Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KONSPEKT_LEKTsIIJ_zem_kadastr.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
848.38 Кб
Скачать

Лекція 4 тема: земельний фонд україни, як об’єкт державного земельного кадастру

План:

  1. Державний земельний фонд – об’єкт Державного земельного кадастру, його місце в світових земельних ресурсах.

  2. Земля як об’єкт регіональної політики.

  3. Категорії земель, їх визначення і призначення.

  4. Класи використання земель.

  5. Суб’єкти земельних відносин і облікові земельні одиниці.

  6. Класифікація земельних угідь.

  7. Поняття кадастрового гектара.

Самостійна робота:

  1. Державний земельний фонд – об’єкт Державного земельного кадастру, його місце в світових земельних ресурсах.

  2. Земля як об’єкт регіональної політики.

  1. Державний земельний фонд – об’єкт Державного земельного кадастру, його місце в світових земельних ресурсах.

Україна володіє великими земельними ресурсами. Її земельний фонд 60,3 млн. га, майже 70% території країни займають сільськогосподарські угіддя, понад 17% - ліси і лісовкриті площі. Міста й інші населені пункти займають більш як 6,9 млн. га земельного фонду, або 11,4%.

Більш ніж половину території нашої країни використовують сільськогосподарські товаровиробники – 65,4%, громадяни – 11,9%. Зокрема сільськогосподарські товаровиробники використовують 80,8% сільськогосподарських угідь, а громадяни – 16,3%.

Конституція гарантує право власності на землю, яке може існувати і як право приватної власності, і як право державної та комунальної власності. Вона підтверджує чинне земельне законодавство щодо обмеження категорії суб’єктів права власності на землю. Для дослідження та розкриття суті поняття малоземелля доречним є порівняння землезабезпеченості України з деякими країнами світу.

Україна входить до числа країн, де сконцентровані найбільші масиви земель сільськогосподарського призначення. Вона входить до п’ятірки держав, в яких на 100 жителів припадає понад 50 га. ріллі.

Щодо забезпеченості громадян землею, на 1.01.96р. на душу населення припадало 0,80 га сільськогосподарських угідь і 0,64 га ріллі.

Аналіз форм землекористування і форм сільгоспвиробництва в Україні показує, що протягом багатьох років співіснування двох типів господарств – особистого підсобного та з суспільними формами організації виробництва, які з часів колективізації зазнали деякої трансформації.

Однак виникає важливе питання - про аналіз процесів, які відбуваються у самому фермерському русі. У період реформування земельних відносин в Україні мають місце позитивні структурні зміни земель як за категоріями землекористувань, так і угіддями, які зумовлені переходом до ринкових відносин.

2. Земля, як об’єкт регіональної політики

Будь-яка політика є цілеспрямована діяльність органів управління для досягнення мети, яка відображає інтереси певного кола людей, які відповідними методами і засобами створюють структури, що формують, реалізують і захищають ці інтереси.

Поділ держави на регіони автоматично передбачає можливість здійснення регіональної політики вищестоящими органами управління.

Метою регіональної політики повинно бути поліпшення умов життя на визначених територіях і основне – стійкий динамічний розвиток цих територій як систем. Відсутність такої мети веде до деградації суспільства і території.

Об’єктом регіональної політики є обмежена територія, яка являє собою систему природних і соціальних компонентів, що забезпечує відтворення населення, які створюють умови праці і відпочинку суспільства в цілому. Будь-яка регіональна політика базується на трьох основоположних ідеях:

  1. Земельна політика як стратегічна основа регіональної політики.

  2. Бюджетно-податкова політика як основа самостійності регіонів, прийняття тактичних рішень.

  3. Політика пріоритетів як основа для опрацювання напрямів регіональної політики.

Регіональні органи влади можуть накладати обмеження на використання землі будь-яких власників, якщо їхня діяльність приносить шкоду екології і погіршує умови життя населення.

Особливість земельної політики є і те, що кожний громадянин, який проживає на землі регіонів будь-якого рівня, по праву вважає її своєю, тому земельна політика має бути проста, прозора і відповідати прийнятим у суспільстві поняттям справедливості.

Земельна складова регіональної політики поряд з бюджетно-податковою – є основою спокою в суспільстві і повинна відповідати прийнятим в регіоні поняттям справедливості, будуватись на основі норм, звичаїв, національних і релігійних особливостей. Тому земельна політика конкретних регіонів повинна мати і має свої особливості.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]