2. Відомості про земельні ділянки.

(ст. 15 ЗУ «Про ДЗК»)

До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки:

• кадастровий номер;

• місце розташування;

• опис меж;

• площа;

• міри ліній по периметру;

• координати поворотних точок меж;

• дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі;

• дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів;

• відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка;

• цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

• склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв;

• відомості про обмеження у використанні земельних ділянок;

• відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

• нормативна грошова оцінка;

• інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

2. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія сервітуту або договору суборенди земельної ділянки мають позначатися на кадастровому плані.

Згідно статті 98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

• право проходу та проїзду на велосипеді;

• право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

• право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

• право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

• право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

• право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

• право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

• право прогону худоби по наявному шляху;

• право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

• інші земельні сервітути.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Згідно статті 8 Закону України «Про оренду землі», орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Підставою для внесення інформації до Державного земельного кадастру є, перш за все, документація із землеустрою та оцінки земель.

Перелік основних видів документації із землеустрою визначено статтею 25 Закону України «Про землеустрій»:

• загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель;

• схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень;

• проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень;

• проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

• проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів;

• проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

• проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;

• проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

• проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

• робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі – робочі проекти землеустрою);

• технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

• технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

• спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання.

Згідно статті 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Варто відзначити, що розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

Інформація про власників (користувачів) вноситься до Державного земельного кадастру за результатами інформаційного обміну органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 № 118.