існують як зовнішні.

2

Норми виконуються через бажання відповідати зразкам, щоб підтримувати з авторитетними людьми стосунки довіри, поваги, людяності.

3

Виконання норм визначається внутрішнім законом совісті.

4

Відсутність норм.

Запитання 36. Спілкування – це:

1

Процес обміну між людьми певними результатами їх психічної та духовної діяльності.+

2

Процес обміну думками.

3

Процес і результат набуття людиною нового сенсомоторного та інтелектуального досвіду, нових форм поведінки.

4

Процес засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, а також способів мислення.

Запитання 37. Щоб спілкування було конструктивним викладачеві потрібно володіти психолого-педагогічною культурою спілкування, а саме:

1

Знати психологію студентського віку та особливості конкретної студентської аудиторії.

2

Об’єктивно оцінювати поведінкові реакції, комунікативну активність окремих студентів.

3

Аналізувати процес спілкування, встановлювати співвідношення мети, засобів і результатів комунікативної взаємодії.

4

Усі відповіді вірні.

Запитання 38. Ригідний «бар’єр» спілкування характеризується :

1

Відмінності в рівні інтелекту, глибині передбачення і розуміння ситуації і проблем.

2

Відсутність гнучкості міжособистісних настанов, утруднення перебудови сприйняття, системи мотивів, емоційних відгуків у ситуації, що змінюється.+

3

Відмінності в емоційних станах викладачів і студентів, відсутність емпатії.

4

Дотримання вимог до форми, а також до педагогічного такту й етикету взаємин.

Запитання 39. Інтелектуальний «бар’єр» характеризується:

1

Відмінності в рівні інтелекту, глибині передбачення і розуміння ситуації і проблем.+

2

Відсутність гнучкості міжособистісних настанов, утруднення перебудови сприйняття, системи мотивів, емоційних відгуків у ситуації, що змінюється.

3

Відмінності в емоційних станах викладачів і студентів, відсутність емпатії.

4

Дотримання вимог до форми, а також до педагогічного такту й етикету взаємин.

Запитання 40. Діалог – це:

1

Спілкування.

2

Форма спілкування.

3

Форма продуктивного спілкування.

4

Форма продуктивного, безконфліктного конструктивного спілкування.+

Запитання 41. Протиріччя (в педагогічному спілкуванні) – це:

1

Взаємодія протилежних, взаємовиключних сторін ы тенденцій предметів ы явищ, які водночас перебувають у внутрішній єдності і взаємопроникності.

2

Один із видів нескінченної низки протиріч, із яких побудовано світ: добро-зло, сила-слабкість, молодість-старість тощо.+

3

Психічний стан, який важко переживається, викликаний амбівалентністю почуттів і тривалою боротьбою мотивів, що затримує прийнятя рішень.

4

Зіткнення осіб і груп, їхніх ідей, протилежних поглядів, інтересів, потреб, оцінок, прагнень, рівня домагань тощо.

Запитання 42. Соціального протиріччя не виникає тоді, коли:

1

Людське «Я» пригноблене іншою людиною.+

2

Зовнішні протиріччя переходять у внутрішній план, а індивід не бажає їх вирішувати.

3

Людина зневажає іншу людину й не хоче вирішувати з нею проблеми.

4

Усі відповіді вірні.

Запитання 43. Конфлікт – це

1

Взаємодія протилежних, взаємовиключних сторін ы тенденцій предметів ы явищ, які водночас перебувають у внутрішній єдності і взаємопроникності.

2

Один із видів нескінченної низки протиріч, із яких побудовано світ: добро-зло, сила-слабкість, молодість-старість тощо.

3

Психічний стан, який важко переживається, викликаний амбівалентністю почуттів і тривалою боротьбою мотивів, що затримує прийнятя рішень.

4

Зіткнення осіб і груп, їхніх ідей, протилежних поглядів, інтересів, потреб, оцінок, прагнень, рівня домагань тощо.+

Запитання 44. Види конфліктних педагогічних ситуацій (за М.М.Рибаковим):

1

Конфліктні ситуації діяльності.

2

Конфліктні ситуації поведінки (вчинків).

3

Конфліктні ситуації стосунків.

4

Усі відповіді вірні.+

Запитання 45. Чого не треба робити при виникненні конфліктної ситуації?

1

Ставитися до партнера дуже критично або вороже.+

2

Не демонструвати свою перевагу і зверхність.+

3

Не обвинувачувати.+

4

Не обрушувати на партнера лавину претензій.+

Запитання 46. Професіоналізм – це

1

Творче оволодіння спеціальністю, вміння домагатися найвищого результату розв’язання завдань професійної діяльності з найменшими витратами та в найкоротші терміни.

2

Висока професійна кваліфікація і компетентність, володіння ефективними професійними вміннями і навичками успішного розв’язання професійних завдань.+

3

Володіння професійною термінологією, засвоєння понятійного апарату науки.

4

Професійно виконувати будь-яку роботу.

Запитання 47. В якому столітті відбувся розквіт університетської освіти?

1

У ХІІІ ст.+

2

У ХІІІ-ХV ст.

3

У ХVІІІ-ХІХ ст.

4

У ХХ ст.

Запитання 48. Критеріями педагогічної майстерності викладача є:

1

Доцільність, продуктивність.

2

Продуктивність, оптимальність.

3

Оптимальність, творчість.

4

Доцільність, продуктивність, оптимальність, творчість.+

Запитання 49. Репродуктивний рівень – коли викладач:

1

вчить інших так, як вчили його.

2

розпочинає передавати свій досвід із деякими перетвореннями, щоб зробити його доступнішим для інших.+

3

володіє стратегіями формування потрібної системи знань, умінь і навичок студентів зі свого предмету загалом.

4

володіє стратегіями перетворення свого предмету в засіб формування особистості студентів, їх потреби в самовихованні, самоосвіті та саморозвитку.

Питання 50. Адаптивний рівень – коли викладач:

1

вчить інших так, як вчили його.

2

розпочинає передавати свій досвід із деякими перетвореннями, щоб зробити його доступнішим для інших.

3

володіє стратегіями формування потрібної системи знань, умінь і навичок студентів зі свого предмету загалом.

4

володіє стратегіями перетворення свого предмету в засіб формування особистості студентів, їх потреби в самовихованні, самоосвіті та саморозвитку.+

1

Інтеграція+

2

Адаптація

3

Індивідуалізація

4

Ідентифікація

Особистість викладача і студента в їх розвивальній і педагогічній взаємодії є: …

Предмет психології вищої школи

1

відмінники-«зубрили»

б

а. ті, хто володіють високим інтелектом, високою загальноосвітньою базою і своїми запитаннями можуть поставити викладачів у складне становище. Навчаються за принципом «усього потроху»

2

відмінники-«розумні»

а

б. ті, хто постійно відвідують заняття, наполегливо працюють, добиваються хороших результатів, дисципліновані. З них часто обирають «старост»

3

студенти-«трудівники»

в

в. ті, хто постійно навчається, але з огляду на їх розумові здібності їхнім успіхам у навчанні не позаздриш

4

«випадкові»

д

г. той, хто живе за рахунок інших, використовує чужі знання, матеріал як власний, невдячно «використовує» інших тощо

5

студент-«трутень»

г

д. різноманітний контингент: дівчата, які бажають бути дипломованими дружинами; юнаки, що «косять від армії»; хулігани, яких батьки «всунули» до ВНЗ, аби чимось займались