3.2. Бюджет і бюджетування

Основною формою оперативного фінансового планування діяльності фірми є бюджетування.

Бюджетування – це складання реального плану (кошторису) доходів, витрат, продажу, руху грошових коштів підприємства, сплати податків тощо.

Мета бюджетування – спрогнозувати на найближче майбутнє (визначений період – місяць, квартал, рік) розвиток фірми за основними показниками діяльності (виручка, прибуток, обсяги реалізації тощо).

Характерними ознаками бюджетування є:

• короткостроковість;

• високий рівень конкретизації;

• внутрішня спрямованість;

• тісна інтеграція з контролем й аналізом відхилень.

Бюджетом називається фінансовий план фірми на певний період. По суті, бюджет – це перелік очікуваних на плановий період основних показників діяльності, а саме: обсягів виробництва, виручки від реалізації, собівартості та ін. Бюджет є інструментом як планування, так і контролю за діяльністю компанії. На початку запланованого періоду бюджет є планом або нормативом діяльності, наприкінці запланованого періоду він служить інструментом контролю, що допомагає менеджеру оцінити результати діяльності підприємства відносно запланованих показників з тим, щоб зробити висновки для необхідних змін у майбутньому.

Існує два типи бюджету: операційний, який відображає операційні рішення компанії, і фінансовий, в якому віддзеркалюються її фінансові рішення.

Операційний бюджет, своєю чергою, складається з таких бюджетів:

• реалізації, включаючи розрахунок очікуваних грошових надходжень;

• виробництва;

• товарно-матеріальних запасів;

• прямих матеріальних витрат, включаючи розрахунок очікуваних витрат грошових коштів на придбання матеріалів;

• прямих трудових витрат;

• виробничих накладних;

• витрат на збут і управління, а також з прогнозного звіту про прибуток та збитки.

Фінансовий план включає такі складові:

• бюджет грошових коштів;

• прогнозний баланс;

• інвестиційний бюджет (якщо передбачаються інвестиційні проекти).

Бюджетування базується на таких принципах:

• науковість;

• комплексність;

• оптимальність.

Принцип науковості планування фінансів означає, що розрахунок планових показників базується на аналізі звітних даних, визначенні перспектив розвитку всіх фінансових показників. Науковість планування означає використання науково обґрунтованих методів розрахунку показників норм і нормативів.

Принцип комплексності планування фінансів передбачає, що показники фінансового плану пов’язані між собою. Фінансовий план – це єдине ціле, і тому зміна одного фінансового показника тягне за собою зміну інших показників і всієї системи загалом.

Принцип оптимальності планування фінансів передбачає найбільш раціональне використання капіталу та всіх фінансових ресурсів, тобто передбачає вибір одного оптимального планового рішення з-поміж усіх можливих варіантів плану.

Система бюджетування включає:

• бюджетне планування діяльності структурних одиниць та їх підрозділів. Структура бюджету структурних одиниць залежить від виду діяльності та розміру такої одиниці;

• загальне (комплексне) бюджетне планування діяльності підприємства в цілому.

Система бюджетування включає процеси формування бюджетів та їх структури, процеси погодження, затвердження та контролю виконання бюджетів, відповідальність за їх формування та виконання.

Принципи бюджетного планування діяльності структурних одиниць та підприємства загалом упроваджуються з метою суворої економії фінансових ресурсів, скорочення невиробничих витрат, більшої гнучкості в управлінні та контролі за собівартістю продукції, а також підвищення точності планових показників (для цілей податкового та фінансового планування).

З метою організації системи бюджетування на підприємстві виокремлюються такі центри відповідальності (ЦВ):

• ЦВ по доходах;

• ЦВ по витратах;

• ЦВ по прибутках;

• ЦВ по інвестиціях.

Складовими зведеного (комплексного) бюджету є:

• вихідні прогнозні дані;

• виробнича програма;

• прогноз прибутків і збитків;

• прогнозний баланс підприємства;

• прогноз руху грошових коштів.

Мета зведеного бюджету – об’єднати та підсумувати кошториси та плани різних структурних одиниць підприємства. Зведений бюджет складається з дохідної та видаткової (витратної) частин.

Доходна частина бюджету планується на підставі плану продажу (реалізації) продукції та плану фінансових надходжень з інших джерел. На підставі таких даних складається зведений план фінансових надходжень на місяць, квартал, рік.

Бюджетний цикл складається з таких етапів:

1. Планування діяльності підприємства загалом, а також його структурних одиниць (підрозділів) за участю керівників усіх центрів відповідальності.

2. Визначення показників, які будуть використані для оцінювання діяльності.

3. Обговорення можливих змін плану, пов’язаних із новою ситуацією.

4. Коригування планів з урахуванням запропонованих поправок.

Бюджети структурних одиниць можуть:

• містити дані про доходи та витрати, які не завжди можуть бути збалансованими. Остаточний бюджет структурних одиниць формується після визначення загального доходу підприємства, який розподіляється між усіма одиницями;

• розроблятися у будь-яких одиницях виміру – грошових і натуральних;

• складатися як для структурної одиниці, так і для його структурних підрозділів, що дасть можливість скоординувати їх дії.

Структура бюджету підрозділів підприємства залежить від виду діяльності, організації виробництва, технологічного циклу тощо.

Складання бюджету розпочинають із розроблення бюджету реалізації. Визначення загального обсягу реалізації є компетенцією вищого керівництва. На підставі бюджету продажів складаються бюджети виробництва та собівартості продукції, яка буде реалізовуватися.

Для складання бюджету собівартості продукції, що буде реалізовуватись, потрібно скласти бюджет виробленої продукції й оцінити запаси готової продукції на початок і кінець планового періоду. Запаси готової продукції на початок періоду зазначаються в балансі підприємства. Вартість запасів на кінець періоду визначається в бюджеті запасів на кінець періоду.

Отже, для побудови бюджету собівартості виробленої продукції потрібно скласти такі бюджети:

• виробництва;

• закупівлі матеріалів;

• витрат по прямій заробітній платі;

• загальновиробничих витрат.

Складанням прогнозного балансу завершується робота над зведеним бюджетом і починається його попередній аналіз. Зведений кошторис показує, як плани підприємства вплинуть на його фінансовий стан. Якщо в результаті складання кошторису виникнуть проблеми, викликані зміною того чи іншого напряму діяльності, керівництво підприємства починає всю планову роботу з початку.

Після коригування планів дій підприємства загалом та його окремих структурних одиниць вносяться зміни до зведеного бюджету та знову аналізується вплив планів підприємства на його фінансовий стан.