3. Проблеми нормативно – правового регулювання харчової безпечності рослинних олій в україні

Стабільне світове зростання загального попиту на олійні культури, а також значна частка України у світовому виробництві та експорті рослинних жирів, в першу чергу соняшникової олії, створюють умови динамічного розвитку олійної галузі в Україні. Так, тільки соняшникова олія експортується близько 90 країнам світу, що складає понад 45% всього ринку світового експорту. Саме це ставить перед національними експортерами та виробниками проблеми забезпечення відповідності продукції не тільки встановленим державним вимогам, але й міжнародним та європейським вимогам. При цьому важливо зауважити, що останнім часом у значній мірі проведено гармонізацію державних нормативних документів, однак ця робота залишається незавершеною особливо у частині показників безпечності.

Так, з 140 нормативних актів на рослинну олію, які діють в Україні, з яких 36 ГОСТ та 104 ДСТУ, тільки 36 % гармонізовано до вимог ISO та EN.

Хоча, слід відмітити, що національне законодавство щодо загальних вимог до безпечності харчових продуктів відповідає вимогам нормативних документів ЄС. Так, в Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» враховано вимоги Регламентів Ради ЄС № 1881/2006 від 19.12.2006 р. та № 178/2002 від 28.01.2002 р. Технічний регламент «Щодо правил маркування харчових продуктів», який в Україні введено в дію в 2010 році, розроблено з врахуванням положень Директиви Європейського Парламенту та Ради від 20 березня 2000 р № 2000/13/ЄС і Директиви Комісії від 30 січня 2008 р. № 2008/5/ЄС. Розроблено також проект технічного регламенту «Олії харчові» (ще не затверджено і не введено в дію), в якому враховані вимоги регламентів Європейського Парламенту і Ради ЄС № 178/2002 від 28 січня 2002 р. „Про встановлення загальних принципів та вимог законодавства щодо харчових продуктів, створення Європейського органу з безпеки харчових продуктів та встановлення процедур у галузі безпеки харчових продуктів”, № 852/2004 від 29 квітня 2004 р. „Про гігієну харчових продуктів” та Угоди про технічні бар’єри у торгівлі (СОТ).

До національного законодавства у вказаній сфері регулювання належать наступні правові акти:

• Закон України № 37-IV «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 р. (відповідно до положень ст. 1 вказаного Закону зерно - це плоди зернових, зернобобових і олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей);

• Закон України № 771/97-В «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23 грудня 1997 р;

• Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» № 1877 від 24.06.2004 р.

Вимоги до якості і безпечності олії закріплені у наступних стандартах, що зазначено в табл. 4

Таблиця 4

Перелiк державних стандартiв на рослинні жири

№ з/п	Стандарт
1	ДСТУ 4492:2005 Олія соняшникова. Технічні умови
2	ДСТУ ГОСТ 8808-2003 Олія кукурудзяна. Технічні умови
3	ДСТУ 4306: 2004 Олія пальмова. Загальні технічні умови.
4	ГОСТ 1128-75 Масло хлопковое рафинированное. Технические условия (Олія бавовняна рафінована. Технічні умови)
5	ГОСТ 7981-68 Масло арахисовое. Технические условия (Олія арахісова. Технічні умови)
6	ДСТУ 4534:2006 Олія соєва. Технічні умови
7	ДСТУ 4598:2006 Олія гірчична. Технічні умови
8	ГОСТ 8989-73 Масло конопляное. Технические условия (Олія конопляна. Технічні умови)
9	ГОСТ 8990-59 Масло кунжутное (сезамовое). Технические условия (Олія кунжутна (сезамова). Технічні умови)
10	ДСТУ 4562:2006 Олія кокосова. Технічні умови постачання
11	ГОСТ 30306-95 Масло из плодовых косточек и орехов миндаля. Технические условия (Олія з плодових кісточок та горіхів мигдалю. Технічні умови)
12	ГОСТ 5791-81 Масло льняное техническое. Технические условия (Олія льняна технічна. Технічні умови)
13	ГСТУ 46.072:2003 Олія ріпакова. Технічні умови
14	ДСТУ 4563:2006 Олія пальмоядрова. Технічні умови постачання
15	ДСТУ 4438:2005 Олеїн пальмовий. Загальні технічні умови
16	Інші види олій з олійної сировини або нетрадиційних видів сировини, що виробляються за затвердженою в установленому порядку нормативною документацією

Норми контамінантів визначені у державних санітарних нормах і правилах: ДСанПіН 8.8.1.2.3.4- 000-2001 (допустимі рівні залишків пестицидів), ГН 6.6.1.1-130-2006 (допустимі рівні питомої активності радіонуклідів), МБТ № 5061-89 (допустимі рівні основних груп полютантів).

Зважаючи, що саме ці нормативи є основою всієї національної системи нормування показників безпеки в харчових продуктах нами проаналізовано відповідність встановлених ними рівнів з міжнародними нормативами Комісії Кодекс Аліментаріус (Codex Stan 210-1999, Rev.3-2009, CODEX STAN 193-1995, Rev.4-2010, CAC/MRL 01) та нормативами Євросоюзу (Директива ЄС 1881/2006, Директива ЄС 2008/17/EC, Регламент ЄС № 737/90, Регламент ЄС 2000/473/Euratom).

Нами проведено порівняльний аналіз нормативів вмісту в рослинних оліях радіонуклідів, мікотоксинів, залишків пестицидів, токсичних елементів, бенз(а)пірену та інших поліароматичних вуглеводнів, харчових добавок та встановлено наявність відмінностей у їх нормуванні.

Радіонукліди - радіоактивні атоми з певним числом протонів і нейтронів у ядрі, що характеризуються масовим числом і атомним номером.(табл.5) Навіть невелика кількість поглинутої разом із радіонуклідами енергії випромінювання спричиняє глибокі біологічні зміни в організмі людини.

Таблиця 5

Порівняння допустимих рівнів радіонуклідів в рослинних жирах, бк/кг

Назва показника	ГН 6.6.1.1-130-20061	ДСТУ 4492:20052	Кодекс Аліментаріус3	Регламент ЄС № 737/904
137Cs	100	600	1000	600 (137Cs+134Cs
90Sr	30	200	100	-*
238Pu, 239Pu, 240Pu, 241Am	-*	-*	10	-*
106Ru, 129I, 131I, 235U	-*	-*	100	-*
35S, 60Co, 89Sr, 103Ru, 134Cs, 144Ce, 192Ir	-*	-*	1000	-*
3H, 14C, 99Tc	-*	-*	10000	-*

* - не нормується

Як видно з табл. 5, перелік радіонуклідів в CODEX STAN 193-1995, Rev.2. – 2006 набагато ширший, ніж за національними та європейськими нормативними документами, і включає 20 ізотопів. Слід відмітити, що для одного елемента (йоду, рутенію, цезію, плутонію, стронцію) контролюють відразу кілька ізотопів. В Україні регламентується вміст цезію¹³⁷ та стронцію⁹⁰, допустимий рівень яких в рослинних оліях значно відрізняється від вимог законодавства ЄС, де ДР цезію¹³⁷ (щоправда, разом з цезієм¹³⁴) складає 600 бк/кг, і кодексу Аліментаріус, де ДР цезію¹³⁷ складає 1000 бк/кг, а ДР стронцію⁹⁰ – 100 бк/кг. В законодавстві ЄС відсутні вимоги контролю вмісту стронцію⁹⁰, тоді як в Україні та в Кодексі Аліментаріус стронцій⁹⁰ регламентується.

Норми токсичних елементів в Україні містяться в МБТ № 5061-89 та діючих стандартах, у світовому співтоваристві вони закріплені в стандартах комісії Кодекс Аліментаріус, а саме: CODEX STAN 193-1995, Rev.2- 2006; CODEX STAN 19-1981, REV. 2-1999; для країн Євросоюзу – в Регламенті Комісії ЄЕС № 1881/2006.

Результати порівняння норм токсичних елементів за МБТ № 5061-89, стандартами комісії Кодекс Аліментаріус та Регламентом Комісії ЄЕС № 1881/2006 наведені в табл. 6.

Таблиця 6

Порівняльний аналіз норм токсичних елементів в рослинних жирах, мг/кг

Назва показника	МБТ № 5061-89 5	ДСТУ 4492:2005	Кодекс Аліментаріус6	Регламент ЄЕС № 1881/2006
Свинець	0,1	0,1	0,1	0,1
Кадмій	0,05	0,05	-*	-*
Миш’як	0,1	0,1	0,1	-*
Ртуть	0,03	0,03	-*	-*
Мідь	0,5	0,5	Рафін. – 0,1; Нерафін. – 0,4	-*
Цинк	5,0	5,0	-*	-*
Залізо	5,0	5,0	Рафін. – 1,5; Нерафін. – 5,0	-*

* - не нормується

Ідентифіковано відмінності щодо норм вмісту міді в рослинних оліях, при цьому, варто відмітити більш широкий спектр токсичних елементів, які нормуються вітчизняним законодавством в порівнянні з міжнародними та європейськими нормативами. Україна здійснює аналіз рослинних олій на додаткову кількість токсичних елементів (ртуть, цинк), який не проводиться ні Європейським Співтовариством, ні світовою спільнотою.

Нами проведено порівняння допустимих рівнів мікотоксинів (МБТ 5061-89, ДСТУ 4492:2005) з міжнародними та європейськими нормами відповідно кодексу Аліментаріус та Регламенту Коміссії ЄЕС № 1881/2006, результати якого наведені в табл. 7.

Таблиця 7

Порівняння допустимих норм мікотоксинів в рослинних жирах, мг/кг

Назва показника	МБТ № 5061-89	ДСТУ 4492:2005	Кодекс Аліментаріус	Регламент ЄЕС № 1881/2006
Афлатоксин B1	0,005	0,005	-*	-*
Зеараленон	1,0	1,0	-*	0,4 (кукурудзяна рафін. олія)
Фумонізіни	-*	-*	-*	1,0 (кукурудзяна)

* - не нормується

Як видно з табл. 7, максимально допустимі рівні мікотоксинів не відповідають європейським нормам. В Кодексі Аліментаріус для рослинних олій вміст мікотоксинів не регламентується. Регламент ЄЕС № 1881/2006 регламентує вміст зеараленону та фумонізіну лише в кукурудзяній олії. Україна не регламентує в кукурудзяній олії максимально допустимого рівня фумонізінів, а допустимий рівень зеараленону перевищує європейські норми в 2,5 рази.

Залишкова кількість пестицидів в Україні регламентується ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.000-2001 «Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, грунті», МБТ № 5061-89 «Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», діючими стандартами, а в світовому співтоваристві – відповідно CAC/MRL 01, та чисельними постановами ЄС, в т.ч. документом Consolidated Text produced by the CONSLEG system of the Official Publications of the European Communities, 2004.(табл. 8)

Стандарт коміссії Кодекс Алиментариус CAC/MRL 01 призначений для контролю пестицидів в більшості випадків для сировини.

Таблиця 8

Порівняння допустимих рівнів пестицидів в соняшниковій олії, призначеній для безпосереднього використання на харчові цілі, мг/кг

Назва показника	МБТ № 5061-89	ДСТУ 4492:2005	ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.000-2001	Регламент ЄЕС
Алдрин	не доп.	-*	-*	-*
Амбуш	0,1	-*	0,1	-*
Афуган	не доп.	-*	не доп.	-*
Валексон	0,05	-*	0,05	-*
Гексахлоран	0,05	-*	0,2	-*
ГХЦГ гама-ізомер	1,0	0,05	0,05	0,02
Гептахлор	не доп.	не доп.	не доп.	-*
2,4-Д і препарати на її основі	не доп.	-*	не доп.	-*
2,4-ДМ	не доп.	-*	не доп.	-*
ДДТ	0,1	0,1	0,125	0,05
ДДБ	-*	-*	не доп.	-*
Прометрин	0,1	-*	0,1	-*
Децис	0,05	-*	не доп.	-*
Діурон	не доп.	-*	-*	-*
ДНОК	не доп.	-*	не доп.	-*
Депра	0,05	-*	0,5	-*
Дуал	0,02	-*	0,02	-*
Карбофос	0,1	-*	0,1	-*
Лінурон	не доп.	-*	не доп.	-*
Метил-меркаптофос	не доп.	-*	не доп.	-*
Метатіон	0,1	-*	0,1	-*
Метафос	не доп.	-*	не доп.	-*
Реглон	0,1	-*	0,1	-*
Ронілан	0,5	-*	не доп.	-*
Тіофос	не доп.	-*	-*	-*
Тирам	не доп.	-*	не доп.	0,01
Трефлан	0,1	-*	-*	-*
Трихлорацетат натрію	0,01	-*	0,01	-*
Алахлор	-*	-*	не доп.	-*
Ацетаміприд	-*	-*	0,2	-*
Ацетохлор	-*	-*	0,01	1,0
Біфентрин	-*	-*	не доп.	0,1
Зеллек	-*	-*	не доп.	-*
Зеллек супер	-*	-*	не доп.	-*
Гліфосат	-*	-*	0,1	20
Глюфосинат амонію	-*	-*	0,02	-*
Дельтаметрин	-*	-*	не доп.	0,05
Дикват	-*	-*	0,5	1
Диметенамід	-*	-*	0,02	-*
Диметоат	-*	-*	0,1	0,05
Дифлубензурон	-*	-*	0,1	-*
Гліфтор	-*	-*	не доп.	-*
Едил	-*	-*	0,02	-*
ЕПТК	-*	-*	0,05	-*
Етафос	0,02	-*	0,02	-*
ЕТС	-*	-*	0,02	-*
ЕТМС	-*	-*	0,3	-*
Етримфос	-*	-*	0,1	-*
Картолін	-*	-*	не доп.	-*
Імадаклоприд	-*	-*	не доп.	0,1
Карбендазим	-*	-*	0,4	0,1
Клетодим	-*	-*	0,05	0,5
Ліндан	-*	-*	0,5	0,01
Малатіон	-*	-*	0,2	0,02
Метаксил	-*	-*	0,1	-*
Метаксил-М	-*	-*	0,5	-*
Іпродіон	-*	-*	1,0	0,5
2М-4Х	-*	-*	0,05	-*
Оксифлуорфен	-*	-*	0,04	-*
Пропахізафоп	-*	-*	не доп.	-*
Гетерофокс	-*	-*	не доп.	-*
Пендиталін	-*	-*	0,005	0,1
Процимідон	-*	-*	не доп.	-*
Тебуконазол	-*	-*	0,01	0,05
Тепралоксидим	-*	-*	0,08	-*
Тіаметоксам	-*	-*	1,0	-*
Тріадимефон	-*	-*	0,02	-*
Трифлуралін	-*	-*	0,01	0,15
Трихлорфон	0,1	-*	0,1	-*
Фуроре	-*	-*	0,01	0,05
Фенпропіморф	-*	-*	0,2	-*
Фінпроніл	-*	-*	0,04	-*
Фюзилад	-*	-*	0,04	-*
Фуратіокарб	-*	-*	не доп.	-*
Хізалофоптеруфіл	-*	-*	0,2	-*

* - не нормується

ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.000-2001 встановлює залишкову кількість пестицидів в харчових продуктах, в т.ч. в соняшниковій олії. Всього в перелік внесено 71 препарат, що нормується або не допускається в соняшниковій олії. Крім того цей документ містить ще 50 пестицидів, заборонених до використання в сільському господарстві України, які не допускаються у всіх харчових продуктах., в т.ч., соняшниковій олії. В аналогічному переліку МБТ № 5061-89 міститься 28 препаратів, а ДСТУ 4492:2005 регламентує вміст в соняшниковій олії лише 3 пестицидів.

З табл. 8 бачимо, що препарати, внесені в перелік чотирьох документів, значно відрізняються, що можна пояснити різним складом дозволених до використання препаратів в Україні та за кордоном. Однак навіть в тих нормативних документах, що діють в Україні, є неспівпадіння щодо максимально допустимих рівнів окремих пестицидів в соняшниковій олії.

Діоксини та поліциклічні ароматичні і хлоровмісні вуглеводні є високо-токсичними сполуками, які мають мутагенні, канцерогенні й тератогенні властивості. Вони належать до т.зв. брудної дюжини - групи небезпечних хімічних речовин, відомих як стійкі органічні забруднювачі. У навколишньому середовищі ці речовини мають тенденцію накопичуватися в харчовому ланцюзі. Так, бензпірен потрапляє в організм людини із зовнішнього середовища та з такими харчовими продуктами, у яких наявність канцерогенних вуглеводнів дотепер не передбачалася. Виявлено його і в рослинних оліях. Вміст бензпірену у різних видах рослинних олій наведено в табл. 9.

Таблиця 9

Вміст бензпірену в рослинних жирах, мкг/кг

Вид олії	Концентрація бензпірену
Олія оливкова рафінована	Не виявлено
Олія рапсова	0,9
Олія кокосова	18,6 – 43,7
Олія соняшникова	0,93 – 30,0

Незважаючи на високу токсичність діоксинів та бензпірену, у вітчизняних стандартах на рослинні олії, а також в інших нормативних документах, що регламентують вміст токсикантів в харчових продуктах, вони навіть не згадуються (табл. 8).

Таблиця 8

Порівняння максимально допустимих норм інших токсикантів у рослинних жирах

Назва показника	МБТ № 5061-89	ДСТУ 4492:2005	Кодекс Аліментаріус	Регламент ЄЕС № 1881/2006
Діоксини	-*	-*	-*	0,75 пг/г жиру
Сума діоксинів та діокино-подібних речовин	-*	-*	-*	1,5 пг/г жиру
Бензо(а)пірен	-*	-*	-*	2,0 мкг/кг
Акрилонітрили	-*	-*	0,02 мкг/кг	-*
Меламін	-*	-*	2,5 мкг/кг	-*
Вінілхлорид мономер	-*	-*	0,01 мкг/кг	-*

* - не нормується

Як видно з табл. 8, в Україні в рослинних оліях не нормується жоден з наведених показників. Задля справедливості слід зазначити, що в 2009 році Національною комісією з Кодексу Аліментаріус було введено норми вмісту бензпірену, які гармонізовані з європейським законодавством. Таким чином, рішенням Національної комісії з Кодексу Аліментаріус № 0014/0004 від 03.11.2009 р. визначено рекомендувати встановити максимально допустимий рівень (МДР) вмісту бензпірену в оліях і жирах для безпосереднього вживання людиною або використання в якості інгредієнта в їжі в розмірі 2,0 мкг/кг. Це стало важливим кроком щодо забезпечення безпечності рослинних жирів.

Отже, результати досліджень свідчать про недостатність рівня гармонізації національних нормативних документів з міжнародними, що створює умови виникнення ризиків невідповідності вимогам продукції олійно-жирової галузі України за її експорту та, як наслідок, зниження конкурентоспроможності країни як експортера. Тому проведення робіт з гармонізації нормативної документації щодо показників безпечності рослинних олій є важливим завданням, яке вимагає свого вирішення вже зараз .